На думку Володимира Стретовича, голови Комітету Верховної Ради з питань боротьби з корупцією та організованою злочинністю, дві третини представників нашого депутатського корпусу підпадають під визначення «мільйонер». Слово це ще з радянських часів вважали мало не лайливим, достатньо згадати хоча б віршики зразка: «Мистер Твистер — миллионер / Едет туристом в СССР...» Однак якщо йдеться про народних обранців, то питання «откуда дровишки?», себто «звідкіль грошенята?», є доволі актуальним. Адже депутатська зарплатня дорівнює приблизно тисячі у національній валюті. Плюс-мінус, як прийнято говорити, пару сотень гривень...
Тож мільйонери серед депутатів мали б відігравати роль білих ворон. Однак, за підрахунками Стретовича, останніх на вулиці Грушевського значно більше, ніж існує у природі. А ще точніше — понад 300 осіб. На засіданні чернівецького клубу реформ Стретович вказав саме на таку кількість своїх колег, у чиїй умовній кишені містяться банкноти на суму з шістьма нулями. За словами Стретовича, сьогодні «пахани принесли свої правила у парламент, де все вимірюють через призму грошей». І саме тому, на його думку, багато хто з депутатів, котрі розуміють, що не потраплять до наступного складу ВР, «беруть мільйони».
Серед найбільш корумпованих областей України Стретович назвав Донецьку, Харківську, Луганську, Одеську та Львівську області. «У нас навіть трапляються випадки, коли листи з певних областей, наприклад з Луганської, адресовані нашому комітетові, просто за вказівкою зверху листоноші повертали адресатові назад. Ось у такій державі ми живемо!» — поділився враженнями Стретович. Керівник парламентського комітету також повідомив, що 12 травня цього року звернувся з листом до Президента України, щоб надати йому цю конфіденційну інформацію про корупціонерів, однак до сьогодні «ця зустріч з Кучмою не відбулася».
«Я, голова комітету, не можу потрапити до глави держави. Може, в нього є до мене особисті мотиви? Кучма якось натякнув, що це так. Бо я ще у 1997 році одним із перших пропонував розпочати процедуру імпічменту Президенту за зловживання владою, коли той тричі накладав вето на закон про місцеві держадміністрації», — сам собi пояснив Володимир Стретович.
На позавчорашній прес–конференції, як «УМ» вже повідомляла, начальник обласного управління охорони здоров’я Богдан Ониськів зазначив, що від наразі незрозумілої недуги померли семеро людей. Однак уже наступного дня, за неофіційною інформацією з компетентних джерел, стало відомо, що в області сталося щонайменше десять летальних випадків. Серед осіб, які померли, — і дві студентки одного з тернопільських вузів. А ще — не менше десятка людей перебувають у лікарнях у важкому стані. >>
«У «темниках» було вказано: обов'язково акцентувати на тому, що Янукович сидів поруч iз Путіним, — розповіла мені приятелька з ТБ. — Він що, тримав Путіна за ....., що на цьому так важливо наголошувати?!». Переглянувши російську пресу, стає зрозумілим, що не Янукович Пітуна, а Путін Януковича, а на додачу ще й Кучму тримав. Російський президент, запрошуючи високих київських гостей у підмосковну резиденцію Ново-Огарьово буцімто на святкування дня народження (келейне святкування і запізніле: день народження минув 7 жовтня, а випити на своє 52-річчя Володимир Володимирович більше нікого з високих гостей не запрошував), уже знав: він заявить про підтримку Москвою спадкоємності влади в Україні. Він не вельми симпатизує Януковичу, але за «підписки» Леоніда Даниловича той став єдиною наразі силою в Україні, яка робить Путіну те, що жінки роблять чоловікам, і задоволений Путін, за відсутності альтернативи і наполегливості люблячих киян, згодився. Ось як описує «новоогарьовський процес» російська газета «Коммерсантъ», якій не пощастило отримати «темника» з київської вулиці Банкової: «Спершу з машини вийшов Кучма. Він вийшов і поцілував Путіна кудись у шию. За ним до російського президента підійшов Віктор Янукович... і старанно зробив те ж саме, силкуючись скопіювати всі рухи душі старшого товариша. Це було непросто, позаяк Янукович значно вищий за Кучму. Але йому вдалося». >>
Учений зі світовим ім'ям, засновник і президент Міжрегіональної Академії управління персоналом, голова правління Всеукраїнського благодійного фонду «Милосердя» 50-річний Георгій Щокін потрапив до лікарні внаслідок побиття. Як повідомив «УМ» керівник центру громадських зв'язків столичної міліції Дмитро Андрєєв, напад вчинили четверо невідомих, озброєних дерев'яними палицями-кийками. Сталося це позавчора на початку 12-ї години дня. Від нападу пана Щокіна не змогли захистити навіть двоє охоронців, які разом з президентом МАУП потрапили до лікарні. >>
Маршрутні таксі стають дедалі небезпечнішим видом транспорту, адже рідко який тиждень нині вони не фігурують у зведеннях Державтоінспекції. Минулий тиждень не став винятком, відзначившись аж двома ДТП за участю маршруток — на Рівненщині та в Криму. >>
Банк Швеції вчора оголосив прізвища лауреатів Премії з економічних наук ім. Альфреда Нобеля за цей рік. Вона заснована вже після смерті Нобеля, але за своєю значимістю прирівнюється до Нобелівської премії. >>
У суботу в Афганістані відбулися перші демократичні президентські вибори. Інтерес до них був надзвичайний. З 10,5 мільйона мешканців країни з правом голосу до виборчих дільниць з'явилися більше 10 мільйонів. І не побоялися при цьому погроз талібів влаштувати терористичні замахи, не побоялися вистоювання у довжелезних чергах, в яких вони гаяли час, вигукуючи: «Демокрасі, демокрасі!». >>
