Наприкінці квітня — на початку травня керівництво держави неодноразово мало нагоду для того, щоб переконатися: запроваджений карантин зовсім не є, окрім протиепідемічного, ще й політичним запобіжником, який унеможливлює акції протесту.
Українці вже вкотре засвідчили владі, що навіть на карантині, ще й із масками на обличчях, вони здатні організовуватися і доволі рішуче казати «ні!» будь-якій владі.
Тим більше, якщо влада нахабніє: з одного боку, намагається якнайшвидше, під час карантину, «просунути» політичні справи проти опонентів, а з іншого — запроваджує обмеження не для всіх, які підприємці та фермери країни вже
влучно назвали «велюровий карантин».
Що вже й казати про сотню з гаком тонн «гуманітарного» вантажу з масками і медичними костюмами на борту літака «Мрія», який помпезно зустрічав президент Зеленський з оточенням. От тільки потім вантаж чомусь опинився у вільному продажу мережі «Епіцентр».
Влада швидше дослухається до соціально-економічних акцій протесту.
Голодні бунти страшніші за політичні фаєри
Одними з перших, хто рішуче заявив владі, що не збирається мовчки дивитися на те, як гниє власноруч вирощена городина, тоді як власники супермаркетів збагачуються завдяки імпортним овочам, виявилися фермери Херсонщини.
Соціальний протест «низів», який виникає стихійно в регіонах, і акція політичних опонентів, яка організовується в столиці, — це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Тож керівництво держави поспіхом, за кілька днів, ухвалило рішення про відкриття продовольчих ринків в Україні з 1 травня. Хоча попередній план уряду Шмигаля виходу з карантину і рестарту економіки — так звані «детальні п’ять етапів» — такого швидкого відкриття ринків не передбачав.
Утім, якщо можливі «голодні бунти» фермерів, рестораторів чи малих підприємців владу ще хоч якось лякають (після кількох акцій представників малого і середнього бізнесу під Кабміном, на майдані Незалежності та на Банковій влада вже готова відкрити перукарні, кав’ярні та інші дрібні крамнички чи салони з 12 травня), то громадські акції протесту щодо перебігу резонансних справ, яскраво підсвічені фаєрами — не дуже.
Звісно, такі акції змушують окремих представників владного олімпу напружуватися і навіть дратуватися, але «вмикати задню», як у випадку з фермерами чи підприємцями, влада не поспішає.
До активістів спільноти “Хто вбив Катю Гандзюк?” вийшла лише речниця президента
Юлія Мендель (праворуч) із кількома прокурорами.
Пісочниця Венедіктової
27 квітня громадські активісти швидко зібралися і провели акції протесту через завершення слідчими прокуратури досудового слідства у резонансній справі вбивства херсонської активістки Катерини Гандзюк.
Активісти спільноти «Хто замовив Катю Гандзюк», а також правозахисники, адвокати та громадські діячі протестували і палили фаєри спочатку під офісом президента, а згодом і під елітним будинком у центрі Києва, де мешкає генпрокурорка Ірина Венедіктова, яку вони вимагали звільнити.
На їхню думку, закриття справи свідчить про «злиття справи» новою генпрокуроркою та грає на користь сторони захисту, оскільки останні зможуть заявляти у суді про недостатню кількість доказів.
Акція протесту під вікнами і на очах у сусідів, а ще скандування «Венедіктова, виходь!» та напис на асфальті «Тут живе подруга вбивць Гандзюк» неабияк роздратували генпрокурорку.
«Правозахисники не приходять волати на дитячі майданчики, не плюють у пісочниці, не лякають пенсіонерів. Правозахисники — це зовсім про інше», — відреагувала пані Венедіктова дещо пізніше у соцмережах. І додала: «Ви хочете правди? Почався процес ознайомлення з матеріалами слідства».
Звісно, Банкова вимоги активістів виконувати не поспішає. Але сам політичний протест засвідчив, що жоден карантин не змусить активістів сидіти вдома на політичній самоізоляції і мовчки спостерігати за «діяльністю» влади та правоохоронців.
Зауважимо, що й скандальною ситуацією з масками, які після доставки з Китаю на борту «Мрії» одразу тоннами відправилися на прилавки «Епіцентру», а не в лікарні чи аптеки, пані Венедіктова зацікавилася лише тоді, коли її прямо спитали про це телеглядачі під час прямого етеру. Мовляв, до яких пір прокуратура не помічатиме ці спекуляції?
«Оскільки це питання, яке реально для громадськості актуальне, резонансне, звичайно, ми також будемо його досліджувати і вивчати. Воно повз нас не пройде», — запевнила Ірина Венедіктова.
Ну що ж, побачимо, повз кого пройде чи не пройде це питання.
ПриватБанк — то святе!
Під час карантину неабияк згустилися хмари і над директором НАБУ Артемом Ситником, якого дуже кортить позбутися нинішньому керівництву держави та окремим групам впливу на неї.
Що й казати, директор НАБУ Артем Ситник мав нахабство заявити, що бюро рухається до оголошення підозр у справі ПриватБанку.
«Я сказав, що в цій справі є істотний прогрес. Він, перш за все, виражається в тому, що на той час генпрокурор Руслан Рябошапка ці справи передав до НАБУ. У нас була частина справи, а частина — розслідувалася офісом генпрокурора. Тоді прийняли рішення, що ці справи будуть усі в НАБУ, їх передали. І в подальшому ми рухаємося в тому, щоб почати оголошувати певні підозри», — повідомив пан Ситник в одному з телеефірів.
За його словами, одна зі статей, яка розслідується в рамках справи ПриватБанку — розкрадання чужого майна в особливо великих розмірах, передбачає покарання до 12 років позбавлення волі. Відповідаючи на запитання про замовників і організаторів кампанії з його звільнення, директор НАБУ назвав імена ексвласника ВіЕйБі банку Олега Бахматюка і олігарха, колишнього власника ПриватБанку Ігоря Коломойського.
«Справа ПриватБанку, в якій збитки державі становлять понад 100 мільярдів гривень. Це дві справи, які дійсно спонукають чергового олігарха приєднуватися до компанії тих людей, які хочуть звільнення директора НАБУ», — каже пан Ситник.
І дійсно, 28 квітня комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності рекомендував депутатам підтримати законопроєкт, який дозволить звільнити директора НАБУ Артема Ситника.
Хто зраджує державу в так званій «справі моряків»?
Активізувалося на карантині й Державне бюро розслідувань: окрім, провадження щодо екснардепки Тетяни Чорновол, тут і надалі затято намагаються довести державну зраду експрезидента Петра Порошенка у так званій «справі моряків».
І байдуже, що навіть ексгенпрокурор Руслан Рябошапка, якого не можна запідозрити у симпатіях до Порошенка, заявив днями, що ця справа не має правової перспективи і підриває міжнародні позиції України.
«До такого провадження необхідно підходити надзвичайно обережно і враховувати всі обставини, і ті, які спричинили до такого кроку президента. І не лише президента, а й РНБО. Там рішення приймалося не лише Порошенком, було багато осіб. Тому такі важливі речі, власне, контекст, у якому відбувалась ця ситуація: і війна, і загострення на той момент — усе треба було брати до уваги», — переконаний Рябошапка.
І додав, що у цьому провадженні не було чого розслідувати, тож дивно, що ДБР досі не хоче поставити у цій справі крапку. За його словами, два інші епізоди, які розслідує ДБР стосовно Порошенка, ґрунтуються на абсурдних, з точки зору права, звинуваченнях.
Тому він свого часу й відмовився підписувати підозру, підготовлену під керівництвом Ірини Венедіктової, яка на той момент очолювала ДБР. Тоді як Петро Порошенко зазначив днями, що жодне українське військове судно не перетинало Керченської протоки.
«А це викликає обґрунтовані підозри, ніби Володимир Зеленський змирився з повзучою анексією Росією Азова і фактично визнає Азовське море «внутрішнім озером» Росії. Хоча влада в межах міжнародного морського права і за підтримки наших закордонних партнерів могла і мусила наполягати на нашому законному суверенному праві здійснювати такі переходи в інтересах зміцнення обороноздатності країни», — написав нардеп Порошенко у соцмережах.
На його думку, це підриває позиції України у Спеціальному міжнародному арбітражі: «Ініціатори цієї справи та посадові особи, які її порушили на догоду Москві, мають бути покарані за державну зраду».
А ТИМ ЧАСОМ…
Вищий антикорупційний суд зобов'язав Національне антикорупційне бюро України розпочати справу за повідомленням про недекларування генеральним прокурором України Іриною Венедіктовою майна.
Тим самим Феміда задовольнила скаргу одеського активіста Сергія Стерненка, якого нинішня очільниця Різницької також залюбки посадила б за грати. За словами ж самого Стерненка, ще у середині квітня він подавав заяву щодо можливого недекларування Венедіктовою майна – годинника за 10 тисяч євро та членства у Громадській організації з ознаками прибутковості.
