Чим далі світ заглиблюється у пандемію коронавірусу, тим очевиднішими стають економічні проблеми, які може спричинити поширення хвороби.
Масштабна економічна криза — питання, на думку експертів, майже стовідсотково неминуче.
Хоча уряди країн та центробанки намагаються якщо не уникнути, то хоча би послабити проблему.
Як уникнути тривалого спаду?
За даними найбільшого банківського холдингу США JPMorgan, поширення у світі коронавірусу Covid-19 неминуче спровокує світову кризу вже в нинішньому році, до початку кризи, на думку банкірів, залишилося кілька місяців.
Експерти стверджують: ВВП Сполучених Штатів через спалах хвороби скоротиться на 2% у першому кварталі 2020 року. У третьому цей показник сягне 3%. ВВП країн Єврозони за цей самий період скоротиться на 1,8-3,3%. При цьому глобальна рецесія настане вже у липні.
Американські банкіри вже змирилися із сильним і широкомасштабним шоком для глобального зростання, який ми отримаємо вже у першому кварталі, але задаються питанням: чи зможе світ уникнути традиційного і тривалого спаду?
Центробанки намагаються запобігти цьому процесу. Федеральна резервна система США на позаплановому засіданні у вихідні екстрено знизила базову відсоткову ставку на один процентний пункт, довівши її до цільового діапазону 0-0,25%.
У ФРС пояснили: зроблено з метою захисту економіки від впливу пандемії коронавірусу. Причому ставку на низькому рівні триматимуть доти, поки не впевняться, що економіка «пережила останні події».
«ФРС США готовий використовувати повний спектр інструментів для підтримки припливу кредитів до домогосподарств та підприємств і тим самим сприяти досягненню максимальних цілей зайнятості та стабільності цін. Для підтримки безперебійного функціонування ринків казначейських цінних паперів та іпотечних цінних паперів, протягом найближчих місяців ФРС збільшить свої запаси казначейських цінних паперів щонайменше на 500 млрд доларів, іпотечних облігацій — щонайменше на 200 мільярдів доларів», — повідомили у Федеральній резервній системі.
Вживає подібних дій і Україна: рішення НБУ знизити облікову ставку з 11% до 10%, за словами керівництва регулятора, має на меті підтримати українську економіку в такі складні часи.
«Національний банк постійно стежить за ситуацією з поширенням коронавірусу у світі та в Україні та за станом світових фінансових і товарних ринків i готовий за потреби оперативно вживати необхідні заходи», — запевнив очільник Національного банку Яків Смолій.
П’ять порад для влади
Тим часом експерти зауважують: пандемія коронавірусу внесе поправки в розвиток світової економіки і, як наслідок, після виходу з кризи вона стане іншою.
«Економіка — така річ, що вона буде пристосовуватися. Вона, напевно, буде більш диджіталізована, частина співробітників буде працювати з дому, дистанційно», — сказав заступник голови Національного банку України Олег Чурій, зазначивши, що деякі галузі можуть виявитися у плюсі: особливо це, на його думку, стосується інтернет-компаній, а також телевізійних продуктів.
Тим часом провідні світові аналітики погіршують прогноз зростання ВВП України на 2020 рік. Так, міжнародне агентство S&PGlobal Ratings знизило прогноз зростання валового внутрішнього продукту України на 2020 рік iз 3,0% до 2,5%.
Експерти очікують, що в 2021 році економіка України зросте на 3,2%, а 2022-2023 роках зростатиме на 3,0%. При цьому спалах коронавірусу є серйозним ризиком для зниження економки: як безпосередньо, так і через його вплив на попит і ціни на основні експортні товари України.
Аналітики ще раз констатували всім відомий факт: економіка України сьогодні, як і раніше, сильно залежить від сировинних товарів, а це означає, що наша держава є надто вразливою до уповільнення зростання світової економіки.
А тому в найближчій перспективі Україні доведеться залучати більше інвестиційних ресурсів з-за кордону для більш значного і стійкого зростання. У цьому контексті законодавчі зусилля нинішнього уряду щодо проведення земельної реформи можуть підняти зростання у порівнянні з поточними прогнозами агентства, а також поліпшити ділове середовище.
В Україні назагал розуміють загрозу, яка склалася: голова НБУ Яків Смолій напередодні минулих вихідних заявив, що поширення епідемії коронавірусу у світі може призвести до рецесії світової економіки. А новопризначений прем’єр-міністр Денис Шмигаль підтвердив, що Україна входить у світову економічну кризу, спричинену поширенням коронавірусу.
Експерти тим часом намагаються розробити план дій, які би дозволили Україні пережити нинішню кризу з найменшими втратами. На думку професора університету Каліфорнії Юрія Городниченка, для цього владі потрібно зробити кілька важливих кроків. З одного боку, дати гривні поступово девальвувати i водночас не допускати паніки на валютному ринку.
За словами експерта, у цей період НБУ має виконувати свою функцію позичальника останньої надії для банків, адже є великий ризик, що ті опиняться під тиском, якщо люди будуть намагатися зняти депозити і перевести їх у валюту. Панічну хвилю може викликати різке падіння гривні, тому НБУ, на його думку, цілком правильно продає валюту з резервів, стримуючи коливання курсу.
Також уряд, на думку Городниченка, може запровадити низку короткострокових заходів підтримки для галузей, які найбільше постраждають від кризи: податкові канікули, кредити. При цьому прямі закупівлі продукції, призначеної на експорт — погана ідея. Ще одне завдання для влади — запровадити контрциклічну бюджетну політику. Тобто, не гуляти «на всі», коли є гроші, і економити в кризу, а навпаки: в хороші роки створювати запас міцності, а в погані — підтримувати за його рахунок бізнес і людей.
«Сьогодні, під час кризи, уряд повинен підвищити свої витрати — робити більше закупівель (одним із напрямків може стати закупівля медичних послуг, тестів, обладнання), трансфертів, тимчасово знизити податки для домогосподарств і бізнесу. Однак для цього потрібні зовнішні запозичення, яких не буде в разі оголошення дефолту», — сказав учений.
І, нарешті, напрочуд важливо терміново відновити співпрацю з МВФ, що дозволить отримати фінансування також від інших міжнародних
інститутів. І при цьому надати соціальну підтримку найбільш вразливим громадянам: пенсіонерам, безробітним, хворим, що дозволить їм пережити найважчі фази кризи, а також підтримає малий і середній бізнес через створення попиту на його продукцію.
Зрештою, у великих економічних шоках можуть бути і плюси: кризи можуть стати точкою зростання для певних індустрій. Сьогодні, пов’язана з коронавірусом, може дати поштовх для розвитку онлайн сервісів, а також сервісів із доставки продукції, поліпшити якість медичної допомоги в Україні, головним чином через разову закупівлю якісного обладнання і навчання додаткового персоналу, а також створити нові корисні соціальні норми: поширення гігієнічних практик і практик віддаленої роботи.
Інфляція «рвоне» аж улітку
Утiм чергова страшилка, яку поширюють деякі наші громадяни — про швидке і неминуче зростання цін на товари повсякденного попиту, на думку експертів, всього лише міф. Національний банк України навіть прогнозує доволі низьку інфляцію попри економічну кризу, яку викликав спалах коронавірусу у світі. Але у квітні НБУ може переглянути власні макропрогнози. «Хоча поки що поширення коронавірусу у світі не мало суттєвого впливу на економічне зростання та інфляцію в Україні, у квітні, найімовірніше, нам доведеться переглянути макропрогнози», — сказав заступник голови НБУ Дмитро Сологуб.
Також Сологуб заявив: у березні та в подальші місяці ціни суттєво не зростатимуть. При цьому, за його словами, у лютому продовжували знижуватися ціни за комунальні послуги. Той же процес відбуватиметься і в березні. Тим паче що його «підживлюють» нові чинники. «Ми бачимо падіння цін на нафту на світових ринках. Тож у наступні місяці очікуємо все ще достатньо низьких темпів інфляції», — сказав Сологуб.
Назагал НБУ прогнозує, що інфляція в Україні почне зростати у другій половині року. Національний банк поки не планує переглядати ці прогнози, зважаючи на коронавірус та світову економічну кризу, яку він викликає. Тим часом деякі країни почали переглядати свої прогнози на 2020 рік у негативний бік.
би узгодити своє бачення світових проблем та координувати дії, правління НБУзустрілося із послами та тимчасово повіреними у справах країн «Великої сімки»: Великобританії, Італії, Канади, Німеччини, Сполучених Штатів Америки, Франції, Японії та Європейського союзу «для обговорення стану української економіки і кроків для зміцнення банківського сектору».
Йшлося про перспективи глобальної економіки та розвитку ситуації на світових ринках в умовах невизначеності щодо поширення коронавірусу і як це може позначитися на українській економіці. Голова НБУ Яків Смолій розповів: ефект від поширення коронавірусної інфекції на економіку України досі обмежений та існує нейтральний вплив, однак у майбутньому цей вплив може посилитися.
Утім значно важливішим для нашої держави є співпраця із Міжнародним валютним фондом. «Наша країна не може собі дозволити подальше зволікання в сьогоднішніх умовах усе складнішого доступу на міжнародні ринки капіталу в рік пікових боргових виплат. Я радий, що новий уряд підтвердив збереження курсу на продовження розпочатих реформ та співпраці з МВФ», — сказав Яків Смолій.
«Ми впали б і без коронавірусу...»
Тим часом представники колишньої влади мають низку слушних, на їхню думку, порад своїм наступникам. Із подібними визначеннями виступив колишній прем’єр-міністр України Володимир Гройсман. Ексурядовець вважає, що балансування бюджету, продумана боргова політика — без розмов про дефолт, а також системний аналіз необхiднi для порятунку ситуацiї.
«Порада: перше, що потрібно зробити, — збалансувати бюджет. І тут не упустити три речі: зарплати, пенсії і фінансування армії. Це позиції непохитні. Далі варто звернути увагу на промисловість. Де є плюси, де мінуси, ухваливши конкретні рішення», — сказав Гройсман в ефірі одного з телеканалів, додавши, що всі кроки необхідно закласти в чіткий план дій, який мусить з’явитися як план розвитку держави, а не «пояснення, чому все падає».
Він також зазначив, що криза в Україні настала б і без коронавірусу.
«Погіршення економічної ситуації в державі було очевидним уже в листопаді-грудні минулого року. Але безвідповідальність уряду Олексія Гончарука тільки посилила негатив, викликаний як зовнішніми, так і внутрішніми чинниками, зокрема безконтрольним зміцненням гривні. Одним із наслідків такої безвідповідальності став зрив індексації пенсій мільйонам українців у березні поточного року», — заявив Гройсман, додавши, що і зараз замість плану протидії негативним тенденціям усе частіше ходять чутки про дефолт, а ситуація тільки погіршується.
Торік, за словами Гройсмана, ми віддали кредиторам 420 млрд грн. «Хто це відчув? Пенсії кому не платили або зарплати? Ми заплатили і знизили співвідношення боргу до ВВП до 51%. Борги треба віддати і з цим завершити. Політика держави має полягати у зростанні економіки. І це зростання треба повернути людям у вигляді доходів, які стимулюватимуть внутрішнє споживання», — зазначив колишній очільник уряду.
