У Києві, у Національному художньому музеї України, відкрилася масштабна виставка «Я + GOD = A», присвячена спадку львівського художника Мирослава Ягоди.
Його мистецтву властиві трансгресивність, болісний пошук нових орієнтирів і постійні спроби віднайти своє місце у світі.
Водночас його творчість складно вписати у задані рамки: він ламає стереотипи, поєднуючи низьке й високе.
Експозиція, розміщена у трьох залах музею, знайомить глядача з живописними та графічними роботами Мирослава Ягоди кінця 1980-х — 1990-х років. Перша зала виставки — дуже спкійна і «тиха». Тут можна познайомитися з графікою художника. Побачити кілька світлих картин, в тому числі і дуже важливу — іконографічне розп’яття.
Наступна зала — драматична. Із темряви, за допомогою гри світла, з’являються потойбічні образи — це великі, програмні картини виконані переважно в чорних тонах. Перебувати в залі складно і просто водночас. Просто, тому що роботи Ягоди дуже інтуїтивні і дають глядачу можливість для власного прочитання. Складно, бо ці трагічні образи неначе засвідчують катастрофу світового масштабу, бентажать, лякають.
Третій зал — спроба відійти від звичного музейного формату, надати глядачеві своєріднй інтимний простір для спілкування з художником. Тут розміщені спеціальні куби, в кожному з яких розташовано по картині. І в цьому конструкті глядач може побути сам-на-сам з роботою.
«Цей проєкт — важливий крок в осмисленні та написанні сучасної історії українського мистецтва. Часто незручної, замовчуваної, — вважає Олена Грозовська, співкураторка виставки. — Ягода як художник формується на межі радянської і пострадянської дійсності. Але він не пафосний, він не грається з сенсами. Ми бачимо трагічну відвертість, яку глядачу іноді важко сприймати, бо то дійсно «кров та кишки»... Але це видається особливо справжнім. Перед нами надзвичайно потужний український експресіоніст, який продовжує лінію Гойї — Мунка — Бекона. Дивовижними й закономірними водночас виглядають трансформації цього стилю в українському мистецтві».
Основою виставки стало зібрання галереї «Дукат» та сімейна колекція. Активну участь у работі над експозицією брала мати художника, Віра Петрівна. Вичитувала і писала біографію сестра — Марія Дика.
Завдяки цьому було виправлено багато неточностей у фактажі. Адже стереотипи, через призму яких сприймався яскравий і неоднозначний образ, заважили побачити яким був Мирослав насправді.
Організатори свідомо вирішили не згадувати про певні особливості життя митця.
У матеріалах, підготовлених до виставки, в текстах, що пропонуються глядачу, нічого не говориться про його психічну хворобу та алкогольну залежність. Адже такі акценти нічого не пояснюють, Свідоме дистанціювання від побутових реалій дає можливість подивитись на Мирослава Ягоду, в першу чергу, як на художника та справжній феномен.
Він завжди артикулював свою громадянську позицю. Отримав визнання у Польщі, Австрії, Німеччині. Мав там хороші пропозиції і міг би залишитися, але щоразу повертався в Україну. Казав: «Я тут є прив’язаний, я українець. Завжди». Показово, що у 2014 році художник провів аукціон, кошти від якого пішли на підтримку армії.
Митець був не лише живописцем, а й поетом, драматургом. На виставці вперше представлено відео, режисером і сценаристом якого став Мирослав Ягода. В цій роботі він розповідає про світ художника та його місце в суспільстві.
Виставка «Я + GOD = A» у Києві триватиме до 12 квітня.
Оксана ВОЛОШЕНКО
