Російський блеф: як лихоманка цін на нафту змінює баланс сил у світі

У понеділок відкриття біржових торгів вкотре ознаменувалося стрибком вниз: ф’ючерси нафти марки Brent у середньому впали більш ніж на 9 відсотків — до $31,16 за барель.

 

 

Вартість червневих закупок на цю нафту на лондонській біржі ICE Futures вранці 6 квітня зафіксували на рівні $33,97 за барель — на 0,4% нижче ціни на закриття попередньої сесії.

 

 

Нагадаємо, на тлі низки різноманітних заяв про очікувані переговори та взаємних реверансів ключових постачальників ринку минулого тижня Brent подорожчала на 22%.

 

Ф’ючерс на нафту WTI на травень тим часом подешевшав на 1,14% (28,02$). Хоч упродовж кількох вранішніх годин його вартість опускалася на 9,5% — до $25,88 за барель. Минулого ж тижня ф’ючерс на нафту WTI на травень подорожчав на 31,8%.

 

Як відомо, стрімкий обвал цін на нафту почався 9 березня. Країни ОПЕК втратили за добу 500 млн доларів через падіння цін на нафту. Тоді внаслідок демаршу РФ, яка за доброю традицією пушкінського казкового персонажа забажала диктувати всім власні умови. Російська державна нафтова компанія «Роснефть» заявила про збільшення видобутку нафти, незважаючи на обвал цін у світі.

 

Намір різко збільшити у квітні видобуток нафти оприлюднила в підсумку і саудівська державна нафтова компанія Saudi Aramco, яка володіє значно потужнішим потенціалом впливу на цьому ринку.

 

Здешевшання нафти потягло за собою обвали фондових ринків у США та у світі загалом. Уже 19 березня нафта WTI подешевшала на 24,4% — до $20,37 за барель, досягнувши найнижчого цінового показника з лютого 2002 року. Цей день став третім найгіршим в історії WTI.

 

Після невдалих спроб якось відновити переговори (з неодмінним виглядом переможця) вже 1 квітня експортний сорт російської нафти Urals впав у ціні до $13 за барель, що стало мінімальним показником із 1999 року. Враховуючи, що бюджет РФ верстали на прогнозі, що нафта коштуватиме $42,4 за барель, маска незворушності трималася недовго. Тим паче що вже 2 квітня російська нафта Urals опустилася в ціні до $10 за барель.  

 

Загалом нове зниження цін на нафту відбулося на тлі новин про перенесення зустрічі ОПЕК та країн-експортерів нафти, які не входять до складу цієї організації, повідомило у понеділок агентство Reuters.

 

Зустріч альянсу найбільших світових нафтовиробників ОПЕК+, що планувалася на 6 квітня, перенесли на 9 квітня. А з 1 квітня попередня угода повноважних представників нафтодобувних держав втратила чинність і всі обмеження на видобуток нафти знято.

 

Без участі Росії країни ОПЕК не бачать сенсу продовжувати штучно обмежувати видобуток. Вже згадана раніше саудівська державна компанія Saudi Aramco запропонувала покупцям нафти найбільші знижки за останні 20 років і пообіцяла збільшити видобуток більш ніж на 2 млн барелів на день.

 

9 березня 2020 року увійшло в історію як день найбільшого обвалу цін на «чорне золото» з часів вторгнення Іраку в Кувейт і американських атак на війська Саддама Хусейна і стало ударом для всіх країн-експортерів вуглеводнів, зменшивши їх можливість впливати на міжнародну політику.

 

І це суттєво змінює баланс сил у світовій економічній системі. Москва блефувала, прогнозуючи негативний вплив ситуації на сланцевий сектор США: «Подивимося, як буде почуватися американське видобування сланцевої нафти за цих умов», — іронізував речник «Роснефті» Михайло Леонтьєв.

 

США справді були вигідні високі ціни на нафту, які трималися завдяки скороченню видобутку в ОПЕК+ протягом останніх років: Штати зуміли перегнати Саудівську Аравію та Росію, яка стала третьою за обсягом видобування нафти у світі.

 

Проте немає жодних гарантій, що падіння нафтового ринку справді зможе вибити з гри американських сланцевиків. Адже виробництво сланцевої нафти легко запустити чи згорнути. За даними Федерального резервного банку Далласа частка видобутку нафти та її переробки не перевищує 1,8% ВВП країни.

 

Натомість значення вуглеводнів для ВВП Росії, основними експортними продуктами якої є нафта та газ, надважливе. Тим часом, за словами міністра фінансів РФ Антона Сілуанова, при закладеній у бюджеті базовій вартості нафти 42 доларів за барель накопичених резервів достатньо: «При ціні на нафту навіть близько 30 доларів за барель ми протягом чотирьох років спокійно профінансуємо наші витрати», — запевняв він.

 

Але, коли падає обмінний курс, ціна імпортованих товарів зростає, призводячи до втрати реальних статків у доларовому еквіваленті. Девальвація ж рубля відрекошетила по торговельних партнерах Москви: у Казахстані тенге протягом кризової доби знецінився на чверть. 

 

Яким чином ситуація на ринку вуглеводневих енергоносіїв розгортатиметься далі, стане відомо не раніше 9 квітня.