Епідемія коронавірусу набирає все чіткіших обрисів світової економічної кризи.
Першою ластівкою, як відомо, став Ліван, який оголосив дефолт. Наступною країною, яка оголосила про свої господарські проблеми, стала Естонія.
В Україні ж ситуація виглядає туманно: влада запевняє, що все у нас під контролем, а тим часом незалежні експерти стверджують протилежне.
Від Лівану до Естонії
Естонія оголосила, що в країні почалася економічна криза: ситуація різко погіршилася в останні два місяці.
«Цифри показують, що такого різкого падіння не було з 2008 року. І це матиме наслідки в реальному житті: баланси підприємств різко скоротяться, а банки почнуть відкликати кредити або вимагати додаткове забезпечення. Підприємства, які фінансують себе випуском облігацій, більше не зможуть це робити», — заявив міністр фінансів цієї країни Мартін Хельме, додавши, що такої поганої «видимості» в економіці, як зараз, ніколи не було: у країні не мають змоги прогнозувати, що буде через два тижні, через два місяці.
Причому, за словами міністра, Естонія у цьому переліку почувається не найгірше в Європі: західні країни, на його думку, сьогодні опинилися у значно складнішій ситуації, ніж під час кризи 2008 року.
Цю тезу підтверджують і західні економісти. Так, аналітики «Бенк оф Амеріка» знизили прогноз темпів зростання глобального ВВП у 2020 році до 2,2% з раніше очікуваних 2,8%.
«Ми очікуємо, що число випадків захворювання COVID-19 продовжить рости за межами Китаю, що призведе до посилення карантинних заходів, — вважають у банку. — Залишаються дуже сильні ризики. У нашому сценарії «помірної рецесії» темпи зростання глобальної економіки оцінюються усього в 1,4%».
Свій прогноз економісти знизили вже за два тижні від попередньої корекції (також у бік зниження). При цьому вони виділяють чотири причини для зниження свого прогнозу: сплеск випадків захворювання за межами Китаю, наприклад в Італії, також стурбованість повільним реагуванням закладів охорони здоров’я.
Адже, за словами економістів, у низці країн не було чіткого донесення до людей інформації про необхідність кардинальних змін — частого миття рук, уникнення скупчення людей, самоізоляції. При цьому в зону особливого ризику потрапляють ті країни, в яких немає загального охоплення медичними послугами.
Третя проблема: політики та інвестори надто покладаються на центробанки, які у складній ситуації діють не надто ефективно. Зрештою, четвертий фактор, — «нафтова війна» між Саудівською Аравією і рештою країн ОПЕК, через яку суттєво знизилася вартість нафти. На думку аналітиків, такий процес шкодить зростанню в короткостроковій перспективі, адже заважає інвестиціям у сектор і створює тиск на ринок акцій.
Діра у бюджеті і проблеми в «оборонці»
Українська влада в особі новопризначеного прем’єр-міністра Дениса Шмигаля зберігає здоровий оптимізм і стверджує: наша держава входить у фінансово-економічну кризу набагато міцнішою, ніж це було під час кризи в 2008 році.
«Фактично ми стоїмо на порозі, а в деяких країнах це вже початок фінансової-економічної кризи. У нас як ніколи велика ліквідність у банках, високі золотовалютні запаси, в нас є запас по бюджетному курсу, який запланований. У нас доволі позитивний діалог із МВФ. Позитивною є оцінка експортерів стосовно додаткових можливостей, які відкриваються для них. І ще є низка факторів, які, з одного боку, кризові, а з іншого — це можливості для наших виробників», — сказав Шмигаль, завівши економістів у глухий логічний кут.
Адже самого Шмигаля президент Володимир Зеленський призначив замість Олексія Гончарука через те, що Кабмін Гончарука, на думку Зе, провалив економічну політику. Але вже через кілька днів виявилося, що наша економіка, як вважає новий очільник Камбіну, сильна як ніколи.
«Поки що я не буду втішати і казати, що від кризи ми виграємо ... але зустріти фінансову кризу ми готові, так само, як готові зустріти кризу, пов’язану з вірусом», — весело резюмував керівник Кабміну.
Голова Рахункової палати Валерій Пацкан оптимізм Шмигаля злегка розвіяв: державний борг за два місяці 2020 року зріс на 2,6%, тобто на близько 46 мільярдів гривень.
«Девальвація у січні-лютому цього року гривні до іноземних валют, в яких номіновано борг, і перевищення державних запозичень над погашенням державного боргу спричинили збільшення державного боргу на 46,4 млрд грн (2,6%). Зовнішній борг зріс на 61,2 млрд грн (6,6%), а внутрішній — скоротився на 14,8 млрд грн (1,8%)», — навів переконливі цифри Пацкан, додавши, що на погашення державного боргу витрачено 51,7 млрд грн, або 87,6% плану на звітний період.
«Нам знову доводиться говорити про неналежну якість макроекономічного прогнозування. Адже закладення в бюджет курсу гривні, який суттєво відрізняється від реального, тягне за собою чимало проблем», — наголосив Пацкан. Тобто, лише у січні ми недоотримали 2,3 млрд. гривень доходів.
Керівник Державної казначейської служби Тетяна Слюз додала: «дірка» в бюджеті на початок 2020 року значно перевищує недовиконання по бюджету в попередні роки.
«У попередні роки теж було невиконання, але в цьому році — особливо», — уточнила Слюз, зазначивши: залишок коштів на єдиному рахунку Державної казначейської служби України станом на 1 березня 2020 року склав 17,18 мільярда гривень, на 1 лютого — понад 12 мільярдів гривень, а на 1 січня — 17,55 мільярда гривень.
Ситуація впливає і на плани багатьох вітчизняних підприємств. Генеральний директор державного концерну «Укроборонпром» Айварас Абромавічус заявив: поширення коронавірусу і падіння індексів на основних фондових ринках внесуть корективи в фінансову діяльність концерну.
«У нас були очікування про 30% зростання експорту і продажів. Але ми вже бачимо коригування. Всі виставки, на які ми повинні були їхати, в Катарі, в Малайзії, зараз скасовуються», — сказав керівник і додав: негативні тенденції позначаться на постачанні іноземних комплектуючих для товарів вітчизняної «оборонки».
