Заборонити не можна заробити: чи варто Україні додатково зменшувати обсяги експорту зернових

Карантинний 2020 рік вносить певну турбулентність в український сільськосподарський бізнес: аграріям хочуть обмежити експорт, аби утримати від підвищення внутрішні ціни на збіжжя.

 

 

І, відповідно, не допустити подорожчання хліба, що має велике соціальне значення на етапі виходу України з карантину.

 

 

З іншого боку, експерти наразі не можуть остаточно зрозуміти, яким буде світовий попит на зерно.

 

Особливо, враховуючи, що традиційні покупці українського збіжжя — країни з нестабільною економікою, яка може додатково постраждати від пандемії. Тим часом аналітики заявляють: в АПК України є шанс додатково заробити під час пандемії.

Українські мірошники і пекарі вже другий місяць просять уряд обмежити експорт зерна, щоб не допустити зростання цін на хліб, посилаючись при цьому на іноземний досвід: зокрема, Казахстан уже запровадив обмеження на експорт круп і борошна, на черзі Росія, яка хоче встановити експортні квоти.

 

Відповідні звернення галузеві асоціації скерували на ім’я президента України Володимира Зеленського, прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, міністра розвитку економіки, торгівлі й сільського господарства.

 

Головний аргумент — на внутріш­ньому ринку зерна складається критична ситуація, тільки за останні десять днів на початку карантину середня ціна на пшеницю другого і третього класу зросла на 400-500 гривень за тонну. Як прогнозується, таке подорожчання призведе до подорожчання борошна всіх сортів на 500-600 гривень за тонну. А оскільки борошно в собівартості хліба становить понад 40%, то...

 

Іншими словами, українців на виході з карантину може очікувати суттєво дорожчий хліб. Відсотків на 20–25. Що може вдарити по кишенях соціально незахищених верств населення, які кілька місяців сидітимуть без заробітків.

 

Тим паче що попит на хліб і хлібобулочні вироби в роздрібних мережах, особливо на першому етапі карантину, зріс на 30-40%. Існує ще й додатковий фактор ризику — через аномально теплу зиму Україна отримає суттєво нижчий урожай зернових, ніж планували. Так, Міністерство економічного розвитку прогнозує: цьогоріч селяни зберуть збіжжя на 20% менше, ніж очікувалося раніше. Усе через дефіцит вологи та економічні фактори, спричинені пандемією коронавірусу. Отже, аграрії зможуть зібрати 60 млн тонн зернових і зернобобових культур. 

 

Українські мірошники навіть заявили: вони готові надати детальні пропозиції щодо механізму регулювання питання вітчизняного зернового експорту до національного антикризового штабу з протидії пандемії.

 

Чи доповісти про власні ідеї на будь-якій іншій оперативній платформі діалогу виробників і влади. Вони б’ють на сполох: мовляв, переробники готові купити зерно, але ніхто не хоче продавати, адже всі чекають більшої ціни... Тим паче, зазвичай, коли починаються весняні польові роботи, на ринку зерна суттєво зростає пропозиція, що штовхає ціни донизу. Але навесні 2020 року ми мали зовсім іншу ситуацію. 

Виробники зерна згадують, що вони є одними з найбільших джерел надходження до України валюти, та справедливо зазначають: будь-яка заборона експорту може завдати суттєвої шкоди цій галузі. Що є небезпечно вже тим, що ця галузь, по суті, годує цілу країну: аграрний експорт приносить щорічно близько 40% усіх валютних надходжень в країну. Торік, наприклад, виробники зерна принесли економіці України близько 9,6 млрд доларів.

 

В Українській зерновій асоціації навіть заявили: заборона експорту зернових позбавить країну величезних доходів і викличе колосально руйнівне «цунамі» для всієї економіки держави.

 

Що, знову ж таки, може мати руйнівні наслідки для держави, знекровленої пандемією. Виробники збіжжя при цьому заявляють: плануючи обсяги експорту, вони не збираються повністю спустошити комори і створити у країні дефіцит продовольства. Адже вони уважно стежать за ситуацією і готові зробити свій внесок у відстеження загроз для продовольчої безпеки країни. 

 

У своїй офіційній заяві Українська зернова асоціація заявляє: вона не бачить передумов для визначення, зокрема, граничного обсягу експорту кукурудзи врожаю 2019-2020 маркетингового року та підписання відповідного додатку до Меморандуму між Міністерством економіки, торгівлі та сільського господарства України та бізнес-асоціаціями про узгодження позицій на ринку зерна. Адже, за їхніми словами, жодних передумов для дефіциту кукурудзи на внутрішньому ринку немає.

 

Торік, як стверджують в УЗА, Україна отримала рекордний урожай кукурудзи — 35,2 млн тонн, а в нинішньому році врожай кукурудзи може сягнути нового рекорду.

 

Експорт же кукурудзи не перевищує 26 млн тонн, при цьому темпи експорту скорочуються. До того ж ситуація на ринку склалася така, що українська кукурудза дорожча за продукцію конкурентів з Аргентини та Сполучених Штатів майже на 25-30 доларів на тонні, відтак аналітики очікують подальшого спаду темпів експорту.

 

А тому замість обмеження експорту аграрії пропонують прискорити його, щоби встигнути продати залишки врожаю, поки міжнародні ціни перебувають на досить пристойному рівні. Тим паче, що ціни на врожай нинішнього року будуть значно нижчими, та й зберігати кукурудзу значно важче й дорожче, ніж інші зернові культури. Для України ж додаткові валютні надходження дадуть додаткові можливості тримати «монетарну оборону» в кризовий час.

Експерти ж намагаються примирити виробників і переробників, зазначаючи: влада, перед тим як ухвалити рішення, має правильно прорахувати баланс. За даними генерального директора Центру аграрних реформ Любові Молдаван, примхливий, із точки зору погодних умов, 2020 рік ставить перед аграріями серйозні виклики.

 

«За моїми даними, південь України засіяли яровими, але на озимі культури поглядають з тривогою. Тому дуже важливо, щоб на полях з’явилася волога, відсутність весняних дощів створює напругу для аграріїв. Тому сьогодні при продажу хліба урядовим структурам варто згадати, як робили старі господарі. Якщо рік починався не дуже, то щоб не шукати за кордоном запаси і не платити втридорога, варто порахувати, як це було в 2003 році, коли Україна експортувала зерно попереднього врожаю, а сама імпортувала за значно вищою ціною», — сказала вона.

 

Виробникам експерт радить пристосуватися до умов: якщо одна культура приносить низький урожай, то варто думати, чим зайняти землю до кінця осені, щоб мати ще якусь виручку. Адже, за її словами, якщо навесні не засіяти, то виробник матиме гірші наслідки цього кроку.

 

Щоправда, пізніше, адже і світовий товарообіг сьогодні уповільнений: менший запит на енергетику, на інші культури, на трудові ресурси, сповільняться міграційні потоки.

 

«Так спокійно, як ми вели себе багато років, вже поводитися не можна», — резюмувала експерт.

У Мінекономіки ж після підписання Меморадуму з зернотрейдерами про незнижувальні запаси, запевняють: для внутрішнього споживання зерна вистачить! Хоча б тому, що вказані у документі обсяги запасів — 8,2 млн тонн пшениці — це вдвічі більше, ніж рік тому.

 

Тим часом, на думку влади, попит на зернові та олійні культури в Україні за період карантину через пандемію не змінився.  

 

«Зокрема, на зернові та олійні попит не зменшився ні на внутрішньому, ні на зовнішньому ринках», — сказав заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Тарас Висоцький, зазначивши, що назагал карантин не вплинув на діяльність аграріїв, хоча виникали певні незручності в логістиці, засобах захисту та стабільності каналів реалізації продукції.

 

Не зменшується наразі й обсяг експорту. За даними Державної фіскальної служби, обсяг експорту зернових культур з України на перші числа травня становив майже 50,9 мільйона тонн, що на 8 мільйонів тонн вище від показника минулого року. За цей час експортовано понад 19 мільйонів тонн пшениці вищого класу, що на 4,74 мільйона тонн вище торішнього обсягу.

 

А от ціни на світових ринках і справді падають. Такі дані, зокрема, наводить ФАО — продовольча і сільськогосподарська організація ООН. Головна причина — зниження попиту, оскільки через карантин закриті підприємства громадського харчування.

 

Саме вони були головними споживачами непереробленого продовольства: це зерно, м’ясні туші, сирі овочі. Але при цьому люди у світі менше їсти не стали. А це значить, що вже в найближчі місяці процес піде назад. Тобто їжа подорожчає, як тільки почнуть закінчуватися її запаси. 

 

Що ж стосується фінансового стану експортерів, то їхній прибуток наразі зростає, хоча й середня ціна на товар падає: відбувається це завдяки зростанню обсягів. Адже чимало країн, що імпортують продовольство, почали купувати його більше, створюючи запаси. 

 

Погоджується із таким твердженням і аналітик Олександр Охріменко. «На відміну від інших країн, експорт яких постраждав від епідемії, Україна вже заробила: за три місяці експорт зріс за рахунок аграрного сектору, на який у грошах припало більше 50% обсягів, — сказав він. — Більше у нас купували за кордоном не тільки зерна, а й соняшникової олії. А це значні доходи від податків до держбюджету».

 

А от надалі ми зможемо навіть заробити. Міжнародні аналітики очікують зростання цін на основні продукти харчування та їх дефіцит. Така тенденція насамперед може виникнути в африканських країнах: Кенії, Сомалі, Танзанії, Уганді, Ефіопії і Південному Судані, де на додачу до коронавірусу почалося нашестя сарани.

 

Відтак у державах-експортерах продовольства можуть виникнути додаткові можливості заробити. При цьому, як вважають експерти, у найбільш вигідній ситуації опиняться ті продавці, які працюють у нижньому ціновому сегменті.

 

І продають не готову продукцію, з високим ступенем переробки, а сировину. І це — чи не вперше у нашій історії — дає додаткові шанси для України, враховуючи недостатній розвиток нашого переробного сектору.

 

Адже від ситуації на світових ринках, як передбачається, можуть виграти виробники і експортери сировини, а галузі з високим ступенем переробки — м’ясна, молочна, плодоовочева та кондитерська — можуть постраждати.