Епідемія коронавірусу, всупереч сподіванням, не йде на спад, а навпаки, розширюється і «захоплює» інші країни.
Аналітики вже фіксують суттєві зміни у глобальній економіці й змінюють свої попередні прогнози на значно похмуріші.
Дешева нафта — і газ замість вугілля
У світі падає вартість нафти. Трейдери пообіцяли уважно стежити за європейськими зусиллями щодо стримування епідемії коронавірусу в найближчі дні, але при цьому світові ціни на нафту еталонних марок істотно знизилися. Як пояснюють експерти: через побоювання глобального поширення епідемії.
Так, у понеділок квітневі ф’ючерси на нафту марки «Брент» на лондонській біржі впали на 1,71 долар, що становить 2,95%, — до показника 56,23 долара за барель. Дешевшає і WTI: на березень її ціна на електронній сесії Нью-йоркської товарної біржі упала на 1,48 долара, або 2,77%, до показника 51,90 долара за барель.
На думку Роберта Карнелла, головного економіста по Азіатсько-Тихоокеанському регіону фінансового конгломерату ING, фондові ринки в США, які досягли максимумів на минулому тижні, «повільно прокидаються до того, що щось йде не так».
Енергозалежні держави, як, наприклад, наша, прагнуть заробити на цій тенденції, закуповуючи дешевші енергоносії. В українському Кабміні, наприклад, очікують рекордно дешевий газ влітку. На думку міністра енергетики Олексія Оржеля, влітку газ може подешевшати до 80 доларів за тисячу кубометрів. А це є значно менше, ніж прогнозує «Нафтогаз України» .
«Така ціна означає, що буде дуже важко ухвалити рішення про вкладання коштів у його видобуток. Хоча всі кажуть, що якраз на цьому падінні ринку потрібно вкладати гроші.
Водночас багато компаній зараз заморозили свої інвестиційні проєкти подальшого видобутку», — заявив міністр і додав: сьогодні енергетичний ринок змінює фінансову модель, що робить інвестиційно привабливою генерацію електроенергії з газу.
«Тому при всьому бажанні підтримати і збільшити власний видобуток у нас зараз постає інше питання: що той рівень цін на газ дійсно зараз робить інвестиційно привабливою генерацію електричної енергії з газу, чого раніше ніколи не було», — додав він, наголосивши: тисяча кубометрів газу за тією вартістю, яку ми можемо отримати до літа, — це реальний конкурент тонни вугілля. А такий фактор задає зовсім інші цінові сигнали ринку. Адже, на думку Оржеля, в Україні ціна за тонну вугілля має становити менше, ніж 1100 гривень.
У компанії «Нафтогаз України» з ціновими прогнозами міністра Оржеля наразі не погоджуються і заявляють: вартість імпортного газу в 2020 році може впасти на 23% — до 4 340 грн за тисячу кубометрів. Що аж ніяк не входить у цінові рамки, окреслені профільним міністром.
«М’який» сценарій уже практично не актуальний
Тим часом Міжнародний валютний фонд продукує різні варіанти оцінки впливу коронавірусу на світову економіку вже у нинішньому році. За оптимістичним сценарієм, якщо темпи поширення вірусу будуть високими, а Китай скоро відновить виробництво, світова економіка втратить лише 0,1% від прогнозованого зростання.
«У нашому основному сценарії, який розглядається зараз, запроваджують заявлені заходи, і економіка Китаю повернеться до нормального стану в другому кварталі 2020 року. Як наслідок, вплив на світову економіку може бути відносно незначним і короткочасним», — каже очільниця МВФ Кристаліна Георгієва, нагадавши, що, за прогнозами, зробленими до початку епідемії коронавірусу, світова економіка зросте з 2,9% в минулому році до 3,3% у нинішньому.
Якщо ж до цього сценарію внести зміни, за якими економічне зростання Китаю в 2020 році складе 5,6%, що є на 0,4 відсоткового пункту нижче, ніж МВФ планував раніше, то, за словами Георгієвої, у підсумку зростання світової економіки буде приблизно на 0,1 відсоткового пункту нижчим за прогнозований показник.
Але вже впродовж минулого і перших днів нинішнього тижня оптимізм світових фінансистів почав потроху розвіюватися. Сприяло цьому і поширення вірусу в Італії, де розповсюдження хвороби виявилося непрогнозованим і надто масовим.
А також той факт, що влада китайської провінції Хубей, звідки почав поширення коронавірус, заявила про те, що інкубаційний період після зараження новим коронавірусом може тривати 27 днів. Тривалий інкубаційний період хвороби може ускладнити симптоми «Covid-2019».
Відтак у поле ризику насамперед потрапляють держави зі слабкою системою охорони здоров’я. І цей вплив буде далеко не тільки медичним фактором. На думку міжнародних експертів, якщо COVID-19 перейде в пандемію, він обійдеться світовій економіці в 1,1 трильйона доларів втраченого виробництва. Експерти OxfordEconomics навели приклад минулих років. Так, у минулому році світова економіка зросла на 2,6% у порівнянні з 2018 роком.
Усього ж, за оцінками OxfordEconomics, залежно від сценарію розвитку подій, «епідемічні» втрати світової економіки можуть становити від 0,4 до 1,1 трильйона доларів. Головна причина спаду — численні заводи в Китаї, які вже призупинили виробництво, а частина з них може зупинитися вже найближчим часом. Багато з цих заводів і фабрик є постачальниками для зарубіжних підприємств.
При цьому, на думку аналітиків, із кожним днем ризик затяжного спаду виробництва зростає.
А що, як вірус пошириться на Африку, Індію?..
При цьому, за словами експерта Марії Репко, перший квартал 2020 року для економіки Китаю вже втрачено. «У 2003 році, коли лютував вірус SARS, китайська економіка становила лише близько 4% світового ВВП.
Зараз, хоча в медичному плані вірус досі вважається менш небезпечним, ситуація кардинально змінилася: Китай відповідає за приблизно 16% світової економіки, він другий за величиною світовий імпортер після США і найбільший у світі експортер, і його проблеми будуть важити для світу набагато більше . Тому про вірус зараз багато говорять як лікарі, так і економісти», — заявила вона.
А вже перше відкриття ринків у Китаї після довгих новорічних вихідних у лютому, за її словами, обернулося 7-10% падінням основних товарних і фондових індексів. Основні фондові індекси також відреагували дещо нервово. Втім вільних грошей на фінансових ринках після тривалого періоду низьких ставок настільки багато, що істотного спаду не відбулося, й індекси майже відразу відновили позиції.
Утiм через вірус і карантин у Китаї призупинилося нове будівництво, що означає зменшення експортних потоків у Китай з інших регіонів. Найбільше від цього постраждають азіатські країни — Гонконг, Корея, Індонезія, Японія, а також Австралія, яка активно торгує з Китаєм.
Інсайдерська інформація з Китаю також свідчить, що там не все настільки безхмарно, як вважають аналітики. «Обмеження на переїзди у Китаї зачіпають близько 1 млрд. чоловік. Один наш партнер в Гуанчжоу каже, що на завод після свят повернулося 20% робітників.
Закрито школи. Виробництво пива в одного з наших покупців впало в 5 разів, на 80%. Пропорційно галузь скоротила свої закупівлі. Така ж ситуація в індустрії взагалі.
Всі чули про зупинку Tesla й автоіндустрії Китаю, виробництва айфонів, закриття офісів транснаціональних компаній, ресторанних мереж», — перелічує член ради директорів Спілки українських підприємців Ігор Гуменний. — Найгірше, що наші постачальники не розуміють, як і за якою ціною вони будуть купувати свої компоненти.
Оскільки розірвано ланцюжок поставок усередині Китаю. У моїй індустрії замінити Китай можна, але собівартість зросте на 20-30%. Втім є галузі, де переключитися з Китаю нема на кого.
«Перемикання» може зайняти від 6 місяців до року-двох. Я не сумніваюся, що уряд Китаю впорається з вірусом. Морги працюють цілодобово. Я не знаю тільки, як це вплине на світову економіку. Буде криза? Або пронесе?.. А уявіть, що коронавірус добереться до нас, до Африки або Індії. Чи зможуть країни, що розвиваються, діяти жорстко, як китайці?».
Аналітики Moody’s зауважують: якщо трапиться щось, що зараз неможливо навіть уявити, і розгорнеться глобальна епідемія, ціни на метали впадуть на чверть, на нафту — приблизно на 40-45% від нинішнього рівня, — оскільки саме ці товари входять у найбільші позиції китайського експорту й імпорту.
Вірус як привід і спокій України
Свою нову роль у цьому процесі усвідомив і Міжнародний валютний фонд. «Ми мусимо співпрацювати для стримування COVID-19, — днями заявила Крісталіна Георгієва, — як у гуманітарному, так і в економічному аспекті, особливо, якщо спалах буде тривати і поширюватися. МВФ готовий допомагати, включно з використанням Трасту з протидії катастрофам і подолання їх впливу, який може видавати гранти на зменшення боргового навантаження на найбідніші, найбільш важливі країни».
Раніше, як відомо, агентство Moody’s повідомляло, що COVID-19 може стати «чорним лебедем» і вплинути на світову економіку сильніше, ніж фінансова криза 2008-2009 років.
Небезпека коронавірусу в економічному аспекті посилюється і попередніми прогнозами, що нинішній рік може започаткувати масштабну економічну кризу, для якої є свої причини, не пов’язані з медичними. А якщо до них додати ще і загрозу світової пандемії…
Україна у цій ситуації демонструє спокій і витримку. З одного боку, на думку експертів, це цілком логічно: Китай — не найбільший торговий партнер України, він тільки входить у п’ятірку найбільших країн призначення нашого експорту після Росії, Туреччини, Італії та Польщі й займає близько 5% українського експорту. В цілому Україна природно більше торгує з країнами Європи, ніж Азії. Безпосередній вплив може бути помітним на ринку залізної руди, кукурудзи, соняшникової та ріпакової олії, турбін, шроту та інших товарів, зокрема турбін і ріпаку — саме ці товари українські виробники найбільше експортують в Китай.
Значно більша залежність від китайського імпорту, адже ця країна є третьою після Росії і Німеччини. Україна закуповує в Китаї мобільні телефони, монітори та іншу електроніку, комп’ютерну техніку, обладнання, пластик та вироби з нього, сільгосптехніку та запчастини, автомобілі, сталевий прокат, дитячі іграшки, продукцію хімічної промисловості.
Хоча частка Китаю в сукупному імпорті становить лише 13%, є кілька індустрій, де практично весь імпорт надходить iз Китаю: це парасольки, вироби з соломи, штучні квіти, молібден, вольфрам і марганець, діоди, транзистори та інші напівпровідники, великий спектр споживчих товарів.
Перебої з поставками можуть негативно позначитися як на показниках роздрібної торгівлі, так і на показниках окремих українських виробників, що використовують специфічні товари проміжного споживання.
Інша небезпека України: ми є ринком, що розвивається, і настрої глобальних гравців сильно впливають на вартість позик українського уряду, корпорацій і банків. В останні місяці сприятлива ситуація на зовнішніх фінансових ринках, макроекономічна і політична стабілізація всередині країни дозволили Мінфіну знизити ставку залучення коштів у гривні із 17% до 10% річних, а в доларах п’ятирічні українські євробонди торгуються під 4,6 % річних замість 7,0-7,3% у середині 2019-20.
Якщо ж ситуація у глобальній економіці розвернеться у протилежний бік, ми втрачатимемо. Якщо інвестори запанікують і почнуть виводити свої гроші з ризикових ринків, як ми, наприклад, мали під час кризи 2008 року, то економіка України зазнає відчутного удару.
Зараз ринки мають надлишкову ліквідність, а грошей у інвесторів дуже багато, — саме тому «китайські» проблеми наразі не вплинули на світову економіку. Але якщо ситуація розгортатиметься за негативним сценарієм, ми відчуємо проблему одними з перших. Можливо, раніше за китайців чи італійців. Адже скорочення ділової активності у світі для України означатиме повернення до високої вартості запозичень і тиску на бюджет.
