Останні роки вона жила разом із сином Суреном Параджановим у власній квартирі, на вулиці Пирогова, 2 в центрі столиці.
Про смерть пані Світлани стало відомо зі сторінки у соцмережах кінотеатру «Ліра»: «На жаль, змушені повідомити сумну звістку. Сьогодні, 6 червня 2020 року, відійшла у вічність Світлана Щербатюк», — йдеться у дописі кінотеатру «Ліра».
Кінознавиця Оксана Мусієнко у публікації «Роздуми над книжкою «Сповідь» згадує свою першу зустріч зі Світланою Іванівною: «З нею я познайомилась, уже навчаючись в університеті. А потоваришували ми вже в інші часи, коли Сергій опинився за ґратами. Мені прикро, коли у примітках до видань, присвячених майстру, читаєш: «С. Щербатюк, колишня дружина Параджанова». Світлана ніколи не була «колишньою». Навіть коли вони офіційно розлучилися, вона залишилась для Сергія матір’ю його коханого сина Сурена. Та головне, її любов і підтримку він відчував усі роки ув’язнення. Може, без них він і не вижив би. Я про себе називала Світлану «декабристкою». Так, їй було що втрачати, коли вона відверто і неоднозначно заявила про те, що не збирається рвати стосунки з батьком свого сина. Вона втратила роботу в університеті, де викладала російську для іноземців, стала «невиїзною». Але вона не припинила листування з ув’язненим, не перестала передавати до зони посилки і, головне, стукати в усі двері, щоб хоч якось полегшити долю Сергія».
Світлана Щербатюк-Параджанова народилася 5 вересня 1938 року. Донька працівників дипломатичних місій (зокрема, у Канаді). Заміж вийшла у 16 років, за фахом — перекладач, працювала, зокрема, викладачем російської мови для іноземців.
Світла пам’ять...