Україна намагається розв’язати одну з найболючіших своїх проблем — транспортну.
Для досягнення успіхів у галузь треба вкладати величезні кошти, яких просто немає у державному бюджеті.
І хоча залучення приватних інвестицій під ці проєкти стикається з проблемами, наші головні донори погоджуються вкладати кошти.
Мільйони, «закатані» в асфальт
Європейський інвестиційний банк може профінансувати 10 інфраструктурних проєктів в Україні в 2020 році. Про це повідомив глава представництва банку в Україні Жан-Ерік де Загін під час пресбрифінгу в Києві.
Серед обговорюваних проєктів — розвиток аеропорту «Бориспіль», траса М14 Маріуполь—Херсон, безпека на дорогах, розвиток міського громадського транспорту, інвестиційна програма Укрпошти, завершення будівництва Ташлицької ГЕС.
А також інші, дрібні проєкти: поліпшення енергоефективності в муніципальних будівлях, створення в країні центрів професійно-технічної освіти та навчання, посилення безпеки газопостачання.
Як відомо, раніше, тобто в листопаді минулого року, прем’єр-міністр Олексій Гончарук підписав два документи з Європейським інвестиційним банком і ЄБРР про залучення 900 мільйонів євро на будівництво і реконструкцію українських доріг.
А ще два місяці до того, у вересні 2019 року, Кабінет Міністрів затвердив умови запуску спільного проєкту Європейського банку реконструкції та розвитку та Європейського інвестиційного банку щодо фінансування добудови лінії метрополітену в Харкові.
Усього ж у попередньому році Європейський інвестиційний банк профінансував в Україні проєкти на загальну суму 540 млн євро. Левова частка з цієї суми, 450 млн євро, була витрачена на реконструкцію автодоріг в Україні, решта, тобто 90 мільйонів євро, — на фінансування проєктів аграрної групи «Кернел».
Утім зробити в цьому плані в Україні треба ще дуже багато. Сам очільник вітчизняного уряду Олексій Гончарук при цьому визначив пріоритетність робіт із будівництва нових і латання існуючих автошляхів.
За його словами, Кабмін визначив топ-5 найгірших доріг у нашій державі. До цього переліку ввійшли: траса М-12 Стрий—Тернопіль—Кропивницький—Знам’янка, через Вінницю, траса Н-23 Кропивницький—Кривий Ріг—Запоріжжя, також дорога Н-14 Олександрівка—Кропивницький—Миколаїв. Входить до цього переліку Н-11 Дніпро—Миколаїв, через Кривий Ріг, а також Н-03 Житомир—Чернівці.
Пан Гончарук при цьому не втрачає природного оптимізму і заявляє,що український уряд продовжує масштабне будівництво доріг в країні, а отже, в найближчі п’ять років «дороги стануть символом росту і розвитку України», а корупції в галузі настане кінець.
Але оскільки до остаточної перемоги цього символізму далеко, в січні Кабінет Мiністрів затвердив перелік доріг, які будуть будувати і ремонтувати в 2020 році. Загальний обсяг фінансування таких робіт має становити 31,53 мільярда гривень.
Це суттєво менше, ніж планувалося раніше: 86,5 млрд грн. А Укравтодор наприкінці січня презентував програму будівництва і ремонту українських доріг на 2020 рік. Усього ж за цією програмою передбачено будівництво та ремонт від 4 тис. до 6,5 тис. кілометрів доріг місцевого і державного значення, 9 окружних доріг і трьох мостів.
...Днями ж стало відомо: Державне агентство автомобільних доріг України розпочало дорожні роботи на 34 об’єктах в 14 областях України. Ранній старт, за словами представників компанії, обумовлений сприятливими погодними умовами і значним обсягом проведених підготовчих робіт.
«Сприятливі погодні умови дозволяють нам почати дорожній сезон фактично взимку. У 14 областях стартували роботи з будівництва та реконструкції, капітального та середнього ремонту. У всіх регіонах оголошено тендери на виконання Дорожньої стратегії-2020.
Додатково в березні очікуємо перші кредити від державних банків», — зазначив глава Укравтодору Олександр Кубрак, зазначивши, що роботи стартували у Вінницькій, Житомирській, Закарпатській, Івано-Франківській, Київській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Харківській, Хмельницькій та Чернівецькій областях.
На канікули в Аддіс-Абебу
Непроста ситуація і в українському небі. Після трагедії борта авіакомпанії МАУ під Тегераном вітчизняний перевізник змушений облітати територію цієї держави, принаймні поки тривають слідчі дії і розшифровують дані «чорних скриньок». Це суттєво збільшує тривалість деяких маршрутів МАУ, які до цього пролягали над територією Ірану.
Раніше, як ми пам’ятаємо, після початку воєнних дій наша національна компанія не літає над територією Російської Федерації. Відтак була змушена облітати й Росію, а зіткнувшись із суттєвим зростанням собівартості маршруту, змушена відмовитися від польотів до деяких азійських летовищ.
Ще один удар для МАУ — незрозуміла ситуація із забороною для експлуатації літаків «Боїнг-737 Мах», які раніше придбала компанія, а тепер їхня відсутність не дозволяє розширювати карту маршрутів. Зокрема, в минулому році МАУ планувала поповнити свій флот трьома «Максами» і після авіакатастроф цих моделей літаків в Індонезії та Ефіопії компанія заявляла, що не відмовиться від покупки.
Відтак МАУ вирішила злегка змінити свою карту польотів, вилучивши дорогий і не надто безпечний з огляду на останні події Пекін, переглянути розклад до Об’єднаних Арабських Еміратів, а натомість започаткувати три нові напрямки: до Саудівської Аравії, Лівану та Ефіопії.
Так, орієнтовно в кінці травня МАУ запустить прямі регулярні рейси в місто Ер-Ріяд (Саудівська Аравія), також у 2020 році компанія планує почати польоти до Бейрута (Ліван) і Аддіс-Абеби (Ефіопія).
За словами офіційного представника МАУ, для відкриття прямого рейсу до Бейрута держава Україна і Ліван мають розморозити міжурядову угоду про «відкрите небо».
Тим часом режим відкритого неба запроваджено між Україною та Ісландією: між двома нашими державами тепер відсутні будь-які авіаційні обмеження — щодо частоти польотів, маршрутів і числа авіакомпаній. Постійний договір, що регламентує допуск авіаперевізників, країни не підписували. Також Україна і Нідерланди домовилися про запуск регулярних рейсів на лініях Амстердам—Львів і Амстердам—Херсон.
І знову дешеві перельоти в Україні, тепер від Коломойського
Вітчизняне Міністерство інфраструктури активно намагається розвивати всі види транспорту, але насамперед — авіаційний. У п’ятирічній програмі дій уряду передбачено здешевлення і доступність перельотів для українців. Серед основних завдань — зниження середньої вартості квитка, зростання пасажиропотоку на 60%, зростання вантажопотоку на 20%, збільшення кількості користувачів авіатранспортом в три рази.
Як і його попередник Володимир Омелян, нинішній міністр Владислав Криклій прагне пересадити українців із потягів на літаки. Хоча в Західній Європі, зокрема в Німеччині, сьогодні спостерігається зворотна тенденція: держава робить доступним саме залізничне сполучення, оскільки воно має значно менший вплив на довкілля в цілому і на глобальне потепління зокрема.
«Хочеться більше таких маршрутів, як Київ—Запоріжжя, коли ціна порівнянна з ж/д квитком або на 15-20% дорожча. І ми повинні все більше таких маршрутів запускати», — сказав Криклій.
Підіграла новому міністрові авіакомпанія «Віндроус», яка входить у сферу інтересів наближеного до влади олігарха Ігоря Коломойського. Починаючи з квітня нинішнього року, «Віндроус» запускає регулярні рейси між шістьма найбільшими містами України: Києвом, Харковом, Дніпром, Львовом, Одесою та Миколаєвом.
«Ця програма об’єднає великі міста нашої країни зручним і швидким авіасполученням», — підтвердив інформацію генеральний директор компанії Володимир Каменчук, пояснивши, що графік перельотів за новими напрямками запланований по 2-3 рейси на день iз вильотом уранці, вдень і ввечері. «Віндроус» використовує не лоукост-модель, а модель так званої бізнес-авіації.
Яка назагал обходиться пасажирові суттєво дорожче, ніж лоукост, але дає більше переваг. Скажімо, пасажир може полетіти вранці до іншого міста, а вже ввечері повернутися додому.
«Тривалість перельоту в Дніпро становить 1:20 хвилин. У цілому — це втричі швидше і комфортніше, ніж, наприклад, поїздка швидкісним поїздом», — повідомили у «Віндроус», не уточнюючи деяких деталей. Що, наприклад, значний час забере добирання до летовища, а от залізничний вокзал переважно розташований у центрі міст. Також прибути до терміналу треба за кілька годин до відльоту. Таким чином значною мірою виграш у часі нівелюється.
Утім поборотися за ціну на авіаквиток «Віндроус» планує, використовуючи дешеві в обслуговуванні турбогвинтові літаки ATR72-600, розроблені спеціально для регіональних авіаперевезень франко-італійською компанією ATR, яку вважають у свiтi найбільшим виробником літаків регіонального класу.
Міністр Криклій на цьому не зупинився і вирішив розробляти в Україні авіатаксі. Критики одразу ж порівняли ідею з гіперлупом Володимира Омеляна, зазначивши, що у небагатій Україні шанси реалізувати їх приблизно однакові. Назагал же, за словами міністра, торік пасажиропотік в Україні зріс на близько 20%, і за цим показником Україна наздоганяє Молдову. Щоб стимулювати подальше зростання, у відомстві вивчають можливість здачі в концесію аеропортів Львова, Херсона, Запоріжжя і Чернівців.
Найприбутковіші маршрути — Лондон і Москва...
Тим часом патріотичних українців трохи здивував звіт Укрзалізниці, за яким найприбутковішими для компанії стали рейси до столиці країни-агресора Москви. Найбільший прибуток наше залізничне відомство отримало від продажу квитків на лінії «Київ—Москва».
На другому та третьому місцях міжнародних поїздів теж рейси в Росію: «Кривий Ріг—Москва» і «Одеса—Москва». Четверте місце зайняв рейс до Польщі, «Одеса—Перемишль», і на п’ятому теж російський маршрут: «Київ—Санкт-Петербург».
На внутрішніх рейсах Укрзалізниця отримувала найбільший прибуток від рейсів «Київ—Одеса», «Київ—Львів», «Дніпро—Київ», «Харків—Київ» і «Київ—Запоріжжя».
Серед найзбитковіших маршрутів: «Львів—Бахмут», «Ужгород—Лисичанськ», «Маріуполь—Львів», «Івано-Франківськ—Миколаїв» і «Київ—Рахів». При цьому, за підсумками минулого року, збиток від пасажирських перевезень становить 6,5 млрд гривень.
Що ж стосується міжнародних авіакомпаній, то найбільше заробляли перевізники, які мають налагоджені рейси до Лондона. Або рейси в Америку.
Десятка найвигідніших авіамаршрутів виглядає так: «Лондон—Нью-Йорк», British Airways (прибуток 1 159 млн доларів), «Мельбурн—Сідней», Qantas (прибуток 861 млн доларів), «Дубай—Лондон», Emirates (прибуток 796 млн. доларів), «Сінгапур—Лондон», Singapore Airlines (прибуток 736 млн доларів).
Також «Нью-Йорк—Сан-Франциско», United Airlines (прибуток 689 млн доларів), «Нью-Йорк—Лос-Анджелес», American Airlines (прибуток 662 млн доларів), «Доха—Лондон», Qatar Airways (прибуток 639 млн доларів), «Гонконг—Лондон», Cathay Pacific (прибуток 605 млн доларів), «Сінгапур—Сідней», Singapore Airlines (прибуток 550 млн доларів) і «Торонто—Ванкувер», Air Canada (прибуток 541 млн доларів).
