...Великий міжнародний бізнес, який і в «докарантинну» епоху входив в Україну напрочуд обережно, сьогодні опинився на черговому роздоріжжі.
Умови ведення бізнесу, як періодично наголошують його представники, доведеться змінювати.
Але чи залишиться у цьому новому світі місце для України, чи вихід із карантину ознаменує для нас новий етап економічного занепаду, а чи, навпаки, стане вікном можливостей, і що треба зробити, аби знайти своє місце у новій світовій економіці?
Президент Американської торгової палати в Україні Андрій Гундер назагал оцінює ситуацію в нашій країні стримано оптимістично. Але при цьому наголошує: домашнє завдання із захисту прав інвесторів нам таки доведеться виконувати.
...Ми спілкуємося по «Скайпу» — карантин. І пан Гундер розпочинає із невеличкого історичного екскурсу.
Українська структура — найбільша в Європі
— Американська торгова палата була заснована в Україні в 1992 році. Це був саме той рік, коли після оголошення Незалежності в Україні масово відкривалися посольства іноземних держав та водночас сюди заходили перші міжнародні компанії. Значна частина їх об’єдналася — так і була створена Американська торгова палата. Палата представляє найбільших інвесторів та міжнародні компанії, які працюють в Україні, наповнюють державний бюджет мільярдами гривень і забезпечують робочі місця для сотень тисяч людей.
Сьогодні у нас налічується понад 600 компаній-членів. Ми є частиною Торгової палати США, яка розміщена у Вашингтоні, через дорогу від Білого дому. Це одна з найбільших бізнес-асоціацій у світі.
Крім України, американські торгові палати є в 43 країнах Європи. Але саме Американська торгова палата в Україні є найбільшою у Європі. На постійній основі у нас працює 43 особи. Діємо у трьох ключових напрямах.
Перший — B2G (Business to Government) — доносимо голос бізнесу до органів державної влади. Ми ведемо діалог із Верховною Радою, Офісом президента, Кабміном та іншими структурами, які мають вплив на формування бізнес-клімату в Україні. У нашій Палаті діють 20 комітетів, серед них: податковий, митний, аграрний, харчової промисловості, банківський, охорони здоров’я. Кожен із комітетів формує проблематику в розрізі своєї галузі, вносить свої пропозиції, тоді ми узагальнюємо їх і формулюємо основні пріоритети.
Другий напрям роботи — B2B (Business to Business) — ми є платформою, де зустрічаються бізнесмени, генеральні директори, які мають змогу спілкуватися і генерувати нові ідеї. Для бізнесу таке спілкування є доволі важливим, адже дозволяє залучати нових клієнтів та планувати спільні проєкти.
Третій напрям — B2U (Business to Ukraine) — ми просуваємо Україну в світі як напрям для інвестицій та доносимо інформацію про неї до потенційних інвесторів із різних країн. Ми розповідаємо, як бізнес почуває себе тут, які є можливості для інвестицій в Україні.
Світ без «корони»
— Епідемія коронавірусу вже суттєво змінює структуру світової економіки. Як, на вашу думку, вплинуть ці процеси на Україну? Що має зробити українська влада, аби з мінімальними втратами вийти з карантину?
— Я б виділив три головні пріоритети. Перший із них — це, безумовно, продовження співпраці з Міжнародним валютним фондом, що напрочуд важливо для макроекономічної стабільності в Україні. Співпраця з МВФ — знак схвалення для потенційних партнерів та інвесторів, що у державу можна інвестувати.
Другий — це активна боротьба із COVID-19, аби врятувати більше людських життів. І третій — це відновлення економіки в Україні задля збереження робочих місць.
Наші компанії-члени сьогодні активно мобілізують свої сили і допомагають українцям. І хоча абсолютна більшість із міжнародних бізнес-компаній, які сьогодні працюють в Україні, не досягне запланованих результатів, усі вони активно допомагають державі та громадянам: надають медичне обладнання, товари першої необхідності. Вони переконані: якість медичних послуг має бути ключовою у реформі охорони здоров’я.
Безпека та захищеність працівників мають надзвичайно важливе значення для кожного добросовісного роботодавця.
Саме тому наша Палата розробила свій план виходу з карантину, що складається із чотирьох етапів. Вихідною точкою для нас стане 4-й етап виходу з карантину, який був анонсований урядом України.
На першому та другому тижнях найголовнішими з них є повна щоденна дезінфекція офісу, закупівля та забезпечення співробітників засобами індивідуального захисту, реорганізація офісу з дотриманням соціальної дистанції між робочими місцями у 1,5-2 метри.
На третьому та четвертому тижнях — температурний скринінг, запровадження політики «чистого столу», робота в малих групах/позмінна робота, участь у зустрічах буде можлива лише в разі крайньої необхідності та з дотриманням усіх правил безпеки.
Пріоритетом у нашій стратегії є наші співробітники, тому ми зробили акцент на м’якому та поступовому поверненні до роботи.
Зелений тариф: влада передумала?..
— Торік Україна залучила рекордні інвестиції у розвиток зеленої енергетики. Сьогодні ж влада змінює правила гри на цьому ринку, значною мірою через власні помилки та протекціоністську політику, але все ж таки... Чи порушуються при цьому права інвесторів та як ви, з урахуванням ситуації, розцінюєте перспективність галузі для міжнародного бізнесу?
— І справді, упродовж останніх років ми були свідками того, як зарубіжні інвестори вкладали гроші в українську відновлювальну енергетику. Йдеться насамперед про енергію вітру, сонця, назагал сума інвестицій сягнула понад 3 млрд євро. Це був значний внесок у розвиток української економіки. Для досягнення цієї мети, як відомо, комерційні банки надавали бізнесменам значні суми кредитного фінансування, спираючись на обіцянки держави Україна щодо зеленого тарифу.
Що ж ми побачили в результаті? Що торік навесні в Україні було ухвалено закон про запровадження зелених аукціонів в Україні. Але водночас наприкінці літа цього ж 2019 року законодавці та Міністерство енергетики почали обговорювати варіант запровадження ретроспективного перегляду чинного зеленого тарифу. Який, нагадаю, раніше влада гарантувала відповідним законом. Під який, знову ж нагадаю, бізнесмени позичали гроші у комерційних банків.
Проблема ретроспективних змін, як один із регуляторних ризиків, з якими стикаються інвестори, підкреслюється Європейським банком реконструкції та розвитку та секретаріатом Енергетичного співтовариства. За їхніми рекомендаціями, реалізація механізму аукціону має на меті уникнути проблеми ретроспективних змін, включаючи зниження зелених тарифів.
Адже іноземні інвестори розпочали реалізацію своїх проєктів із виробництва електроенергії з відновлюваних джерел енергії відповідно до українського законодавства, яке чітко гарантувало їм отримання затвердженого владою зеленого тарифу. Держава закріпила цілі щодо майбутнього нарощення генерації з відновлюваних джерел та гарантувала інвесторам викуп усієї виробленої електричної енергії з ВДЕ за зеленим тарифом. Тож будь-які односторонні ретроспективні зміни зеленого тарифу були б грубим порушенням прав інвесторів та гарантій держави.
Внесення односторонніх ретроспективних змін до зеленого тарифу буде суперечити неодноразово заявленим пріоритетам нового уряду щодо зобов’язань України залучити прямі іноземні інвестиції для стимулювання зростання ВВП та боротьби зі змінами клімату шляхом розвитку енергоефективності та відновлюваної енергетики.
На думку компаній-членів Палати, український енергетичний сектор, особливо ВДЕ, має значний потенціал для залучення інвестицій. Для досягнення ключової мети — інтеграції до європейських енергетичних ринків — Україна повинна забезпечити прозорість, конкурентоспроможність і стабільність для гравців українського енергетичного сектору.
Уряду слід уникнути внесення односторонніх ретроспективних змін, щодо яких не досягнуто консенсусу з інвесторами. Я певен, що успішна реалізація проєктів з відновлюваної енергетики, які впроваджуються з використанням міжнародного фінансування, надасть потужний сигнал потенційним іноземним інвесторам про те, що Україна є відкритою для бізнесу.
Можливості для аграріїв і виклики для банкірів
— Україна все більше і більше стає аграрною державою: відсоток продовольчо-сировинного експорту в нас постійно зростає. Чи посилить цей процес пандемія коронавірусу і як може відбитися ця тенденція на українській економіці, адже, з одного боку, ми продовжуємо залишатися сировинною державою, а з другого — деякі експерти вже називають пшеницю «новою нафтою» у посткарантинному світі?
— Аграрний сектор — це і справді один із рушіїв економіки України. Він формує 19% ВВП держави. Це значна цифра, і вона забезпечує понад 40% усіх валютних надходжень до країни. Йдеться про перспективну, прибуткову й інвестиційно привабливу галузь. Торік Україна експортувала сільськогосподарської продукції на понад 22 млрд доларів, оновивши другий рік поспіль рекорд аграрного сектору.
Наразі ж ми можемо констатувати, що в цілому протиепідемічні заходи в Україні не мали відчутного впливу на проведення сезонних робіт. Посівна пройшла успішно, попит на сільськогосподарську продукцію залишився незмінним як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Не існує жодного дефіциту чи, навпаки, посиленого попиту. Україна як провідний світовий експортер не втратила довіри своїх партнерів, вона зуміла забезпечити своїми поставками всіх клієнтів. Сьогодні є можливість збільшити експорт аграрної продукції, зокрема, в час пандемії забезпечити продовольчу безпеку інших країн.
Цей процес в аграрному секторі відкриває для нашої держави нові можливості, що принесуть додаткові інвестиції в українську економіку та, можливо, дозволять створити нові робочі місця. При цьому зростання експортного потенціалу України має супроводжуватися пошуком нових торгових партнерів, розвитком залізничної інфраструктури та, що дуже важливо, диджіталізацією процесів.
— Торік Національний банк України отримав від Американської торгової палати відзнаку «Вибір бізнес-спільноти 2019». Як ви оцінюєте стан української фінансової системи у загальному контексті формування інвестиційного клімату в державі та роль у цьому процесі НБУ?
— Роль ефективної та стабільної діяльності української фінансової системи на тлі глобальних кризових явищ, безумовно, посилюється — і це є необхідною передумовою для економічного зростання України у довготерміновій перспективі. Особливо, якщо розглядати процес під кутом зору інтеграції у світові економічні процеси. Тому ми активно підтримуємо сталий розвиток сектору банківських та фінансових послуг в Україні.
У переддень прекрасного американського свята Дня подяки ми традиційно дякуємо організаціям та особистостям, які найбільше зробили для того, аби Україна стала сприятливим місцем для ведення бізнесу. Торік у листопаді ми запитали всіх членів нашої Палати, кому вони хочуть подякувати насамперед. І вони всі одностайно сказали: найбільше вони хочуть подякувати Національному банку України — за проведення активної монетарної політики, продовження очищення банківського сектору, посилення незалежності НБУ та сприяння макроекономічній стабільності.
Крім того, в умовах світової пандемії, турбулентності та непрогнозованості бізнес-спільнота також відзначила зусилля НБУ в протистоянні кризі. Ми зробили спільну заяву з представниками інших бізнес-асоціацій і наголосили на головних стратегічних кроках, здійснених Нацбанком, які не допустили деструктивних наслідків для економіки України.
Ми порівнюємо цьогорічну кризу з падіннями економіки, які були у 2008, 2014 роках. І бачимо цікаву паралель: у 2014 році Національному банку України доводилося рятувати банки, а зараз усе навпаки — банки рятують економіку, оскільки вони докапіталізовані та мають достатній запас ліквідності.
Очевидно, що карантинні обмеження вплинуть на роботу банківського сектору та його фінансові показники. Особливо, якщо ми порівняємо ці показники з цифрами минулого року, коли прибуток банківського сектору становив майже 60 млрд гривень. Це, до речі, був найвищий рівень за весь час роботи українського банківського сектору... Цьогоріч, звичайно, можливе зниження якості кредитного портфеля, зниження обсягів прибутковості банківської сфери. Але назагал випробування кризою українська фінансова система витримала.
Андрій Гундер і Денис Шмигаль.
Між працівником і роботодавцем
— В одному зі своїх інтерв’ю ви радили українській владі внести зміни до вітчизняного законодавства, аби забезпечити більшу гнучкість бізнесу в період виходу з кризи. Які кроки, на вашу думку, необхідні нам насамперед і наскільки соціальними вони можуть бути?
— Наш меседж дуже чіткий: компанії-члени Палати вважають, що трудове законодавство має бути оновлене. Трудовий кодекс, яким сьогодні користується бізнес, був написаний у 1971 році. Це майже півстоліття тому, за часів неіснуючого вже Радянського Союзу... І за час, відколи було ухвалено цей законодавчий акт, дуже багато чого змінилося.
Експерти Американської торгової палати активно працювали над законопроєктом №2708, який згодом було відкликано. Ми розуміємо, що він має бути доопрацьований, але, водночас, він зможе лібералізувати надмірно регульоване трудове законодавство і зробити трудові відносини більш гнучкими. Реформа трудового законодавства надасть бізнесу набагато більше гнучкості як у збереженні поточних працівників, так і швидкому наймі нових.
Сьогодні більшість українського бізнесу перебуває на карантині вже понад два місяці, і ситуація із пандемією виявила значні прогалини у регулюванні: аби стримати поширення вірусу і водночас надати підтримку бізнесу. Також необхідно регламентувати та узаконити нові гнучкі та віддалені режими роботи. Уже сьогодні ми бачимо: ефективність віддаленої роботи може бути навіть вищою, ніж традиційної, на робочих місцях.
Раніше, як відомо, існувала навіть деяка стигма, вважалося, що коли людина працює вдома, то це щось вторинне і несерйозне. Зараз ми на собі переконалося: це зовсім не так, і диджіталізація процесів — нагальна потреба. Ми впевнені, що лібералізація трудового законодавства дозволить створити рівні правила гри, вона збалансує інтереси як працівників, так і роботодавців.
Конверт із грошима в комп’ютер не вставиш!
— Як ви назагал оцінюєте українські економічні реформи? Що, на вашу думку, вдалося зробити, а що залишилося нездійсненним?
— Ми бачимо головне: уряд усвідомлює важливість діалогу з міжнародними інвесторами і розуміє, що підняти економіку можуть тільки прямі іноземні інвестиції. Це є найголовнішим, що потрібно сьогодні зробити, щоб створити робочі місця, сплачувати податки і таким чином піднімати економіку держави. За роки ми бачимо прогрес у багатьох законопроєктах, які були ухвалені, зокрема у податковій сфері: почалося вчасне повернення ПДВ, запроваджено прозоре адміністрування. Компанії-члени нашої Палати наголошують: ми хочемо, аби це продовжувалося!
Ми чуємо багато заяв, слів, закликів, обіцянок, які дають президент України, прем’єр щодо захисту іноземних інвестицій. У свою чергу, наша місія в Україні — захист цих компаній. Сьогодні міжнародні інвестиційні компанії не шукають в Україні привілеїв, вони шукають справедливості. Йдеться про забезпечення верховенства права, реальної судової реформи, справедливого правосуддя, прозорого відбору суддів.
Велика проблема нинішньої України — тіньова економіка. Вона, за різними підрахунками, становить в державі близько 40%. Нові можливості для економіки України з’являться, коли ці компанії все більше виходитимуть з «тіні» і сплачуватимуть податки. Домогтися цього можна, у тому числі й завдяки діджиталізації, що сьогодні впроваджується у державі.
— Чи вдалося, на вашу думку, провести в Україні ефективну податкову реформу? І що ще варто зробити у цьому напрямі?
— Ще раз хочеться вжити це слово — «діджиталізація». Вона напрочуд ефективно усуває можливості для реалізації корупційних схем. Адже конверт із готівкою ви не зможете засунути в комп’ютер: якщо ми переносимо взаємини між бізнесом і державою в онлайн, то одразу ж різко зменшується кількість елементів, що мають вплив на поширення корупції.
Важлива також гармонізація податкового законодавства України з найкращими світовими практиками. Одним із головних показників економічного поступу держави є зростання ВВП, якого можна досягти за допомогою боротьби з тіньовою економікою. Це питання дуже важливе, і його можна розглядати як один із необхідних критеріїв роботи влади. Реальна детінізація — це один із головних показників створення інвестиційного клімату в державі для розвитку підприємств. Варто продовжити боротьбу з «сірим» ринком підакцизних товарів.
Водночас важливо зберегти успішні результати, які вже були досягнуті. Зокрема, своєчасне відшкодувавання ПДВ та прозорий процес його адміністрування залишається пріоритетом для компаній-членів. Запровадження електронного реєстру відшкодування ПДВ стало важливим та відчутним покращенням для бізнес-спільноти, тому наголошуємо на важливості збереження та вдосконалення досягнутих покращень щодо своєчасності, прозорості та повноти відшкодування ПДВ.
