Час від часу до України зі штаб-квартири Всесвітньої антидопінгової агенції надходять неприємні для вітчизняного спорту повідомлення про позитивні допінг-тести українських олімпійців.
Одні повідомлення стосуються атлетів на пенсії, чиї старі проби, піддані повторним дослідженням новітніми методами лабораторного аналізу, дають позитивний результат.
За таким алгоритмом, до слова, нещодавно своєї золотої нагороди позбувся олімпійський чемпіон Лондона-2012 важкоатлет Олексій Торохтій.
Водночас до інших зведень ВАДА потрапляють прізвища вітчизняних спортсменів, які нині перебувають на піку своєї кар’єри.
Днями в таку неприємну ситуацію — за пів року до старту Олімпіади-2020 — потрапила дворазова чемпіонка Європи в бігу на 800 метрів, золота медалістка Європейських ігор-2019 Наталя Прищепа з Рівного.
В її допінг-пробі виявили фармакологічний препарат із забороненої групи, котрий має сечогінні властивості, — гідрохлортіазид.
Легкоатлетка одразу заявила, що не займалася свідомим уживанням допінгу. «Ніщо у світі не могло й не може мене змусити свідомо й навмисно приймати препарати, котрі могли б кинути тінь сумніву на мене і на мою діяльність», — заявила Прищепа.
Водночас щойно в лабораторії отримали позитивний результат допінг-проби української спортсменки, ВАДА миттєво відсторонила її від усіх змагань, взявшись розслідувати обставини потрапляння забороненого антидопінговим кодексом препарату до організму нашої співвітчизниці.
При цьому чоловік Наталі Роман Кроль, який займається фізичною та силовою підготовкою своєї дружини, у «Фейсбуці» висловив обурення тим фактом, що Прищепу можуть дискваліфікувати на шість місяців за разовий прийом таблетки від артеріального тиску в екстреній ситуації, де другорядною діючою речовиною є «сечогінка».
Хай там як, а тепер команді Наталі Прищепи, аби уникнути суворого покарання й потрапити на омріяну Олімпіаду-2020 до Токіо, потрібно буде доводити свою невинуватість. Хоча, як відомо, нині спортивний світ демонструє нульову толерантність до допінгу.
У кращому випадку, як-то нещодавно трапилося з футболістом київського «Динамо» Артемом Бесєдіним, який також заперечував будь-яке вживання допінгу, на спортсменку можуть накласти доволі скромну річну дискваліфікацію. Як свідчить Роман Кроль, у попередні роки в Прищепи не було жодного, навіть дрібного, зауваження від ВАДА, тож у їхній спортивній сім’ї до останнього віритимуть у краще.
Варто відзначити, що за кілька тижнів до цієї події президент федерації легкої атлетики України Ігор Гоцул заявив, що Україні потрібно бути готовою до того, що в її спортсменів iз ганьбою відбиратимуть медалі.
За словами функціонера, наша країна відверто проспала той момент, коли у світі кардинально змінилося ставлення до застосування допінгу, i нині спортсмен несе повну відповідальність за все, що потрапляє в його організм, незалежно від того, знав він про те чи ні.
У коментарі tribuna.ua очільник ФЛАУ визнав, що на вітчизняну легку атлетику подекуди й досі тисне тягар, який дістався їй у спадок від СРСР, в якому спорт наскрізь був просякнутий допінгом.
Як каже Гоцул, був час, коли Всесвітня антидопінгова агенція хотіла покарати українську легку атлетику настільки ж сильно, як і Росію, легкоатлетична збірна якої й досі не має права змагатися на міжнародних змаганнях під національним прапором.
Утім вітчизняним спортивним функціонерам удалося переконати ВАДА, що Україна нині веде іншу від росіян політику, активно борючись iз допінгом, і в цьому контексті ФЛАУ займає безкомпромісну позицію в питанні покарання винних у його застосуванні.
