Українська економіка продовжує страждати від карантинних обмежень.
На думку експертів, цьогоріч падіння буде значним і переважатиме показники в сусідніх державах.
Вихід же з «добровільної відпустки» буде тривалим і затягнеться щонайменше до половини наступного року.
Де взяти 7 мільярдів?
У нинішньому році всіх українців чекають непрості випробування: кожен із нас збідніє, причому доволі відчутно. На думку голови Національного банку України Якова Смолія, до кінця 2020 року матимемо падіння вітчизняної економіки на 5%, але вже у наступному вона підніметься до плюс 4%.
Кабінет Міністрів називає цифру мінус 4,8%. А от Міжнародний валютний фонд дивиться на ситуацію значно песимістичніше. Як вважають в МВФ, ми обвалимося на 7,7%, і це ще далеко не остаточний прогноз.
На цьому тлі ми виглядаємо суттєво гірше не лише від розвинених країн, а й від східноєвропейських держав і навіть Росії, яка неабияк страждає від падіння нафтових цін. Так, за тими ж підрахунками Фонду, польська економіка впаде на 4,6%, румунська — на 4,9%, російська — на 5,5%.
Утім, це цифри лише на сьогоднішній день, продовження карантину навіть на один тиждень означатиме їх суттєве погіршення. Та вже навіть за такої ситуації Україна втрачає третину іноземних інвестицій, до 40% може скоротитися внутрішнє споживання.
Відтак перед владою постає доволі непросте завдання: спробувати вижити. Одним із важливих інструментів порятунку економіки у такій ситуації є зниження облікової ставки. Інвестиційний банк «Голдман Сакс» зауважує: «В Україні триває уповільнення інфляції. У березні вона становила 2,3%, що є нижче від цільового орієнтиру НБУ, який становить плюс-мінус 5%».
Ще один важливий нюанс: економіка України падала і до оголошення карантину, причому компенсувати втрати вдалося завдяки девальвації гривні на 10%, що було зафіксовано у березні.
Також, як вважають аналітики банку, Україна потребує 6-7 млрд доларів зовнішнього фінансування. Приблизно така сума буде потрібна нам і в наступному році. А тому Україна має не тільки активно проводити перемовини з МВФ, а й знижувати облікову ставку. 12 березня, як відомо, НБУ вже знизив облікову ставку до 10% і пообіцяв довести її у нинішньому році до 7%. Хоча раніше планував такий крок не раніше наступного року.
І справді, перед вихідними Нацбанк знизив облікову ставку до 8%. Цей крок радикально відрізнявся від дій регулятора під час кризи 2014–2015 років, коли він рятував курс національної валюти, а тому суттєво збільшував монетарні обмеження. Тоді, як відомо, облікова ставка доходила до 30% річних, що робило неможливим банківське кредитування.
«Центральні банки інших держав активно знижують ключові ставки та впроваджують додаткові заходи монетарного стимулювання економік. Водночас ці країни обговорюють розумну межу, яка відділяє продуктивне стимулювання економіки від надмірного бажання наповнити економіку грошима, які згодом можуть похитнути макрофінансову стабільність, — пояснив голова НБУ Яків Смолій. — У комплексі з іншими заходами, вжитими Національним банком, зниження облікової ставки надасть економіці стимул, необхідний для підтримання населення і бізнесу в складні часи та швидкого відновлення ділової активності після завершення карантину».
Краще заживемо тільки в 2021-му.
Серед інших дій регулятора — збільшення терміну рефінансування із 30 до 90 днів. Також НБУ, як заявив Смолій, розширить перелік застави для банків.
«Можливо, сюди увійде пул корпоративних облігацій, випущених під держгарантії, а також муніципальні облігації», — пояснив голова НБУ. Також триває робота над інструментом відсоткового свопу, який може убезпечити фінустанови від ризиків, зрештою, запроваджують довгострокові кредити рефінансування на термін до п’яти років — під плаваючу ставку та під таку ж заставу, що й тендерні позики.
На думку НБУ, вітчизняна економіка почне відновлюватися вже у другому кварталі нинішнього року. За умови, звісно, що карантин завершать вчасно.
«Галузі економіки відновлюватимуться покроково. Відразу пів мільйона робочих місць (обіцянка прем’єр-міністра України Шмигаля.— Авт.) не буде. Натомість будуть поступові хвилі — залежно від скасування карантинних обмежень, — сказав політолог Володимир Фесенко. — Ті, хто пішов на карантин, — це передусім галузі сервісу, торгівля, інфраструктурні об’єкти і сфера розваг, відновлюватимуться насамперед. Люди зараз не працюють і не отримують зарплату або отримають її у менших обсягах. Це буде відновлено».
Також Фесенко визначив два сценарії розвитку ситуації.
«Оптимальний сценарій закладений у бюджеті — мінус 4% ВВП за рік та відновлення, поступове, лише у другому півріччі. Тому що, навіть коли люди повернуться на роботу, залишатиметься низький попит. Попит впаде, і це вплине негативно на всі сфери. Найближчі три-чотири місяці, щонайменше до осені, соціально-економічна ситуація буде складна, навіть якщо карантин закінчиться», — сказав він. Якщо ж хвороба повернеться до нас наприкінці літа, все виглядатиме значно сумніше.
Щоправда, навіть за умови оптимістичного сценарію, країні буде несолодко.
«У наступному році очікується зниження надходжень від транзиту газу, а також реалізація відкладеного попиту населення на споживчі товари і бізнесу — на інвестиційний імпорт. Утім показник дефіциту поточного рахунку залишатиметься у прийнятних межах: 3-4% ВВП, як і передбачав наш січневий прогноз», — додав Смолій.
