Самоспалення по-українськи

04.03.2020
Самоспалення по-українськи

Коли горять поля, можуть спалахнути й хати. (Фото пресслужби ДСНСУ.)

Як повідомляє пресслужба ДСНС області, в перший день весни пожежникам Тернопільщини довелося аж 18 разів виїжджати на гасіння вогню в екосистемах.  
 
Лише впродовж однієї доби вигоріло 19 гектарів сухотрав’я у Монастириському, Бучацькому, Тернопільському, Бережанському, Гусятинському та Чортківському районах, а біля села Вільхівці Борщівського району пожежа мало не перекинулася на лісовий масив площею понад 100 гектарів. І це при тому, що хоч зима була аномально теплою, опадів не бракувало.
 
Втім такі обсяги пожеж давно перестали бути чимось надзвичайним і для Тернопільщини, і для інших областей, про що свідчить оперативна інформація Державної служби з надзвичайних ситуацій України. 
 
За даними ДСНСУ, за 11 місяців 2019 року в екосистемах трапилося 1 тис. 472 великі пожежі, тоді як у 2018-му таких було 1 тис. 48. Утричі частіше почали горіти поля, і на 50 відсотків — торфовища.
 
Ще минулої весни, під час засідання державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, перший заступник голови ДСНСУ Олег Мельчуцький констатував, що загальна кількість пожеж в екосистемах втричі перевищила показники 2018-го, а їх площа у порівнянні з тим самим періодом зросла в шість разів.
 
Ще більше вражає той факт, що, за статистикою останніх років,  90(!) відсотків усіх пожеж, що виникають в екосистемах України, спричинені діями людини. Попри постійні застереження пожежників, екологів, правоохоронців та медиків, попри накладання штрафів і роз’яснювальні публікації в ЗМІ, наші громадяни вперто продовжують «наводити чистоту», спалюючи сухе листя, різний непотріб і навіть стерню.
 
При цьому давно доведено, що спалювання органічної речовини — це один із головних факторів зниження родючості. Адже від спалювання сухої трави збіднюється ґрунт, а мінеральні речовини, що містяться в попелі, досить легко вимиваються поверхневими та ґрунтовими водами, і лише незначна їх частина засвоюється рослинами. Спалення сухотрав’я призводить і до знищення комах, птахів, тварин, 
 
Тобто руйнує всю екологічну систему довкілля. Окрема біда — це дим.  Від спалювання трави й листя в місті або вздовж автодоріг у повітря потрапляють солі важких металів, які осіли на них, тож цей дим реально отруйний.
 
У сільській же місцевості у вогні згорають залишки добрив і отрутохімікатів, утворюючи токсичні органічні й неорганічні сполуки. Що ж має статися, щоб українці нарешті припинили свої дурні ігрища з вогнем? Адже загальне потепління з кожним роком і так загострює ситуацію з пожежами в екосистемах.