Через шість років після свого золотого тріумфу на Олімпіаді в Сочі-2014 українська жіноча естафетна четвірка досягла ще одного не менш значущого успіху, піднявшись на п’єдестал чемпіонату світу-2020 в італійській Антерсельві. І нехай вітчизняний квартет у складі Анастасії Меркушиної, Юлії Джими, Віти Семеренко та Олени Підгрушної обмежився планетарною «бронзою», для українського жіночого біатлону, котрий нині переживає непрості часи, завмерши в очікуванні гідної зміни, ця нагорода — на ціну «золота».
На Олімпіаді-2018 в південнокорейському Пхенчхані вітчизняні біатлоністи взагалі залишилися без нагород, тож тепер у неолімпійські сезони їм доводиться надолужувати згаяне.
У нинішньому сезоні українським стріляючим лижникам доводилося не раз зіштовхуватися з критикою своїх низьких результатів. Після низки непереконливих стартів на ЧС-2020 спортсмени самі вже вибачалися за посередні результати й просили вболівальників утриматися від розгромної критики.
Загалом, вийшло так, що на світовому форумі в Антерсельві саме жіноча естафета залишалася по-справжньому останньою надією «синьо-жовтих» на медаль. І не лише для жіночої команди.
Після того як в одиночному «міксті» Меркушина та Дмитро Підручний не змогли — як того очікували наставники — показати пристойного результату, фінішувавши на десятій позиції, стало зрозуміло, що в капітана чоловічої команди Підручного шансів додати до своєї сенсаційної золотої нагороди ЧС-2019 медаль іншого «мундіалю» практично не залишилося. «Не вдалося підійти до чемпіонату світу на піку своєї готовності», — визнав Підручний.
Натомість класична жіноча естафета, попри її, як свідчать самі учасниці, «пенсіонерський» склад, обіцяла медальну інтригу. На перших трьох етапах наші збірниці зробили по-максимуму все, аби український фінішер — капітан квартету Олена Підгрушна — не випала з числа претендентів на призові місця. Президент ФБУ Володимир Бринзак каже, що дівчата могли б поборотися в естафеті й за золоті нагороди, втім швидкості ходу їм у гонці відверто бракувало.
Підгрушна виявилася, по суті, єдиною з українського квартету, кому вдалося на рівних конкурувати зі швидкими конкурентками. Першу частину своєї дистанції Олена присвятила тому, аби впритул наблизитися до лідируючої трійки. На заключному ж колі вона вкотре продемонструвала свій клас, другою вийшовши з останнього вогневого рубежу. Утім, що ближче до фінішу, сили все більше залишали 33-річного ветерана команди, відтак молода й реактивна німкеня Хермманн легко «з’їла» свою українську опонентку в боротьбі за «срібло». Особливо важко Підгрушній далися останні метри дистанції. Як пояснила сама біатлоністка, після фінішу вона 15 хвилин приходила в норму, намагаючись подолати «шлунковий спазм». Але конкуренткам iз Чехії та Польщі шансів на медалі український капітан не залишила.
«Я цілий тиждень хвилювалася перед цією гонкою. У мене такого «мандражу» не було, напевно, ще з дитячого садка», — визнала капітан української четвірки, наголосивши, що планетарна «бронза» — це заслуга всієї команди, а не її персональний здобуток. Цікаво, що наступного після естафети дня, в останній гонці «мундіалю» — мас-старті, Олена Підрушна припустилася дитячої помилки: забула пробігши штрафне коло. Через що отримала від організаторів часовий штраф і опустилася в підсумковому протоколі на 24-те місце.
Хай там як, а колега Олени по квартету — Юлія Джима — пояснює, що, попри пристойний спортивний вік, демонструвати високий результат нашій «естафеті» допомагає віра у власні сили. При цьому очільник біатлонного господарства Володимир Бринзак відзначає, що адміністративними методами омолоджувати команду ніхто не буде. На найвищому рівні лідери збірної планують змагатися, доки буде результат.
