Війна з коронавірусом: як з поширенням хвороби борються уряди та вчені

«Ми — на війні», — констатував президент Франції Емманюель Макрон під час телезвернення до співвітчизників увечері понеділка, 16 березня.

 

 

Якою зброєю мають намір користуватися держави і суспільство?

Європа перехопила в Китаю сумнівну славу головного осередку поширення коронавірусу. Шальки терезів переважили в бік держав Євросоюзу в минулі вихідні, коли в найбільш населених країнах старого континенту стрімко зросла кількість заражених i померлих.

 

На жаль, Єврокомісія виявила цілковиту неспроможність і не вхопила одразу в свої руки віжки загальної оперативної координації  спільних дій.

 

Натомість налякані й схарапуджені національні уряди були змушені реагувати на ситуацію на власний розсуд, запроваджуючи ті чи інші превентивні та захисні заходи.

 

До честі, зусилля окремих урядів виявились майже уніфікованими: перекриті кордони з сусідніми країнами, закрите авіасполучення з рештою світу та максимально обмежені контакти населення всередині країни.

 

Прикро, але доводиться констатувати, що європейські уряди проґавили той відповідальний момент, коли COVID-19 майже вільно «імпортувався» з Китаю до Європи, як і момент, коли він почав розповзатися континентом від країни до країни. До рішучих дій взялися, лише виявивши взаємозараження між громадянами окремих країн.

 

Офіційний Брюссель після загальних висловлювань «занепокоєння» лише починає просинатися, після того, як коронавірус переріс в головну проблему для континенту.

 

Європейська комісія запропонувала закриття кордонів Євросоюзу для іноземців щонайменше на місяць у понеділок, 16 березня, коли більшість країн і так вдалися до такого кроку самостійно.

 

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн сказала, що згадану пропозицію вона висловила главам держав і урядів країн-членів ЄС, додавши, що кордони варто б закрити на 30 днів із можливістю продовження цього періоду залежно від потреби.

 

Обмеження не має стосуватися резидентів у країнах ЄС, членів родин європейських громадян, дипломатів та лікарів і науковців, які борються з коронавірусом.

 

Та й то — лише «рекомендувала», бо відповідне офіційне рішення розраховували прийняти лишень 17 березня під час спеціальної відеоконференції Європейської Ради, о 18-й годині за київським часом.

 

На ній лідери всіх країн ЄС спілкувалися не особисто, а за посередництва відеозв’язку. Голова Європейської ради Шарль Мішель сказав про цю відеоконференцію лідерів ЄС наступне: «Головним завданням є зупинити поширення коронавірусу, забезпечити належним медичним обладнанням, підтримати наукові дослідження та зменшити негативні економічні наслідки».

 

А голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн повідомила, що вже провела попередні переговори з канцлеркою Німеччини Меркель та президентом Франції Макроном щодо координації діяльності та співпраці країн ЄС.

 

Голова Комісії повідомила, що 17 березня оголосить спільний тендер iз країнами ЄС на тести на коронавірус та респіратори. Також очікується, що Комісія опублікує рекомендації для держав-членів щодо прикордонного контролю.

Єврокомісія призначила 164 мільйони євро на нові технології для боротьби з епідемією коронавірусу. Спочатку це мало бути 47,5 мільйона євро. Старт­апи та малі фірми, які займаються інноваціями, закликали, аби вони подавали заявки на фінансування у пришвидшеному темпі.

 

Ці ресурси ЄС призначені на підтримку інновацій у розробках вакцини, інтернет-визначення ідентичності та боротьбу з фейковими новинами. Єврокомісія значно скорочує процес прийняття заявок. А все для того, аби якнайшвидше розпочати роботу над проєктами.

 

«Сам процес, який зазвичай є досить бюрократичним, бо багато документів iз ним пов’язано, оптимізують. Рішення щодо фінансування прийняли досить швидко, аби можна було оперативніше боротися з пандемією.

Дезінфікують скрізь.

За умов, коли Європа ще не набрала відповідного досвіду й уряди припускаються певних помилок, варто прислухатись до порад та висновків iз Китаю, де за три місяці лютування COVID-19 отримали відповідний досвід i статистику. Ґрунтовні дослідження встигли провести також американські вірусологи. 

 

Спочатку про терміни, на які варто запроваджувати загальний жорсткий карантин. Перші симптоми захворювання коронавірусом проявляються в середньому через п’ять днів після зараження, але призначення 14-денного карантину є виправданим.

 

Дослідження вчених американського інституту Джона Хопкінса показали, що середній інкубаційний період інфекції COVID-19 становить 5,1 доби. Дослідники встановили, що в групі з 10 тисяч заражених інкубаційний період виходив за межі 14-денного терміну лише в 101 випадку. У 97,5% з цієї групи хвороба проявлялася від 2,2 до 11,5 днів після зараження.

 

Магазини спорожніли швидко.

Китайські вчені вважають, що діти є прихованими розповсюджувачами коронавірусної інфекції, бо в них хвороба протікає безсимптомно, повідомляє видання MedicalXpress.

 

Експерти з дитячого центру в китайському Гуанчжоу діагностували 745 дітей віком від 2 місяців до 15 років із родин, де фіксувалися випадки зараження коронавірусом. У результаті проведених аналізів встановлено, що лише 10 iз цих дітей (1,3%) були інфіковані.

 

Але в жодної дитини не спостерігалося супутніх симптомів — лихоманки, температури 39°C, болю в м’язах, діти не відчували слабкості, не фіксувалося ускладнене дихання.

 

Ускладнень у вигляді пневмонії також не виявилося в жодної дитини. Недарма в окремих країнах не рекомендують чи навіть забороняють контакти дідусів і бабусь з онуками.

Генеральний директор Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) Тедрос Адханом Гебреєсус закликав уряди країни світу збільшити кількість тестів, аби стримати поширення коронавірусної інфекції.

 

«Минулого тижня ми бачили стрімке зростання кількості випадків COVID-2019. Про більшість їх на даний момент повідомляють у решті світу, а не в Китаї», — сказав Гебреєсус у понеділок на пресконференції в Женеві, цитує агенція новин «Рейтер».

 

Він схвалив закриття шкіл і скасування спортивних заходів, однак наголосив, що у ВООЗ не вважають достатніми нинішні масштаби превентивних заходів.

 

«Найефективніший спосіб запобігати захворюванню і рятувати життя — розірвати ланцюги передачі COVID-2019. Для цього треба проходити тести й ізолюватися», — наголосив очільник ВООЗ. За його словами, саме слідування цій стратегії допомогло показати позитивні результати в Китаї, Південній Кореї та Сінгапурі.

 

«У нас є простий меседж до всіх країн — тестування і ще раз тестування. Всі країни повинні мати змогу перевірити всі підозрілі випадки захворювання, вони не можуть боротися з цією пандемією із зав’язаними очима. Це — визначальна глобальна криза в охороні здоров’я в наш час. Наступні дні, тижні й місяці стануть випробуванням нашої рішучості, випробуванням нашої довіри до науки й випробуванням солідарності», — додав Гебреєсус.

Білорусь не закриває кордонів, бо це й так зробили всі сусідні з нею країни, включно з Росією. «Закриття кордонів не гарантує захисту від коронавірусу, а карантин у школах i дитячих садках потенційно збільшить загрозу зараження для літніх людей, — аргументує білоруське Міністерство охорони здоров’я. — Діти хворіють (на COVID-19) значно рідше, а смертельних випадків не зареєстровано.

 

Після закриття шкіл і дитсадків діти, чиї батьки переважно працюють, найбільш iмовірно не залишаться вдома, а будуть віддані під опіку дідусів i бабусь, котрим щедро передадуть свої мікроби. Тоді як саме літні люди належать до групи ризику». МОЗ Білорусі також вважає, що молодь, котру буде перенесено на дистанційне навчання, замість учитися ігноруватиме рекомендації стосовно ізоляції та влаштовуватиме вечірки.

Префектура Папського дому повідомила, що богослужіння Страсного тижня у Ватикані відбуватимуться без участі паломників, а до 12 квітня загальні аудієнції папи Римського та молитва «Ангел Господній» відбуватимуться онлайн та по телебаченню.

 

«Підтверджено проведення всіх запланованих на пасхальне тридення богослужінь. Наразі вивчається спосіб їх проведення та участі в них, що враховуватиме заходи безпеки, впроваджені з метою запобігання поширенню вірусу. Про ці способи буде повідомлено після їхнього остаточного визначення, беручи до уваги розвиток епідеміологічної ситуації», — зазначили у Ватикані. 8 березня папа Римський Франциск порушив багатовікову традицію і вперше звернувся з недільною проповіддю до вірян не з Апостольського палацу, а за допомогою інтернет-трансляції.

 

Християни західного обряду цьогоріч святкуватимуть Великдень 12 квітня. Християни східного обряду — на тиждень пізніше, 19 квітня.