Учора Україна, чи не вперше у новітній історії, зачинила свої кордони, повністю припинивши повітряне сполучення з іншими державами.
Така ситуація загрожує величезною кризою для окремих галузей економіки: авіатранспорту, готельного бізнесу всередині країни, туристичної галузі, що вже і так переживає свої далеко не найкращі часи.
Експерти ж зазначають: ми стоїмо на порозі хвилі банкрутств, яка може прокотитися вже навесні.
МВФ як засіб проти вірусу
Міжнародний валютний фонд готовий мобілізувати кредитний потенціал на 1 трильйон доларів для допомоги країнам у боротьбі з коронавірусом.
«У ролі першої лінії захисту Фонд може розгорнути свій гнучкий інструментарій для реагування на надзвичайні ситуації, щоб допомогти країнам iз невідкладними потребами в платіжному балансі», — написала директор-розпорядник Крісталіна Георгієва.
Таким чином МВФ готовий надати близько 50 млрд доларів країнам, що розвиваються. Ще десять мільярдів можуть виділити країнам-членам з низькими доходами під нульову ставку. Що ж стосується конкретних інструментів, то Георгієва пояснює: у Фонді сьогодні налічується 40 діючих угод на загальну суму приблизно 200 млрд дол. У багатьох випадках ці угоди стануть засобом для швидкого надання кризового фінансування.
«Ми також отримали запити ще від 20 держав і будемо стежити за ними в найближчі дні, — сказала директор-розпорядник. — Таким чином, МВФ може задовольнити 189 країн-членів, демонструючи цінність міжнародного співробітництва. Тому що наші відповіді на цю кризу не обмежуватимуться одним методом, одним регіоном або однією країною».
Однією з держав, яка претендує на гроші Міжнародного валютного фонду, є Україна. На останньому засіданні Кабміну члени уряду доручили профільному міністерству підготувати лист до Міжнародного валютного фонду щодо надання фінансової допомоги для боротьби з коронавірусом.
При цьому економічна ситуація у самих США, де розташована штаб-квартира Фонду, стрімко погіршується, — минулий понеділок 16 березня назвали «чорним» днем для американської економіки: головні індекси втратили 12-13%. Це не набагато краще за найгірший показник в історії Нью-Йоркської фондової біржі — 19 жовтня 1987 року, коли падіння індексу становило 20,5%. Друге найбільше денне падіння відбулося 28 жовтня 1929 року і становило 13%.
Українська влада вже оголосила про входження нашої держави в повномасштабну економічну кризу. Щоправда, епізодично ми зберігаємо оптимізм. Так, за словами глави Мінінфраструктури, рішення уряду з протидії коронавірусу не вплинуть на імпортно-експортні операції. «Для експортних та імпортних операцій ніяких обмежень не відбувається. Що стосується всіх перевезень — наземних, повітряних, морських, залізничних — карго-вантажні перевезення будуть здійснюватися. Тому економіку і експортно-імпортні операції ніхто не зупиняє. Ми прекрасно розуміємо, що ефективна боротьба з коронавірусом — це в тому числі захищена стабільна економіка, тому ми все необхідне для цього робимо», — сказав Владислав Криклій.
Спад туризму і дії європейських держав
Утім деякі галузі економіки можуть зазнати суттєвого впливу від кризи, що передбачає карантинні заходи. Через них, зокрема, ціни на тури впали на 30%, а українці масово відмовляються від відпусток. За даними туристичних операторів, за останні 10 днів продажi путівок впали на 50-60% у порівнянні з минулим роком.
Хоча в січні, навпаки, українці активно планували відпустки — продажі турів тоді зросли приблизно на 40%, а в лютому — на 10%.
Якщо не враховувати повної зупинки туризму зараз, то, за статистикою туристичних компаній, суттєво «просіло» раннє бронювання турів на літо. Потенційні клієнти не готові планувати своє майбутнє, не розуміючи головних наслідків епідемії коронавірусу. Як стверджують менеджери, сьогодні майже до нуля знизився інтерес до Італії. Влада Туреччини вже заявила про перенесення туристичного сезону...
Тож за останній тиждень ціни на тури обвалилися на 30%, туроператори констатують: сьогодні ситуація в сфері туризму гірша, ніж була в 2014 році. Найприкріше при цьому, що сезон починався сприятливо: зі зростання замовлень, чартерних рейсів, контрактів — і все це обвалилося в одну мить.
За підрахунками Всесвітньої ради з туризму та подорожей, збитки світової туристичної галузі в нинішньому році можуть перевищити 22 млрд доларів. Невтішно оцінює свої перспективи і Міжнародна асоціація повітряного транспорту. За оцінками IATA, світові авіакомпанії можуть втратити близько 113 млрд доларів. Хоча ще місяць тому в асоціації вели мову про мінус 30 млрд доларів.
У деяких країнах бізнес уже звернувся по допомогу до влади. У Німеччині представники об’єднання підприємств готельної сфери та громадського харчування DEHOGA заявили, що готелі, ресторани і служби кейтерингу серйозно постраждали через скасування великих заходів і ярмарків.
І попросили федеральний уряд підтримати галузь. Уряди західних держав переважно йдуть назустріч бізнесу, на допомогу найбільш ураженим у результаті епідемії країнам — Італії, Франції та Німеччинi — планують виділити 25 млрд євро.
Ці кошти спрямують на пільгове кредитування малого і середнього бізнесу, на виплати компенсацій компаніям, які зазнають збитків. У Туреччині заявили про запровадження податкових канікул і забезпечення кредитів своїм туристичним компаніям.
До травня більшість збанкрутує
Тим часом наш національний авіаперевізник авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» оголосив про тимчасову зупинку виконання всіх регулярних рейсів — спочатку міжнародних через закриття міжнародного повітряного сполучення, а із сьогоднішнього дня влада закрила все транспортне сполучення у державі.
«Виконуючи розпорядження уряду про тимчасове обмеження перетину державного кордону, спрямоване на запобігання поширенню на території України вірусу COVID-19, авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» припиняє виконання регулярних рейсів по всій міжнародній мережі попередньо на період iз 00 годин 00 хвилин 17 березня по 31 березня 2020 року», — заявили у «МАУ».
В останній день, коли польоти ще були дозволені, літаки цієї компанії виконали рейси в Дубай, Каїр, Тель-Авів, Єреван, Тбілісі, Стамбул, Баку, Торонто, Нью-Йорк, Бангкок і Кишинів. На їх борт прийняли лише громадян України або осіб, які мають право постійного або тимчасового проживання на території нашої держави.
При цьому пасажири скаржилися, що вартість квитків на «останній літак» суттєво зросла і доходила навіть до 30 тис. грн в один бік. У «МАУ» пояснили, що вони не винні, а вартість квитків автоматично генерує система, враховуючи попит. Утім за цим фактом Київське обласне територіальне відділення АМКУ вже розпочало розслідування.
Сама ж компанія «МАУ» оцінює збитки від припинення авіасполучення у 35% очікуваних доходів за перший квартал 2020 року. І це лише попередні дані, які можуть бути скориговані. У цей час експерти зазначають: пандемія коронавірусу та обмеження авіасполучення можуть призвести до банкрутства більшості авіакомпаній у всьому світі вже до кінця травня. Якщо влада і галузь не вживатимуть узгоджених кроків для уникнення цієї ситуації.
За даними сіднейської консалтингової компанії «Авіаційний центр САРА», сьогодні багато авіакомпаній уже мають проблеми із виплатою боргів: резерви компаній швидко виснажуються через скасування рейсів.
«Щоб уникнути катастрофи, необхідні скоординовані дії влади і галузі. В іншому випадку вихід iз кризи буде схожий на жорстоке поле битви, «засіяне» жертвами», — заявила «САРА», додавши, що після кризи ситуація на авіаринку може докорінно змінитися, а найбільші перевізники США, Китаю та Близького Сходу зможуть пережити кризу завдяки підтримці держав або власників.
Перевізники — від American Airlines Group до австралійської Qantas — скоротили свої потужності. Хоча деякі, як, наприклад, шведська SAS, тимчасово звільнили більшість співробітників, а Flybe, найбільша регіональна авіакомпанія Європи, вже збанкрутувала.
І потяг теж не варіант!
Проблеми у перевізників спостерігаються не лише у небі, а й на землі. Так, Укрзалізниця оголосила про суттєве падіння продажу залізничних квитків на тлі збільшення випадків повернення проїзних документів, зокрема на нескасовані поїзди вже через перший етап карантину, коли залізничне сполучення у державі ще було дозволене.
Лише за чотири дні, з 11 до 15 березня, пасажири повернули 303 тис. квитків на загальну суму майже 86,6 млн грн.
«Для повернення коштів за невикористані квитки, придбані в касах, потрібно звернутися у будь-яку залізничну касу. Пасажиру одразу повертають кошти, окрім випадків, коли відсутня достатня кількість готівки. У такому разі гаситься квиток, і пасажир може звернутися по свої кошти в будь-який зручний день упродовж шести місяців. При цьому кошти повертаються протягом 3-5 днів iз моменту звернення пасажира», — повідомили у залізничному відомстві.
Квитки, куплені через інтернет, повертають через онлайн-сервіси. Кошти зараховуються на карту впродовж 30 календарних днів.
Пасажирам, поїзди яких було скасовано через введення карантину, українська залізниця компенсовує 100% вартості проїзного документа. На міжнародні потяги, яким обмежено маршрут, повну вартість квитка можна повернути в разі, якщо була скасована зупинка, до якої пасажир мав квиток.
