Після довгих спекуляцій щодо шляхів, якими можна було б дозволити Володимирові Путіну лишитися президентом і після 2024 року, врешті обрано найпростіший: просто залишитися президентом, пише «Радіо Свобода».
Недавня підготовка змін до Конституції Росії викликала дискусію про ймовірні складні способи, на які може піти Путін, аби залишитися при владі.
Край здогадкам поклав він сам: 10 березня у несподіваному виступі в Держдумі милостиво «погодився» на зміну до Конституції, яка дасть йому право балотуватися на п’ятий термін 2024 року і на шостий 2030-го.
Предтечею особистої заяви російського диктатора про зміну до Конституції, яка дозволяла б йому повертатися знову і знову, на «орбіту» парламентської трибуни запустили 83-річну депутатку від «Єдиної Росії», колишню космонавтку Валентину Терешкову, — з відповідною законодавчою ініціативою.
Володимир Володимирович трохи поколупав припічок, немов підстаркувата дівиця на виданні, та й швиденько «здався»: «У принципі, такий варіант був би можливим, за умови, якщо Конституційний суд дасть офіційний висновок, що така поправка не суперечитиме принципам і основним положенням Конституції», — сказав улюбленець російського електорату. А хтось має сумніви, що путінський кишеньковий Конституційний суд може винести якесь інше рішення, окрім схвального?
«Саме президент є гарантом безпеки нашої держави, її внутрішньої стабільності і внутрішнього еволюційного розвитку, — сказав також Путін сам про себе. — Саме еволюційного, нам досить було революцій».
Якщо Путін пробуде на посаді ще два повні терміни, то на момент наступного конституційного обмеження 2036 року йому буде 83. І він залишатиметься на чолі Росії 36 років — довше від усіх російський царів, окрім Петра І, який перебував на троні 42 роки.
Навіть довше від найкривавішого радянського тирана Йосипа Сталіна, який правив 29 років. Наразі 67-річний колишній офіцер КДБ керує Росією в якості президента та прем’єр-міністра уже понад 20 років.
В «обнуленому» варіанті він додатково отримає повноваження призначати і звільняти міністрів та суддів.
Через кілька годин після виступу Путіна Держдума без жодного голосу проти схвалила конституційні зміни, які дозволять черговому сонцеликому залишатися на найвищій посаді ще 16 років, у другому читанні.
11 березня обидві палати парламенту затвердили їх остаточно. Із загалом 620 депутатів обох палат проти був тільки один — сенатор від Іркутської області, член КПРФ Вячеслав Мархаєв.
Тепер ці зміни має підписати сам Володимир Путін, схвалити принаймні дві третини регіональних парламентів, затвердити Конституційний суд, і за них має проголосувати принаймні половина виборців країни 22 квітня. Ніяких несподіванок із виконанням усіх цих кроків не очікують.
Серед російських лібералів, супротивників Путіна, й інших громадян, які хотіли б, щоб його перебування при владі закінчилося якмога скоріше, реакція була нищівною. Один із критиків назвав те, що сталося, «конституційним переворотом», інший заявив про «туркменбашизацію» Росії — згадуючи небіжчика автократа-президента Туркменистану, який незмінно керував країною до самої смерті.
«Кремль більше не має ніяких конституційних комплексів, — написав Кирило Мартинов, політичний редактор ліберального видання «Новая газета». — Путін готовий перебувати на своїй посаді стільки, скільки визнає за потрібне він сам і призначені ним же судді Конституційного суду».
Держдума в турборежимі, якому може позаздрити навіть Зе-команда, схвалила приблизно 390 змін до Конституції. Звичайно, найбільший вплив на життя Росії (і не лише) буде мати та, що «обнуляє» всі попередні президентські терміни Путіна. Але не бракує й іншої «екзотики».
З ініціативи того ж Путіна в оновленій Конституції також з’явиться положення, яке дозволить Росії не виконувати рішення міжнародних органів. Для цього потрібно, щоб Конституційний суд, який тепер іще більше залежатиме від президента, визнав їх такими, що суперечать Основному закону Росії. Зараз така норма вже діє щодо рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).
У Росії з’явиться новий конституційний орган — Державна рада. Формуватиме її президент, а її члени визначатимуть напрями внутрішньої та зовнішньої політики. Це не зовсім новий інститут, однак зараз він виконує тільки дорадчі функції і не має реальної влади. Путін також вирішив прописати в Конституції, що Росія є правонаступницею Радянського Союзу. У документі окремо наголошується: держава «вшановує пам’ять захисників Вітчизни» і «забезпечує захист історичної правди». «Применшення значення подвигу народу при захисті Вітчизни не допускається», — йдеться в президентських поправках.
Путін також запропонував прописати в Основному законі не тільки захист суверенітету і цілісності Росії, а й підтримку співвітчизників за кордоном.
Держава заявляє про готовність відстоювати їхні права й захищати інтереси. Водночас у документ внесене неоднозначне і широке формулювання про країну, «об’єднану тисячолітньою історією», що зберігає «пам’ять предків, котрі передали нам ідеали та віру в Бога». Це при тому що Росія не має тисячолітньої історії. Історія Московії нараховує менше 500 років.
Водночас у Конституції з’явилися обіцянки виховувати в дітях патріотизм і повагу до старших, визначення шлюбу як союзу між чоловіком і жінкою, а також вираз «традиційні родинні цінності», за які відповідатиме уряд.
У поправках розширені обмеження для держслужбовців. Чиновникам, депутатам і суддям заборонять мати іноземне громадянство або посвідку на проживання в іншій країні.
Більше того, президентом тепер зможе стати тільки людина, яка не тільки на час вступу на посаду не має права постійно жити за кордоном, а й ніколи не мала такого документа.
Крім цього, чиновники, депутати, судді, прокурори й глави регіонів не зможуть мати рахунки й зберігати цінності за кордоном. Депутати від різних партій пропонували доповнити цю частину, заборонивши ще мати нерухомість за кордоном, але ця ініціатива в підсумкову версію не потрапила.
