Помста Колумбу: на хвилі протестів у США почали воювати з пам'ятниками

Темношкірого американця Джорджа Флойда, якого поліцейські позбавили життя під час затримання 25 травня, поховали в його рідному місті Х’юстон.

 

 

Але запущений маховик протестів просто так в одночасся не зупинити.

 

 

Дивним чином боротьба з правоохоронними органами, які вдаються до невиправданого насилля в наші дні, переросла у війну «з попередниками», які породили явище расизму та насилля щодо корінних народів у далекому минулому.

 

А що їх уже давно немає серед живих, то боротьба ведеться з пам’ятниками та монументами, встановленими на вшанування їхніх «славетних діянь».

 

... А Христофору Колумбу відбили голову в Бостоні.

 

Теперішня війна з пам’ятниками дещо нагадує громадянську війну в США між північними штатами (Федерацією) і 11 рабовласницькими штатами Півдня (Конфедерацією), які відділилися від Сполучених Штатів Америки і повстали з метою збереження рабовласницького ладу на території півдня.

 

Війна тривала з 1861 по 1865 рік, упродовж яких відбулося близько 2000 битв, була найбільшою за масштабом людських втрат серед усіх війн, де брали участь США, і закінчилася 26 травня 1865 року, коли останні війська конфедератів здалися.

 

Наразі жертвами є лише монументи. Першими «під роздачу» потрапили пам’ятники відомим лідерам конфедератів (рабовласників). Учасники протестів, що спалахнули після загибелі темношкірого американця Джорджа Флойда, знесли статую Джефферсону Дейвісу на бульварі в Ричмонді, штат Вірджинія. Він був президентом сепаратистського півдня під час американської громадянської війни.

 

Пам’ятник стояв на цьому місці з 1907 року, повідомляє «Радіо «Свобода». Статую знесли через кілька годин після того, як протестувальники повалили триметровий монумент Христофору Колумбу в Сент-Полі, штат Міннесота.

 

Христофора Колумба упродовж століть шанувалиу США, незважаючи на його місце в історії колонізації, поневолення і насильства щодо корінних американців. Та, як пояснювали учасники акцій, прибуття Колумба призвело до колонізації Північної та Південної Америки європейцями та геноциду місцевих жителів. Останніми днями схожої долі зазнали пам’ятники Колумбу і в інших містах.

 

Зокрема, у Річмонді статую викинули в озеро, а в Бостоні в ніч iз вівторка на середу пам’ятнику Колумба знесли голову. Її невдовзі знайшли неподалік, а поліція тепер розшукує виконавців «екзекуції».

 

Мер Бостона Марті Уолш сказав у середу, 10 червня, що пам’ятник перенесуть до складу, де влада міста має оцінити його «історичне значення». Бостонський пам’ятник Колумбу вже потерпав від нападів у попередні дні, зауважує портал телемережі Сі-Бі-Ес.

 

2006 року йому вже відрізали голову, а під час останніх протестів нанесли на цоколі напис червоною фарбою «Життя чорного має значення». Стосовно пам’ятника Колумбу в Ричмонді, то перед тим, як стягнути його з постаменту та кинути до озера, учасники написали: «Колумб репрезентує геноцид».

 

Варто зазначити, що у США щороку відзначають «День Колумба», свято, яке нагадує про висадку моряків-першовідкривачів на острові, названому Сан-Сальвадор (тепер він є частиною Багамського архіпелагу).

 

Цей день називають днем відкриття Америки. Одночасно історики нагадують, що Колумб, якого вважають героєм, ставився до тубільців відкритих ним островів як до напівлюдей, робив їх невільниками, змушуючи працювати в золотоносних шахтах. Неслухняних убивали, а солдати Колумба були до місцевих дуже жорстокими.

 

Бі-Бі-Сі наводить довгий список пам’ятників особам, що їх узяли на мушку активісти антирасистського руху. Йдеться про пам’ятники політикам, торговцям і меценатам, які асоціюються з історією рабства та колоніалізму, тому стали мішенню протестів руху Black Lives Matter («Життя чорного має значення») по всьому світу. У Британії, Бельгії та США влада на вимогу активістів частину таких монументів вирішила демонтувати.

 

Масові протести в десятках міст США і в багатьох країнах світу також змусила знову замислитися про доречність тих чи інших історичних пам’яток. Британські активісти з руху Black Lives Matter представили список iз 60 сумнівних, на їхню думку, пам’ятників, розташованих на всій території Сполученого Королівства.

 

Мета ініціативи Topple the Racists («Звалити расистів») — почати дискусію про їх демонтаж, щоб «Британія нарешті визнала правду про своє минуле», пишуть активісти. Вже створили й інтерактивну мапу монументів, які пропонують знести. Список відкритий, і це іноді призводить до конфузів.

 

У переліку фігурують, наприклад, п’ять пам’ятників Роберту Пілу, який займав пост прем’єр-міністра Британії в 1830-х і 1840-х роках, а також був міністром внутрішніх справ. Піл розробив дев’ять принципів етики для поліцейських, які до цього часу діють при підготовці британської поліції.

 

Активісти, які вимагають демонтувати його пам’ятник у Лідсі, пишуть, нібито Піл вважав законопроєкт про скасування рабства загрозою бавовняній промисловості й виступав проти нього. Але це помилка.

 

Газета «Манчестер Івнінг Ньюс» вказує, що Піл не міг бути автором петиції про відкликання законопроєкту щодо скасування 1806 року, насправді виступав проти скасування работоргівлі його батько, якого теж звали Роберт.

 

Також у списку — пам’ятник серу Френсісу Дрейку, мореплавцю XVI століття, відомого своєю роллю у перемозі Англії над іспанською армадою, і адмірал Нельсон, герой наполеонівських війн і Трафальгарської битви.

 

У Лондоні демонтаж пам’ятників тим часом триває: у вівторок демонтували пам’ятник работорговцю Роберту Міллігану, що володів плантаціями на Ямайці. Як повідомляється, це зробили на прохання громадськості.

 

У расизмі звинуватили навіть сера Вінстона Черчилля, пам’ятник якому вже пошкодили й обмалювали під час неоднозначних недавніх протестів у столиці Британії. Хоча монументи Черчиллю не будуть переглядатися в рамках роботи створеного мером Лондона комітету, на тлі протестів постать британського прем’єра часів Другої світової війни багато критикують. «Він, безумовно, вважав, що люди білої раси стоять над іншими, він ясно про це говорив», — зазначає історик Річард Той.

 

«Він робив неприємні зауваження про індіанців, називав їх жахливими людьми з жахливими віруваннями», — додає історик.

 

В Оксфорді знову вимагають прибрати пам’ятник ініціатору англійської колоніальної експансії у Південній Африці XIX століття Сесілу Родсу, засновнику компанії De Beers, яка займається видобутком алмазів. Повз будівлю оксфордського Оріел-Котеджу, на фасаді якого встановлено пам’ятник Родсу, у вівторок пройшли маршем кілька тисяч людей.

 

Протест був мирним, учасники скандували «Родс має впасти». За те, щоб демонтувати статую Родса, виступають 26 iз 48 членів міської ради Оксфорда, яка має право прибрати пам’ятник. Одна з інтернет-петицій за демонтаж статуї набрала понад чверть мільйона підписів.

 

У середу ректор Оксфордського університету Лорд Кріс Петтен назвав вимоги активістів «трохи лицемірними».

 

«Лицемірним виглядає те, що Оксфорд бере гроші на навчання ста студентів щороку, п’ята частина яких приїжджає з Африки, а потім звучать вимоги скинути пам’ятник Родсу в Темзу», — сказав він.

 

Іменем Сесіла Родса названі кілька грантів і стипендій на навчання в Оксфорді для зарубіжних студентів, а його благодійна діяльність торкнулася багатьох освітніх установ у ПАР.

 

Кілька пам’ятників королю Леопольду II після тижнів протестів проти расизму зняли з постаменту в Нідерландах. Він правив Бельгією в XIX столітті й відомий захопленням долини річки Конго.

 

При ньому провадилася жорстока колоніальна політика щодо місцевого населення, аж до геноциду. Кількість жертв колоніальної політики Бельгії оцінюють у 10 мільйонів людей. Саме за Леопольда II від солдатів, які виконували каральні операції, вимагали показувати руки вбитих місцевих.

 

Протести Black Lives Matter у Бельгії були масштабними: наприкінці минулого тижня на вулиці Брюсселя вийшло десять тисяч людей. Вони зібралися на площі перед будівлею Палацу правосуддя, головного суду Бельгії, будівництво якого свого часу фінансував Леопольд II.

 

Пам’ятник Леопольду в Антверпені під час протестів підпалили і розмалювали графіті, а пізніше міська влада зняла його з постаменту і відправила в музей. У Брюсселі на пам’ятнику монарху написали слово «вбивця». Ще один пам’ятник королю розмалювали в місті Гент.

 

Ідея демонтажу пам’ятників Леопольду II у Бельгії має й противників: ті нагадують, що вважають короля засновником бельгійської міжнародної торгівлі, що принесла країні багатство. Бельгійці тим часом продовжують підписувати петиції з вимогою знесення всіх пам’ятників королю в країні. Одну з петицій підписали понад 70 тисяч осіб.