Україна, виконавши домашнє завдання з проведення першочергових реформ, таки отримала перший транш кредиту від Міжнародного валютного фонду на суму близько 2,1 млрд доларів.
Таким чином золотовалютні запаси нашої держави зросли до 28,7 млрд доларів.
Обіцянка цяцянка...
«Офіційно: Україна щойно повністю отримала перший транш від МВФ. Чи знали ви, що кошти надходять не напряму від МВФ, а від країн-членів Фонду? Відучора кошти надходили частинами у доларах, євро, єнах, фунтах і юанях — валютах, що входять у SDR. Зараз процес завершено», — написав у своєму «Твіттері» голова Національного банку України Яків Смолій.
І додав, що кошти від МВФ, надійшовши в дербюджет, допоможуть державі з подоланням коронавірусу та забезпеченням макрофінансової стабільності.
Найближчим часом ми очікуємо надходження ще одного мільярда євро допомоги від Світового банку. Таким чином, загальна сума фінансових вливань у нашу державу в червні нинішнього року має сягнути 3,2 млрд доларів.
Усього ж від Міжнародного валютного фонду ми маємо отримати 5 млрд доларів упродовж найближчих півтора року. Наступний, «контролюючий», візит керівництва МВФ до України очікують у липні–серпні нинішнього року.
Принаймні так сподівається міністр фінансів України Сергій Марченко. Другий транш ми можемо отримати 1 вересня 2020 року, третій — 1 грудня цього ж року. Плюс ще два транші мають надійти до Києва у 2021 році: у травні й жовтні. Під кожну з цих дат наша держава має виконати певну умову.
Мінфін нещодавно оприлюднив умови, на які українська влада вже пішла і, відповідно, отримала обумовлені за це кошти. Дві головні умови ми знаємо: це так званий «антиколомойський» закон. Тобто, документ, який забороняє повернути націоналізовані фінансові установи України їхнім колишнім власникам.
Найяскравіший прецедент у нас — історія із «Приватбанком», колишній власник якого олігарх Ігор Коломойський вважає себе ображеним і намагається «повернути» розграбовану фінустанову через суди.
Зараз закон уже підписав президент Володимир Зеленський, і він набрав силу , але близькі до Коломойського народні депутати ініціювали розгляд документа у Конституційному Суді... А тому МВФ не вважає проблему розв’язаною.
Друга умова меморандуму — закон про ринок землі. Він також уже підписаний президентом і готується набути чинності у липні наступного року. Але «непередбачлива» українська влада і тут залишила собі поле для відступу: земельний закон також оскаржили у Конституційному Суді.
І лобіюватимуть його скасування не лише «Слуги народу», а й «Батьківщина» Юлії Тимошенко та низка інших політсил, які послідовно виступають проти ринку землі в Україні... Тому і ця умова МВФ, якщо дивитися глобально, наразі виконана лише частково.
Приватизація таки має відбутися
Проте перед тим, як дати нам гроші, Фонд поставив ще цілу низку умов. Нових! Логіка їх виставлення — проста й очевидна: покрити термінові потреби платіжного балансу та бюджетні потреби, спрямовані на реагування на непередбачувані кризові ситуації. А для цього, як вважають у МВФ, треба зробити кілька важливих речей.
Одна із таких — не дозволити чиновникам розтринькати бюджетні кошти з нового Фонду боротьби з коронавірусом. Ми погодилися на цілковиту прозорість у їх використанні та аудит витрат.
Із Вашингтона також вдарили по руках численному сонму противників реформ Уляни Супрун, для отримання першого траншу з офіційного Києва взяли обіцянку продовжити реформу охорони здоров’я.
Отже, заяви нинішнього міністра охорони Степанова про скасування другого етапу медичної реформи вже можна вважати невдалим жартом. Адже, відповідно до вимог МВФ, у нинішньому році влада мусить поширити новий режим фінансування на ланки вторинної і спеціалізованої допомоги.
Не вдасться Зе-команді зупинити і реформу освіти, про що вже почали говорити деякі чиновники. МВФ вимагає, навпаки, прискорити її. Щоправда, кількість шкіл зменшать. Трансформують систему фінансування університетів і прив’яжуть зарплату до результатів.
Продовжать пенсійну реформу. При цьому Україна обіцяє утриматися від запровадження нових спецпенсій і пільг, збільшення інших соціальних виплат, від намагання ухилитися від попередніх планів підвищення пенсійного віку.
І повернутися до ідеї підтримки приватних накопичувальних пенсійних систем. Вимагають від нас і посилення верховенства права, зокрема прозоро проводити процес добору суддів та дисциплінарних механізмів.
Залишать у спокої і антикорупційні органи, зокрема НАБУ. І його очільника Артема Ситника, якого вже хотіли позбавляти посади у Верховній Раді. Навіть більше. НАБУ пообіцяли надати більше повноважень: право проведення операцій «під прикриттям», зняття інформації з каналів спілкування, доступ до комп’ютерних систем і систем контрольованої доставки.
Тарифи на газ із 1 липня стають ринковими: компанії-постачальники тепла зможуть кілька разів на рік переглядати тарифи, щоб відповідати ринку. Експерти підозрюють, що найближчим часом варто очікувати підвищення тарифів на газ і на опалення. Що виглядатиме доволі дивно на тлі загального тренду падіння вартості газу на головних світових спотових ринках.
Продовжать приватизацію: до кінця грудня 2020 року мають оголосити тендери на продаж щонайменше двох великих державних підприємств. Яких саме, визначатиме Фонд держмайна. Ще три підприємства виставлять на продаж до кінця червня 2021 року.
Відстояли наші кредитори і незалежність Національного банку: у тексті меморандуму з МВФ Україна пообіцяла уникати дій, які можна розцінити як тиск на Нацбанк, і наголосила, що готова зберегти його незалежність.
