Добровільно-примусово: на Полтавщині обурені рішенням Кабміну про формування ОТГ

Як відомо, 13 травня Кабінет Міністрів України затвердив перспективний план формування територій громад Полтавщини, згідно з яким в області передбачено функціонування 61 ОТГ.

 

 

Втім остаточне рішення Кабміну влаштувало далеко не всіх. Відтак на площі біля будівлі Полтавської облдержадміністрації протестували представники одразу двох сільських рад — Ковалівської, що на Шишаччині, та Кирило-Ганнівської, що в Зіньківському районі.

 

 

Перед цим жителі села Кирило-Ганнівка вдалися до ще радикальніших дій — на знак протесту перекрили рух транспорту на автодорозі Гадяч — Полтава. Вони виступають проти того, щоб Кирило-Ганнівська сільська рада входила до складу Зіньківської об’єднаної територіальної громади. 

«Ми приїхали відстоювати свої права й хочемо, аби влада нас урешті-решт почула, — пояснює жителька Кирило-Ганнівки Наталія Шершова. — Більшістю голосів ми проголосували за приєднання до Опішнянської ОТГ, а нещодавно наш сільський голова Сергій Тополь заявив, що більшість, виявляється, була за Зіньківську ОТГ». 

 

«Приєднавши нашу сільську раду до Зіньківської ОТГ, нас просто обдурили, — обурюється інший кирило-ганнівець Віктор Калюжний. — Сільський голова за якусь мить усе переграв разом із народним депутатом України Олегом Кулінічем, який переслідує власні інтереси. Проте ми відстоюватимемо своє рішення до кінця».

 

«Існує рішення сесії Кирило-Ганнівської сільської ради, ухвалене на основі громадських слухань, про приєднання до Опішнянської ОТГ. Його одноголосно прийняли всі депутати, а також сільський голова. У такий спосіб, як заявив тоді Сергій Тополь, він висловив свою позицію. Чому вона змінилася за одну ніч? — порушує питання голова Опішнянської ОТГ Микола Різник і сам же відповідає на нього.

 

— Зрозуміло, що в Кирило-Ганнівці працює агропідприємство, кінцевим бенефіціаром якого є наш народний депутат Олег Кулініч, який із Зінькова, а тому хоче, щоб усе було підпорядковане Зіньківській ОТГ. А загалом перспективний план формувався й з урахуванням відстані до того чи іншого центру ОТГ. Так от, від Кирило-Ганнівки до Опішні — близько 20 кілометрів, а до Зінькова — 35-40. За потреби «швидка допомога», поліція, пожежна служба їздять туди саме з Опішні (село свого часу належало до колишнього Опішнянського району). І якщо всі ці зв’язки зруйнувати, наслідки можуть бути непоправні. Тільки уявіть собі, що «швидка» їхатиме не 20 кілометрів, а 40 — хто в такому разі відповідатиме за людські життя? Ми переживаємо історичні зміни, адже на наших очах закладається фундамент державності на найближчі сто років, і при цьому хтось нагорі перекроює територію, виконуючи депутатські «хотєлки». Тому люди й протестують». 

 

Мені вдалося поспілкуватися й із Зіньківським міським головою Сергієм Максименком, який саме вийшов із будівлі облдержадміністрації після зустрічі з керівництвом області.

 

«На зустрічі були присутні сільський голова й депутати з Кирило-Ганнівки, — повідомив він. — Так от, Сергій Тополь заявив, що половина кирило-ганнівців бачить свою сільську раду у складі Зіньківської ОТГ, а інша половина — у складі Опішнянської ОТГ».

 

При цьому Микола Різник уточнив, що, за результатами громадських слухань, 173 жителі висловилися за приєднання Кирило-Ганнівки до Опішнянської ОТГ, а 124 — за її включення до складу Зіньківської ОТГ.

 

До того ж, за його словами, які підтвердили й місцеві жителі, прибічників приєднання до Зіньківської ОТГ побільшало, коли людей, які мають земельні паї або ж працюють на агропідприємстві згаданого вище нардепа, почали залякувати, а декого й звільнили з роботи. 

 

«Якщо деінде, можливо, й існують якісь спірні ситуації, то в нашій громаді під час громадських слухань люди одностайно висловилися за приєднання до Великосорочинської ОТГ. Так само одностайним є рішення сесії депутатів сільської ради від 18 грудня минулого року. Усі документи, що засвідчують волю людей, ми своєчасно подали до облдержадміністрації, тобто були дотримані всі процедури. Тож чому нашу сільську раду насильно, усупереч бажанню громади Кабмін приєднав до Шишацької ОТГ, узагалі незрозуміло, — розводить руками ковалівська сільська голова Наталія Нос.

 

— Цього нам не можуть пояснити і в облдержадміністрації. Знаю, що, окрім нашої сільської ради, з іще п’ятьма в області отак вчинили. Як таке може бути в демократичній країні? Як можна за одну ніч переписати долю цілої громади? Ми зробили свій вибір — Великосорочинська ОТГ. А закону ж про добровільне об’єднання територіальних громад досі ніхто не відміняв. На сьогодні Ковалівка — одне з найзаможніших сіл, яке за останні чотири роки міцно стало на ноги. Схоже, хтось у нашій державі не зацікавлений у тому, щоб село процвітало, якщо нас хочуть приєднати до убитої Шишацької ОТГ, де розвивають тільки центр громади».

 

Того дня чиновники облдержадміністрації так і не вийшли до протестувальників. 

Тим часом представники п’яти сільських рад Пирятинського району (Давидівської, Грабарівської, Малютинської, Вікторійської й Теплівської) — депутати та члени виконкомів — вирішили їхати протестувати одразу до Києва: під стіни Кабінету Міністрів України, офісу президента, Міністерства розвитку громад і територій.

 

Вони також не згодні з остаточно затвердженим урядом перспективним планом формування територій громад Полтавської області, згідно з яким у Пирятинському районі несподівано з’явилася Березоворудська ОТГ (хоч іще на старті децентралізації в одному з перших варіантів перспективного плану така громада все ж значилася).

 

Відтак вдаються до попереджувальних акцій протесту, бо бачать своє майбутнє в одній громаді з центром у Пирятині.

 

Варто зазначити, що свого часу Пирятинська ОТГ утворилася лише завдяки приєднанню однієї-єдиної сільської ради — на ту пору ніхто не поспішав об’єднуватися. «Ніхто не хоче змін. На жаль, політика втручається в усі наші справи. Існує й серйозний вплив аграрних бізнес-структур.

 

Ті з них, де є прихована земля, нелегалізована робоча сила, непрозорий розрахунок за земельні паї, знаходять порозуміння з сільськими головами й місцевими депутатами — і ось такий стан речей усіх влаштовує.

 

Не секрет, багато впливових людей, за якими стоять потужні фінансові структури, протидіють децентралізації», — розповідав тоді про стримування процесу об’єднання громад на місцевому рівні голова Пирятинської ОТГ Олексій Рябоконь. 

 

Як бачимо, ситуація змінилася, і тепер громади, які так довго «спали», виступають за те, аби їхні сільські ради були включені до складу Пирятинської ОТГ, аргументуючи тим, що село Березова Рудка розташоване далеко від автошляху Київ — Харків — Довжанський і в багатьох сіл, які, згідно з рішенням Кабміну, мають увійти до Березоворудської ОТГ, через поганий стан місцевих доріг із нею практично відсутнє транспортне сполучення. У столиці до пирятинців таки вийшли представники Міністерства розвитку громад і територій, яким і передали звернення з проханням не об’єднувати їхні громади з березоворудською. 

А от Засульська ОТГ — найбільша в Україні сільська об’єднана громада (має 18 тисяч 800 осіб населення), згідно із затвердженим Кабміном перспективним планом, узагалі зникла з переліку ОТГ Полтавщини.

 

«За поданням Полтавської облдержадміністрації створюється, на думку чиновників, мегапотужна Лубенська об’єднана територіальна громада, — інформує голова Засульської ОТГ Сергій Бондаренко.

 

— Відтак ми змушені відстоювати право на збереження своєї громади. Бо вважаємо: не потрібно розв’язувати проблеми міста Лубни за рахунок Засульської ОТГ. Коли свого часу подавали пропозиції щодо її збереження, то мали обнадійливу відповідь від чиновників облдержадміністрації: ми вас, мовляв, почули. Як тепер виявляється, вони нас слухали, але не чули. До речі, як відомо, не тільки в Засуллі не згодні з рішенням Кабміну. А це свідчить про те, що нагорі або не спромоглися вникнути в ситуацію, або ж складали перспективний план на догоду політичним силам чи окремим особам, які мають владу й намагаються все кроїти під себе. Так не повинно бути. Це має зрозуміти президент України, бо такими діями підставляють і його». 

 

Засульська ОТГ, за словами Сергія Івановича, має право на існування, адже займає високий рівень згідно з усіма розрахованими Кабміном критеріями щодо спроможності й ефективності.

 

«До мене звертаються деякі педагогічні працівники й заявляють про свою готовність вийти на акції протесту (я їх стримую, бо є прихильником законних методів боротьби), — ділиться голова ОТГ. — Усе тому, що люди відчули переваги об’єднання й готові відстоювати їх. Наприклад, коли ми тільки-но створили ОТГ, залишок освітньої субвенції на розвиток шкіл становив усього приблизно 180 тисяч гривень, нині ж маємо понад 5 мільйонів! Цього року загалом 70 тисяч гривень отримали вчителі й учні у вигляді премій за певні досягнення в галузі освіти.

 

Зрозуміло, що в разі приєднання до Лубен ми все це втратимо. Інше питання — у пропонованому плані Кабміну порушена методика визначення доступності, адже відстань від міста Лубни, скажімо, до тих же сіл Хорошки й Окіп становить понад 50 кілометрів. Сьогодні ми мали онлайн-спілкування, ініційоване Всеукраїнською асоціацією об’єднаних територіальних громад, тож я також мав можливість висловити свою думку. У підсумку дійшли спільної думки, що якщо спірні питання не вдасться врегулювати з владними структурами, асоціація сприятиме у відстоюванні інтересів ОТГ у суді. 

 

Проблема ще й у тому, що Засульська ОТГ, неначе кільцем, оточила з усіх боків місто Лубни. Як пояснює Сергій Бондаренко, свого часу його керманичі, по суті, не ініціювали об’єднання з сусідніми громадами: тільки-но обраний міський голова був у цьому просто не зацікавлений. Відтак у Засуллі взяли ініціативу в свої руки, об’єднавши 11 сільських рад Лубенського району із 26. Таким чином об’єднана громада й набула ось такої конфігурації. 

 

«У затвердженому Кабміном перспективному плані багато протиріч. От, скажімо, Ромоданівська ОТГ, що в Миргородському районі, приєднала до себе Новооріхівську сільську раду, що в Лубенському районі. Парадокс у тому, що Ромоданівська сільрада не має з нею спільної межі й з’єднується лише дорогою. Так от, таку громаду, згідно з перспективним планом, освятили, себто залишили. І водночас нам говорять, що до Лубен неможливо приєднати село Калайдинці, оскільки там немає спільної межі, — порівнює Сергій Іванович.

 

— Хоч насправді в Лубен із Калайдинцями є спільна межа — щоправда, протяжністю всього... 10 метрів. Але її вперто не хочуть помічати — виходить, влада керується подвійними стандартами. На засіданні дорадчого органу облдержадміністрації  я доводив необхідність збереження тих ОТГ, які утворилися до 2019 року за принципом добровільності, з дотриманням законодавства. Проте одна зі «слуг народу» під номером 148 тоді прямо заявила: того, мовляв, ніколи не буде — я підтримую єдину громаду в межах Лубенського району. Ось такий підхід», — скаржиться голова Засульської ОТГ.