А смерть найкращих обирає: легендарний журналіст і автор «УМ» Борис Клименко помер у Києві

Сум і біль. У понеділок, 6 квітня, не стало Бориса Клименка. Нашого доброго друга, чудового журналіста, багаторічного автора «України молодої», інтелектуала, ерудита, видавця і просто хорошої людини...

 

В такі моменти спадає на думку, що життя — річ крихка, миттєва, несподівана, жорстока. І справедливість у ній розподіляється якось нерівномірно.

 

Борі не вистачатиме. Бракуватиме його голосу з незрівнянним тембром, життєрадісного сміху, надійності, справжності, оптимізму, анекдотів на всі випадки, дотепних жартів, незліченної кількості віршів напам’ять, фантастичних проєктів...

 

Але щастя, напевне, у тому, що він у нас був. І що при згадці про нього завжди теплітиме на серці. 

 

Ось деякі цитати з Борисової сторінки у «Фейсбуці». 

 

Юрій Луканов: «Минулого літа він на Подолі організував зустріч всіх старих друзів. Був веселий і безтурботний. Сипав жартами. Я не пам’ятаю, щоб він сумував. От взагалі. Мабуть, треба сумувати і радіти, що він прожив оптимістом у цьому житті». 

 

Віктор Лещук: «такі дні... Не стало Борі Клименка. Справжній, надійний, чолов’яга з великої літери. Так, журналіст. Колега, товариш. Здавалося зі своїм незмінним оптимізмом і очима, що завжди іскряться розумом і світлим гумором, житиме 100 років. Сталося не так. Спи спокійно, колего. Твоє життя було яскравим, ущерть наповненим, але коротким...»

 

Любов Скиба: «Пішов за веселку найкращий з тих, кого знала в цім світі: немає веселуна й дотепника, надзвичайно потужного в усьому, за що брався, Бориса Клименка. Світла пам’ять назавжди».

 

Яніна Соколовська: «Боречка, Borys Klymenko, пусть тебе там будет хорошо. Тут тебя и твоей, бьющей за пределы энергии, твоей живости и доброты будет очень не хватать. Видимо, там они оказались нужнее. Царствие небесное».

 

Stas Juvenalievich: «Как это глупо все, вот этот всесвашившийся п..., в котором так просто б... умирает один из любимых людей, и ты ни-я не можешь с этим поделать. Боря Borys Klymenko был тем человеком, с которым просто рядом сел — и отпустило уже, в глаза посмотрел, голос этот как бархатное разливное. Какой п-ц. Пусть ему легче там будет, спокойнее».

 

Tatiana Artuszewska: «Ох, пане Борисе, любий мій, пане Борисе...»

 

Редакція газети «Україна молода» висловлює щирі, глибокі співчуття нашій колезі Валентині Клименко та Роману Клименку із приводу смерті чоловіка й батька