Четвертокласники Глобинської гімназії № 1 Юрій i Роман Тарасови зізнаються, що поїхати на олімпіаду такого рівня (а в ній узяли участь майже тисяча учасників із різних кінців світу!) було їхньою мрією. Відтак до підготовки до найбільш масштабного змагання у своєму житті близнюки поставилися дуже відповідально, щоденно витрачаючи на неї мінімум дві години.
— На олімпіаді ми мали завдання на швидкість рахунку двозначних чисел, а також із техніки рахунку на уявному абакусі. За відведені чотири хвилини я розв’язав 60 завдань різної складності (скажімо, в одному прикладі було аж сім дій), а Рома — 59, — відтворює нещодавні події Юрій Тарасов.
— А я на абакусі на один приклад більше розв’язав, — додає Роман. — Тож кількість набраних нами балів зрівнялася.
Демонструють справжні дива зі швидкості арифметичного рахунку
Так брати-близнюки приїхали з олімпіади в Туреччині переможцями. Хлопці й справді демонструють справжні дива зі швидкості арифметичного рахунку: менш ніж за секунду додають, віднімають або множать дво-, три- й уже навіть чотиризначні числа.
— Ми з чоловіком — економісти за фахом, проте сини рахують швидше за нас, — порівнює мати близнюків Юлія Тарасова. — Коли разом робимо покупки, то при розрахунку на касі Юра й Рома моментально озвучують, скільки маю заплатити і яку решту отримаю з тієї чи іншої купюри. Сини дуже добре орієнтуються у світі цифр, і щодо арифметичних дій із дво-, три- й чотиризначними числами, то тут для них немає ніяких складнощів. Можуть обраховувати й п’яти- чи шестизначні числа, але дещо повільніше.
Юлія й Сергій Тарасови пригадують, що цікавість до чисел, операцій із ними виявлялася в дітей із самого малечку. Під час поїздок чи то відпочинку малі розумаки самі просили в батьків задавати їм приклади й розв’язували їх, мов горішки лущили. Це стало улюбленим заняттям близнюків. Батьки ж, підключившись до своєрідної сімейної гри, щоразу підвищували рівень складності таких завдань. Таблицю множення Юрій і Роман знали назубок уже в першому класі. Унікальні здібності братів Тарасових помітила їхня перша вчителька Тетяна Боровик. Зрозумівши, що ті значно випереджають однолітків у швидкості рахунку, вона почала навантажувати їх додатково. Тетяна Олексіївна ж і порекомендувала батькам записати близнюків до інноваційної школи усної лічби «Соробан», що в місті Кременчук. У підсумку розраховану на два роки програму цієї школи Юрій і Роман Тарасови освоїли всього за 10 місяців.
— Щонеділі ми возили дітей на їхні улюблені заняття з усного рахунку до Кременчука. І коли й самі з чоловіком відвідували ці заняття, то помічали, як сини стають усе впевненішими у своїх знаннях і вміннях, — ділиться пані Юлія. — Обом їм арифметика дається однаково легко. Хоч у кожного якась своя «фішка»: Рома вільніше оперує три- та чотиризначними числами, а Юра — одно- та двозначними. Відтак вони ніби доповнюють один одного.
Першою нагодою продемонструвати унікальні здібності публіці, за словами матері диво-близнюків, став конкурс «Гімназія має талант», який провели у Глобинській гімназії № 1. Разом із викладачем школи «Соробан» Альоною Щербак Юрій та Роман Тарасови підготували номер, який нікого не лишив байдужим: ані учнів, ані вчителів, ані членів журі конкурсу, котрі перевіряли правильність відповідей близнюків на калькуляторі. Звичайно ж, хлопці отримали головний приз — і то був їхній перший тріумф. Із цього й почалися сходинки близнюків із Глобиного до слави. З гімназії Юрія й Романа делегували на престижний конкурс на здобуття Всеукраїнської премії «Диво-дитина».
Діти нібито народилися з цими знаннями
— Спочатку Юра й Рома мріяли хоча б до десятки потрапити, бо на конкурс було подано понад тисячу анкет. А в підсумку потрапили спершу до десятки, потім — до трійки. Після цього мали продемонструвати свій талант перед зірковим журі. Звичайно, ми з чоловіком хвилювалися, напевно, дужче за дітей: мало того що зіркове журі славилося прискіпливістю, так ще й конкурсанти були титуловані. А в наших дітей тоді ще ніяких титулів не було. Та їм вдалося вразити членів журі: на той час сини могли вільно множити на 12 множників тризначні числа. Відтак вони перемогли в номінації «Найдивовижніша дитина» й отримали першу премію в розмірі 7 тисяч гривень. А потім на нас вийшли представники одного з центральних телеканалів і запропонували взяти участь у зйомках програми «Крутіше за всіх». Звісно ж, ми погодилися, адже діти давно хотіли потрапити на це дитяче талант-шоу.
І цього разу диво-близнюки нікого не лишили байдужим до своїх здібностей. Розв’язуючи під час зйомок телепроєкту приклади різної складності, вони паралельно збирали механічну головоломку — кубик Рубіка. Жодної складності і в цьому занятті для них не було — упевнені у своїх силах хлопчики, як завжди, були на висоті й, у підсумку, стали «крутішими» за всіх.
— Цього року Рома зафіксував рекорд школи «Соробан», виконуючи операції з тризначними числами зі швидкістю 0,5 секунди між діями. Юра наступає Ромі на п’яти — теж, думаю, от-от зафіксує цей рекорд. На сьогодні з такою швидкістю не рахує ніхто в Україні (в усякому разі, поки що цього ніхто не підтвердив), — зазначає Юлія Тарасова. — У школі швидкого рахунку Юра й Рома не вивчали операцій із діленням, та, користуючись набутими навиками, досить швидко освоїли їх самостійно й невдовзі матимуть змогу продемонструвати й ці вміння на міжнародній онлайн-олімпіаді, до якої зараз готуємося.
За словами пані Юлії, сини її постійно дивують. Іще відтоді, як вони з чоловіком розказали їм про склад числа, користуючись для наочності сірниками.
— Діти вбирали інформацію, мов губка, їм не потрібно було повторювати двічі, — констатує молода жінка. — Уже в чотирирічному віці в них було стовідсоткове розуміння, що таке десятки, сотні, тисячі, десятки тисяч. Як ніби вони народилися з цими знаннями. І кожна наступна перемога Юри й Роми ставала для нас із чоловіком несподіваним і захоплюючим відкриттям. Ким сини стануть, не знаю, але переконана: цифри неодмінно будуть присутні в їхньому житті.
