У пітьмі «експериментальної медицини»
Доки чиновницька братія «ізолювалася» у своїх герметичних кабінетах, строчачи фальшиві звіти про повне фінансування та всеохоплююче забезпечення всім необхідним лікарень та медичного персоналу, «всім забезпечені» медики стали головними жертвами пандемії з захворюваністю до 20% як в Україні, так і в деяких країнах Європи.
Не маючи протоколів лікування нового захворювання, лікарі змушені вишукувати на свій розсуд методи та засоби протидії коронавірусу: від банальних вітамінів до вже існуючих препаратів, які, за повідомленнями з медичних джерел та світових ЗМІ, показали певну ефективність. Але і пацієнти, і лікарі стали жертвами нефахової інформації.
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) 26 травня поширила повідомлення, що гідроксихлорохін небезпечний: він може збільшувати ризик смерті пацієнтів, існують сумніви, чи він таки корисний у лікуванні коронавірусної хвороби. Надії, що цей протималярійний препарат можна з успіхом застосувати у пацієнтів з COVID-19, з’явилися на початку пандемії у Західній Європі.
Також прихильником використання цих ліків став американський президент Дональд Трамп, котрий заявляв, що вживає гідроксихлорохін з метою профілактики. Натомість найновіші дослідження дали привід експертам ВООЗ заявити, що препарат може призводити до порушень роботи серця та інфарктів.
Як iдеться у статті, яку опублікував науковий часопис «Ланцет», ризик летальності у пацієнтів, котрі приймали гідроксихлорохін, сягав 18%, натомість у пацієнтів, котрі приймали еквівалент гідроксихлорохіну, — 16,5%, а у пацієнтів, котрі не приймали цих препаратів, ризик смерті зберігався на рівні 9%.
В Україні збирається робоча група, яка перегляне протокол лікування препаратом «Гідроксихлорохін» з урахуванням нових рекомендацій ВООЗ. Про це 31 травня в інтерв’ю «Радіо «Свобода» заявив заступник міністра охорони здоров’я, головний санітарний лікар Віктор Ляшко.
Напрямки пошуку препаратів
Сотні лабораторій світу, які взялися за розробку вакцини, рухаються головним чином двома паралельними шляхами: пошук ворогів коронавірусу природного походження і пошук синтетичних (штучно створених) антагоністів.
У перших природними ворогами COVID-19 виступають рослинні препарати, передусім тютюнові, які можуть стати природною біофабрикою з виробництва антитіл, у тому числі й до нового коронавірусу. Основні надії фахівці пов’язують з австралійським тютюном (Nicotiana benthamiana).
Європейський проєкт NEWCOTIANA об’єднав міжнародну команду вчених, їх зусилля координує Інститут молекулярної і клітинної біології рослин з іспанського міста Валенсія.
Завдяки генним модифікаціям учені навчилися отримувати з листя тютюну антитіла до вірусу Ебола. Цей механізм, вважають фахівці, може лягти в основу майбутньої вакцини проти COVID-19.
На думку вірусолога центру Джона Іннеса, що бере участь у проєкті, у цього підходу — безліч переваг (невисока вартість матеріалів, можливість швидко налагодити масове виробництво й обмеження ризиків для дослідників).
Завдяки генній модифікації австралійський тютюн починає виробляти білки, схожі на ті, які виробляються в організмі людини у відповідь на атаку вірусу. Італійський професор Джованні Джуліані з Національного агентства нових технологій, енергетики та сталого розвитку (ENEA) нагадує, що сьогодні все більше компаній звертають увагу на цей механізм.
Щоб прискорити боротьбу з епідемією, вчені надали карту геному рослини всім компаніям, що працюють над вакциною проти коронавірусу.
Дослідники, які роблять ставку на синтетичні носії, звернулися до вірусу грипу, що зазвичай використовується для розробки сезонної вакцини, і на його зовнішній частині розміщують білок нового вірусу, аби змусити імунну систему людини реагувати. У випадку з COVID-19 вирішили використовувати як носій білка цих збудників інші бактерії, які легко культивуються у пробірці та зміцнюють імунітет.
Європейські дослідники в Центрі геномного регулювання в Барселоні впродовж багатьох років працюють над рекомбінантними (на базі синтетичних бактерій) вакцинами, які тепер, можливо, дозволять приборкати коронавірус. Команда вчених узяла участь у масштабному європейському проєкті Mycosynvac, мета якого — розробити так звані смарт-вакцини проти респіраторних інфекцій, на першому етапі для тварин, потім для людини. У фокусі їхньої уваги — мікоплазми, клас бактерій, які вчені піддали генним модифікаціям. Як антиген вони пропонують задіяти білки нового коронавiрусу.
Що маємо на початок літа
У США випробування перших розроблених проти кронавірусу вакцин на добровольцях розпочали ще 17 березня. Щеплення робили фахівці з дослідницького центру Kaiser Permanente в Сіетлі. Саму вакцину розробляла компанія Moderna Therapeutics.
Учені університету Квінсленда розпочали подібні дослідження ще в лютому. Особливість цього американського препарату в тому, що він не містить мертвого або ослабленого вірусу, тому ймовірність зараження зведена до нуля.
Ця вакцина активізує імунну систему завдяки команді виробляти специфічні білки-антитіла. Компанія-виробник заявила, що вакцина створена за допомогою добре перевіреного процесу: у препараті міститься частина генетичного коду, скопійованого з вірусу. Американська компанія не перевіряла свій винахід на тваринах, одразу досліджуючи його на людях.
У Китаї ще станом на березень розробили вісім вакцин від коронавiрусу, які показали ефективність на тваринах. Подібні випробування вакцин iз березня вели і в Європі, передусім у Німеччині. І останніми днями з’явилася злива повідомлень про успішні результати зусиль учених.
Президент США Дональд Трамп зажадав 29 травня якомога швидше схвалити застосування для лікування COVID-19 нового американського препарату Remdesivir. Раніше з’являлися суперечливі наукові публікації про ефективність цього засобу в боротьбі з коронавірусом, але перші клінічні випробування Національних інститутів охорони здоров’я США підтвердили, що він прискорює одужання.
Хоча прискорення на 31% не схоже на 100-процентну перемогу, це дуже важливе підтвердження ефективності підходу і свідчення, що ліки можуть блокувати цей вірус.
Компанія Gilead розробляла препарат Remdesivir для лікування лихоманки Ебола та інших вірусних захворювань. Згідно з даними про перші випробування, більшість важких пацієнтів iз COVID-19, які обрали цей засіб, були виписані за два тижні. Ефективність i безпечність препарата ще не підтверджені.
У Великій Британії Оксфордський університет задіяв тисячі пацієнтів у дослідженні ефективності різних комбінацій препаратів проти малярії і ВІЛ у боротьбі з коронавірусом. Схоже дослідження, але вже на міжнародному рівні, проводить Всесвітня організація охорони здоров’я. У Франції проходять випробування комбінацій iз використанням відомих засобів від малярії та артриту, які, на думку деяких фахівців, сприяють одужанню.
МОЗ Росії 30 травня схвалило перший у цій країні препарат проти коронавірусу. Як випливає з інформації в державному реєстрі лікарських засобів, препарат отримав назву «Авіфавір», міжнародне непатентоване хімічне найменування — «Фавіпіравір».
Ліки розроблено спільно Російським фондом прямих інвестицій (РФПІ) і підприємством «ХімРар».
В останні дні травня американські, британські та китайські розробники рапортували про близьке закінчення робіт над вакцинами, а вірусологи дали їм попередню оцінку.
Зокрема, найбільш просунутими виявились проєкти, над якими працювали:
• американська «Модерна» в партнерстві з Національним інститутом здоров’я США,
• Оксфордський університет, який працює з фармацевтичною компанією AstraZeneca,
• китайська CanSino Biologics.
Перший етап — про безпечність
За інформацією «Голосу Америки», лабораторія Брендона Декоські у Канзаському університеті вивчає імунну відповідь людини на вакцини та віруси. Розроблені ними підходи дозволяють пришвидшити розробку вакцин i ліків, використовуючи як традиційні принципи, так i зовсім нові.
Новаторський спосіб застосовує компанія «Модерна», яка раніше повідомила, що в учасників тестування її вакцини (mRNA-1273) організм почав виробляти антитіла до цього вірусу на такому ж або вищому рівні, ніж у людей, які одужали від COVID-19. Хоча компанію «Модерна» часто критикують, що про свої досягнення вона повідомляє у власних
пресрелізіх, а не в статтях фахових медичних журналів. Дослідники Інституту Дженнера Оксфордського університету, які раніше повідомили про обнадійливі результати та перехід до широкомасштабного тестування своєї вакцини, використовують аденовірус.
Модифікують вірус таким чином, щоб він не викликав хворобу, але мав протеїн від SARS-CoV-2, який спричиняє COVID-19. Тобто використовують зовсім інший вірус iз компонентом, який спричиняє імунну відповідь.
«І найважливіше, що це, сподіваюся, безпечно», — пояснює колишній виконувач обов’язків головного лікаря США, декан Факультету охорони здоров’я Мерилендського університету Борис Лушняк.
У Китаї теж завершили перший етап випробувань вакцини проти COVID-19. У статті, опублікованій 25 травня на сайті медичного журналу The Lancet, китайські вчені повідомляють, що після закінчення 28 днів відкритих випробувань за участю 108 здорових дорослих людей отримані «багатообіцяючі результати».
Остаточні підсумки будуть через півроку, а подальші дослідження мають на меті встановити ефективність імунної відповіді, що викликається вакциною.
Утім, попереджають учені, до заяв компаній про успіхи тестування треба ставитися обережно. Навіть лідери у розробці вакцини наразі завершили лише першу фазу тестування — на безпечність вакцини.
«Ми зможемо зробити висновки, коли отримуємо дані тестування у фазах 2 і 3, коли тестується ефективність. Наскільки вона захищає? Чи послаблює захворювання чи повністю захищає від зараження?» — каже Декоські. Навіть дієва вакцина, пояснюють вірусологи, може мати різний ступінь ефективності. Сама по собі імунна відповідь організму на вакцину, пояснює Лушняк, ще не означає, що вакцина є дієвою.
Але при цьому компанія-виробник AstraZeneca повідомляє про досягнення домовленості з міністерством охорони здоров’я США щодо інвестування понад мільярда доларів у розробку та виробництво вакцини Оксфордського університету та про співпрацю з міжнародними організаціями та урядами для її розповсюдження. Борис Лушняк пояснює, що це ризик, але уникнути його за цих обставин важко.
Як підсумок, британська газета «Гардіан» виливає дзбан холодної води на голови тих, хто сподівається на відмінний і негайний результат уже зараз: «Понад 30 років минуло відтоді, як учені виявили ВІЛ, вірус, що викликає СНІД, і в нас усе ще немає вакцини.
Вірус лихоманки денге ідентифікували в 1943 році, але першу вакцину затвердили лише минулоріч, і навіть тоді на тлі тривожності вона погіршувала перебіг інфекції у деяких людей. Найшвидша вакцина, яка була коли-небудь розроблена, була проти паротиту: на її розробку знадобилося чотири роки».
