Початок нинішнього тижня ознаменувався великим світовим вибухом, який може призвести до вельми сумних наслідків.
Ідеться про обвал нафтових цін, який може спричинити чергову економічну кризу, — у ситуації, коли світова економіка і без цього ослаблена епідемією коронавірусу.
З одного боку, обвал Україні вигідний: теоретично можуть знизитися ціни на пальне, зрештою більшість своїх енергоносіїв ми імпортуємо, та й ослаблення Росії, яка від цього падіння постраждає найбільше, нам також на руку.
Але, попри все, Україна залишається сировинною державою зi слабкою економікою: якщо впаде ціна на сировину, у тому числі на зерно, а фінансисти почнуть стрімко виводити свій капітал, наша держава опиниться у вельми скрутному становищі.
При цьому Україна ослаблена не тільки загрозою вірусу, а й командою урядовців-любителів, які не мають досвіду дій у подібних ситуаціях.
Три причини обвалу
Надзвичайна ситуація трапилася у понеділок, коли світ уже розпочав трудовий тиждень, а Україна разом з іншими пострадянськими державами продовжувала вітати своїх жінок.
Головною новиною стало обвальне падіння світових цін на нафту: ф’ючерси впали в середньому на третину і таким чином встановили рекорд за останніх 29 років. Тоді, нагадаємо, події були пов’язані з війною у Перській затоці.
Якщо минулої п’ятниці за барель WTI давали 41 долар, а за Brent 45 доларів, то вже у понеділок нафта коштувала 28-31 долар за барель. І хоча на початку дня учора «чорне золото» трохи відіграло своє падіння, подорожчавши на 7 доларів, експерти прогнозують: нафта може подешевшати ще.
Подія вже спричинила обвал російського рубля, тиску зазнали також національні валюти й інші суто нафтовидобувні країни. Курс долара перевищив 72 рублі, а євро — 82: таким чином російська валюта впала на 4,5%.
І не тільки російська: вчора ми побачили здешевшання гривні...
Експерти називають три головні причини: коронавірус і пов’язане з недугою охолодження ділової активності, вихід Москви з нафтової угоди з іншими експортерами нафти, які не змогли домовитися зменшити видобуток задля утримання цін, і історична: світ п’ять років йшов до ситуації, коли нафтові ціни мали впасти.
Вплив коронавірусу на світові економічні процеси назагал зрозумілий: зникають відпрацьовані ланцюжки закупівлі складників та реалізації товару, падає попит.
Коли на початку лютого через падіння обсягів туризму та зниження ділової активності барель знизився до 50 доларів і «планував» падати далі, у нафтовидобувних країнах забили на сполох, а Володимир Путін, як повідомляли російські ЗМІ, навіть проводив екстрену нараду, де, втім, оптимістично заявив, що «броня крєпка», а економіка Росії не зігнеться навіть через падіння до 42 доларів, адже, мовляв, саме з розрахунку на цей показник верстали російський бюджет. Що прозвучало навіть трохи песимістично, адже раніше російський міністр фінансів стверджував, що нижчою планкою для них є 30 доларів за барель.
Інша складова — російсько-саудівський конфлікт — ситуація доволі підкилимна і вимагає додаткових пояснень.
Саудівський аргумент
Як відомо, організація країн-експортерів нафти ОПЕК запропонувала іншим державам, які не входять до її складу, відреагувати на падіння ринків, викликане вірусом. І домовитися про скорочення видобутку нафти.
Однак угоду не затвердили — через полярнi позиції Росії та Саудівської Аравії. Москва пропонувала продовжити угоду, яка діє ще з 2017 року, але не надовго — до кінця другого кварталу 2020 року. Саудівська Аравія ж хотіла знизити видобуток iще на півтора мільйона барелів на добу і відразу до кінця року.
Як пояснили експерти, з деякого часу Москва почала відверто «бикувати» у діалозі з іншими сировинними країнами. Причому така позиція була пов’язана як iз суто економічними, так і з військовими питаннями. Російська «Роснєфть» за 7 млрд. доларів придбала в Індії великий нафтопереробний завод, не вирішивши до кінця проблему постачання на нього сировини.
Узгоджуючи ці питання, росіяни увійшли у клінч із саудитами, які також працюють на індійському ринку, але мають значно краще розвинену інфраструктуру та логістику.
Розсердився Ер-Ріяд на Москву через події у Сирії: Володимир Путін поділив зони впливу у цій державі з очільником Туреччини Ерджипом Ердоганом, не врахувавши інтереси Саудівської Аравії. Що і стало, мовляв, останньою краплею.
При цьому в перемовинах Володимир Путін діяв у своїй звичній нахрапистій манері, відверто блефуючи, тобто заявляв, що падіння цін його не лякає. Ще у лютому російські нафтовики заявляли: їх нинішній рівень видобутку повністю влаштовує.
Понад це Росія ж після зриву угоди з ОПЕК готується нарощувати видобуток на 300 тисяч барелів на добу. І стверджує: нехай навіть за низькою ціною, але ринки залишаться за Москвою. Саудитів такі прогнози неабияк веселять: собівартість видобутку в цій державі є суттєво меншою за російську, і цінову війну, як переконаний принц, Федерація у них не виграє у жодному разі.
Коли ж на вихідних Саудівська Аравія почала затоплювати ринок «чорним золотом» за зниженими цінами, попередивши, що видобуток буде рости, і трапився обвал. Журналісти впливового видання «Уолл Стріт Джорнел» вважають, що йдеться про елемент агресивної кампанії із захоплення частки російського сегмента ринку.
...Інші експерти йдуть далі й говорять уже не тільки про ринки збуту, а й про певні геополітичні наслідки. Адже свого часу, наприкінці 1990 років, та сама Саудівська Аравія, ввімкнувши той самий механізм зниження вартості нафти, домоглася розпаду Радянського Союзу. Нинішню політику Ер-Ріяду вони називають санкційно-каральною.
«У Саудівської Аравії найнижча у світі собівартість нафти і є можливість різко збільшувати видобуток. Тому вони і заливають ринок нафтою: для того, щоб примусити інших членів картелю і Росію, яка не приєдналася до них, до зниження виробництва, — написав на своїй сторінці у «Фейсбуці» член наглядової ради «Приватбанку» Роман Сульжик. — Останній раз такий режим саудити включали в 80-ті: тоді нафта впала приблизно до 20 доларів за барель, і це стало однією з причин краху економіки совка».
Експерт також додає: якби не ситуація на світових ринках акцій, з такого розвитку подій можна було б радіти країнам, що споживають нафту, як, наприклад, Україні. Але трагізм ситуації у тому, що падіння ринків може вдарити не тільки по росіянах.
«Я починаю замислюватися, можливо, я недооцінив масштаб лиха і все набагато серйозніше, ніж я думав навіть кілька тижнів тому: падіння може бути глибшим, і відновлення попиту і ринків триватиме довше», — написав Сульжик.
Прогноз із 2014-го
Третя причина падіння цін — об’єктивна реальність. Такої точки зору, зокрема, дотримується експерт у галузі енергетики Геннадій Рябцев, який, за його словами, передбачив подібний сценарій ще в 2014 році.
«Дозволю собі процитувати редакторську статтю, яка анонсувала цей прогноз, — написав експерт: «Світові ціни на нафту залежать від трьох основних чинників: співвідношення попиту і пропозиції, інформаційної та фінансової складових. Що стосується першого, то нестачі «чорного золота» на світовому ринку не спостерігається.
Видобуток зростає, тоді як трейдери накопичили близько 50 млн. барелів сировини в супертанкерах і сховищах на суші. Прогнози зростання споживання на наступний рік стають усе більш стриманими. Наприклад, СОТ знизила його з 4,7 до 3,1%.
Економічні показники та індикатори, що визначають інформаційну складову ціни, свідчать про більш повільне одужання світової економіки, ніж очікувалося. Спостерігається уповільнення зростання у Франції і Німеччині. А «революція парасольок» у Гонконзі, ймовірно, погіршить показники другого за величиною споживача нафти — Китаю...
Дорожчий долар сприяє вилученню фінансових ресурсів iз нафти, що дешевшає. Це найважливіший фактор зниження цін. Тим часом власники Rockefeller Brothers Foundation переключаються з нафтових на фінансування енергоефективних та екологічних проєктів. Це сигнал і для інших інвесторів...
Таким чином, падаючий попит на енергоносії і надлишкова пропозиція викопного палива на тлі підвищення енергоефективності та активного розвитку альтернативної енергетики цілком здатні дати синергетичний ефект і в середньостроковій перспективі призвести до падіння цін на нафту до 30 — 50 доларів за барель».
Наслідки: для своїх і чужих
У понеділок на Лондонській біржі рекордно впали російські цінні папери: «Новатек» — 27,5%, «Лукойл» — 25,6%, «Сбербанк» — 25,2%, «Роснефть» — 23,5%, «Газпром» — 20,1%, «ВТБ» — 18,4%, «НЛМК» — 17,4%, «Газпром нафта» — 14,5%, «Норильський нікель» — 10,5%, «Євраз» — 14,6%.
Російський бізнес, у тому числі й нафтовий, не в захваті від гри свого президента Володимира Путіна. Так співвласник «Лукойлу» Леонід Федун назвав рішення розірвати угоду несподіваним і нераціональним. За його оцінкою, Росія через скасування угоди буде втрачати від 100 до 150 млн. доларів у день.
Для України наслідки можуть бути також доволі складними. Особливо, якщо нафтові ціни і справді спровокують економічну кризу. З одного боку — експерти очікують подальше падіння курсу гривні. За розрахунками експерта компанії «Альпарі» Вадима Іосуба, курс відчутно рушить догори вже цього тижня.
Станом на вчорашній день на міжбанківському ринку за долар давали 25,01 грн, за євро — 28,82 гривнi. В обмінних пунктах «зелений» можна було придбати за 25,2-25,5 гривнi, євро — за понад 29 гривень.
Турбулентність, як вважає Іосуб, підсилила і відставка уряду, яка вже підштовхнула ціни до злету. А також той факт, що раніше обвалилася вартість зерна, енергоресурсів і металів. А це ставить Україну під удар спекулянтів, які виводитимуть свої інвестиції або зупинятимуть нові фінансові вливання.
До якої позначки падатиме гривня, наразі говорити важко: вчора НБУ лише за перші півгодини продав на міжбанку 150 млн. доларів, але не зміг зупинити падіння.
Вітчизняний бізнесмен Євген Черняк додає: «Криза, про яку ми так довго говорили, настала: нафта мінус 30%, дефолт Лівану, передбачуваний дефолт України при піку зовнішніх виплат 5.4 мільярда доларів... Девальвація національних валют... Зростання вартості золота... Коронавірус... 320% річних обсягів боргових зобов’язань у світі... Неефективність і популізм, що розвиваються».
При цьому у світі різко зростає вартість золота. На тлі падіння цін на нафту та фондових індексів ціна на золото на торгах 9 березня піднялась до 1 тис. 700 доларів за унцію. Ціна на золото перетнула цю позначку вперше з грудня 2012 року.
Ціни на травневі ф’ючерси на пшеницю лише за один день подешевшали на 1,48%, на кукурудзу — на 1,17%, на метали на 2-3% вартості. Ймовірно, цінопадіння продовжуватиметься і надалі, а тому для українських експортерів, які й без цього перебувають не на плаву, настають важкі часи.
Ще одна проблема — величезний обсяг облігацій внутрішньої державної позики, які продавало Міністерство фінансів, аби компенсувати дефіцит бюджету. Сьогодні вже ми продали цих цінних паперів на понад 4 млрд. доларів у гривневому еквіваленті.
Епідемія коронавірусу вже спонукала деяких іноземних власників наших цінних паперів виходити із цих вкладень. Якщо ж до цих аргументів додасться ще невизначеність від економічної кризи, втеча інвесторів з України може стати обвальною. З усіма можливими наслідками...
