Забруднення довкiлля наразі для людства є питанням номер один, адже фактично йдеться про виживання homo sapiens.
І пластик у градації «ворогів» екології займає одне з чільних місць, адже в природному середовищі поліетилен розкладається понад 200 років, а пластик — майже 450 років.
Наразі одна четверта частина землян живе в умовах повної або часткової заборони на поліетиленові пакети.
Це поки що найдієвіший спосіб боротьби з відходами, які переповнюють звалища, душать річки та озера, забруднюють океани і вбивають тварин.
Не вигадуючи велосипед, українські підприємці пішли вже протореним у світі шляхом, запропонувавши використовувати альтернативу поліетиленовим пакетам: Дніпровський «Новіс» — перший в Україні завод, який розробив і сертифікував за міжнародними стандартами пакети, що розчиняються за... 90 днів!
Директор заводу Андрій Береза зізнається, що ідею біорозчинні пакетів вони запозичили три роки тому на виставці в Німеччині, де демонстрували пакети з картопляного крохмалю, щоправда, для їх розчинення знадобився промисловий компостер.
«Усі ми викидаємо сміття й рідко замислюємося, що, складаючи залишки їжі у пластиковий пакет, ми їх консервуємо на століття», — каже Андрій Береза.
Тому команда заводу розробила пакети, які, за словами директора, є на 100% біорозчинними та компостуються в домашніх умовах. Вони розпадаються на біологічні речовини й надалі можуть використовуватися як добрива.
Робота над виготовленням пакетів стартувала три роки тому на базі заводу «Новіс»: команда розробників придбала сировину, зробила зразок і відправила до Бельгії на сертифікацію. Перш за все продукцію перевірили на відповідність стандартам біорозчинних пакетів. Через велику чергу на сертифікацію процедура зайняла близько шести місяців.
У жовтні минулого року завод «Новіс» отримав сертифікат OK compost HOME, відповідно до якого виготовлені пакети товщиною до 21 мікрона можуть розкладатися в домашніх умовах, а до 100 мікронів — в індустріальних компостерах. Кілька мереж в Україні вже тестують крохмальні пакети, а придбати їх можна на офіційному сайті заводу.
Додамо, що чимало країн забороняють поліетиленові пакети в торговельних мережах і точках продажу — країни переходять на папір і біорозчинні пакети, тому в Європі наразі йде суцільна сертифікація продукції.
Наприклад, у Данії введено податок на безплатну роздачу поліетиленових пакетів ще у 1994 році, у результаті такого нововведення попит на поліетилен у країні знизився на 90%. А ось в Ірландії та Шотландії з 2002 року ввели 15-центовий податок на купівлю кожного пластикового пакета: за ці кошти фінансують роботи з утилізації та переробки відходів.
До речі, в Україні законопроєкт, який забороняв виробництво, імпорт і розповсюдження одноразових пластикових пакетів, об’ємом менше 20 літрів і товщиною менше 0,025 мм, було розроблено ще у 2012 році, але цей благородний почин так і «заглух».
