На межі Бада-буму: Зе–команда не може впоратися із падінням економіки

Як ми пам’ятаємо, оптимісти з команди Володимира Зеленського на початку своєї каденції обіцяли суттєве зростання економіки: аж до 40% впродовж наступних п’яти років. Насправді ж країна отримала деяке уповільнення економічного поступу: 3,3% за підсумками минулого року на тлі 3,4%, зафіксованих при команді «бариг».

 

Суттєво знизилися також і головні індикатори ділової впевненості, але вже на початку нинішнього року. За даними Державної служби статистики, у I кварталі 2020 року індикатор економічних настроїв — спеціальний показник, розрахований відповідно до Методики розрахунку індикаторів ділових очікувань у відповідності до вимог розширеного Спеціального стандарту поширення даних Міжнародного валютного фонду — у нашій країні становив 103%, що на 10,3% менше, ніж у I кварталі минулого року і на 2,9% менше, ніж у IV кварталі 2019 року. 

 

Зафіксовано погіршення всіх чотирьох індикаторів ділової впевненості, які є компонентами індикатора економічних настроїв. Так, маємо потужний і постійний мінус у будівництві (iз мінус 18,9% у IV кварталі 2019 до мінус 21,7% на початку нинішнього року), у переробній промисловості (з -5,5% до -6,4%, відповідно), у сфері послуг (з + 1,6% до -3%) і в роздрібній торгівлі (з + 13,7% до + 3,7%).

 

Також упав індикатор споживчої впевненості (до мінус 11,4%). Як відомо, рекордно високим він був у IV кварталі 2019 року, коли становив 113,4%: населення України вірило в економічне чудо у виконанні новообраного президента і його команди. А рекордно низьким (76,9%) був у I кварталі 2017 року, коли вперше було розпочато розрахунок цього показника.

 

Індикатор розрахований відповідно до Методики розрахунку індикаторів ділових очікувань у відповідності до вимог розширеного Спеціального стандарту поширення даних Міжнародного валютного фонду, оновленої Держстатом у грудні 2017 року.

При цьому влада особливих проблем у нашій економіці не вбачає. Так, очільник Кабміну Олексій Гончарук ще у минулому місяці заявляв: у нас усе добре, а вітчизняна економіка зростає найшвидше у світі. Щоправда, цифри довелося пояснювати. І першим це зробив міністр економіки Тимофій Милованов.

 

«Наприкінці минулого року українська економіка сповільнилася через теплу погоду і нетипові терміни збору врожаю зернових та інших культур», — написав міністр на своїй сторінці у «Фейсбуці», додавши й інші причини занепаду: негативні тенденції на зовнішніх ринках, протекціоністські заходи в торгівлі з боку США, проблеми з логістикою. 

 

Згодом чиновник розшифрував свою точку зору. «Цього року посилення торгових війн у світі мало наслідком падіння промислового виробництва на багатьох ринках, у тому числі і в Європі... Крім того, суттєво впали ціни на чорні метали — у середньому на 10-15% порівняно з 2018 роком, — написали в Мінекономіки. — Як наслідок, металургійне виробництво зменшилося на 3,1% за рік (на 10% у грудні), що мало найбільший внесок у загальне падіння промисловості».

 

Також відомству скандального міністра заважають проблеми з портами, які, за підрахунками їхніх фахівців, суттєво зросли. «Це було пов’язано зі збільшенням перевалки зерна, вугілля та металів, які переорієнтовувалися з європейського напрямку та азовських портів. Тому виникали постійні «вузькі місця» як у самих портах, так і на під’їзді до них залізничним та автомобільним транспортом», — офіційно пояснили підлеглі Милованова. 

 

Заважає провідникам волі президента Зеленського в економічній сфері й незвично тепла погода, яка встановилася на нашій території нинішньої зими: народ, на превеликий жаль, мало купує дефіцитного газу. Того самого, який влада пообіцяла економити... Так, на думку міністерських аналітиків, погода була вагомим чинником скорочення попиту на енергоресурси (поряд iз падінням виробництва у галузях-основних споживачах енергії) і відповідного падіння в постачанні електроенергії, газу та пари — на 4,1% (і на 15,7% у грудні). 

 

«Тепла погода призвела до ранніх зборів, у результаті чого, на відміну від того ж 2018 року, основний збір урожаю зернових прийшовся на ІІІ квартал. І відповідно, у цей період по сільському господарству були гарні показники на тлі рекордного врожаю і суттєве зниження в ІV кварталі», — пояснив міністр Милованов. 

 

Заважають уряду і трохи нижчі обсяги зібраного врожаю. «Менший урожай мав важливий вплив на харчову промисловість, зростання обсягів випуску якої уповільнилося до 0,2%», — наголосив очільник Мінекономіки, додавши, що ці фактори посилювалися зниженням цінової конкурентоспроможності вітчизняних підприємств через зміцнення обмінного курсу та високі темпи підвищення заробітних плат унаслідок високої конкуренції між роботодавцями на ринку праці.

При цьому, як свідчать дані відомого прослуховування в кабінеті Олексія Гончарука, влада розуміла, що буде спад. Але вважала, що він сягне не більше 2%. «Ось у нас у четвертому кварталі просяде економічне зростання. Було 4,4. А зараз буде, за деякими оцінками, 2,1: ухондохали економіку реформи ці, так би мовити, соросята.

 

При міцних господарниках було 4,6. А прийшли соросята — й економіка росте 2 і вниз. І нічого нікому не доведеш», — сказав буцімто прем’єр Гончарук на відомих записах, автентичність яких наразі не доведена.

 

Падіння, яке ми отримали, виявилося суттєво більшим. А економісти намагаються зрозуміти, яким буде його вплив на державу. Тим паче, враховуючи непрості виклики нинішнього року: максимальні виплати за зовнішніми зобов’язаннями. «А тому цей ризик перебуває в зоні нашої співпраці з МВФ і загроз, які можуть виникнути, — стверджує економіст Сергій Фурса. — Для цього критично важливо мати доступ до зовнішнього фінансування. Тобто доступ до нових кредитів. Країні важливо випускати нові облігації, як усередині країни, так і поза нею. І цю можливість для України забезпечує співпраця з МВФ. Яка постійно відтерміновується».

 

На думку Фурси, наразі інвестори перебувають у такому прекрасному настрої, що здатні тимчасово ігнорувати будь-які погані новини. Йдеться про настрої на світових фінансових ринках, які зараз перебувають на історичних максимумах. Там панує супероптимізм.

 

«У цей період інвестори готові закривати очі на ризики і бачать світ через рожеві окуляри. Але цей період не триває вічно. Тож наразі інвестори ігнорують негативні сигнали з України», — зазначив він, пояснивши власний песимізм ситуацією у Верховній Раді, де нардепи змінили процедуру голосування щодо ринку землі. Тож у підсумку, за словами Фурси, це голосування триватиме десь до квітня.

 

«Це означає, що до квітня парламент не зможе голосувати за ніщо інше. А значить, не пройде і «антиколомойський» законопроєкт. Який, теоретично, мав іти на порядку денному до ринку землі, але був змінений небайдужими депутатами до невпізнання і взагалі не потрапив у зал. У підсумку, перше читання цього закону буде щонайменше у квітні. А за цей час в українських судах може статися що завгодно. Також за цей час не буде ні програми МВФ, ні підтримки ЄС або Світового Банку», — наголошує Фурса. 

 

Відтак, економіст прогнозує: до травневих свят, навіть якщо ринок землі буде проголосований у квітні, то друге читання «антиколомойського» закону з’явиться не раніше травня-червня. І тільки після цього може бути винесене питання на правління МВФ.

 

«І значить, ми отримаємо програму не раніше середини літа, а може бути — і в вересні. І це на тлі того, що спочатку ринки очікували її у вересні 2019 року, — зазначає він. — Поки на ринках ейфорія, українська економіка може цього і не відчути. Але варто настроям змінитися, варто якійсь критичній масі інвесторів задуматися, поїзд може розвернутися і полетіти в іншу сторону. І що буде цим помахом крила метелика, передбачити неможливо. Біда може прилетіти з Верховного Суду України, а може з будь-якої точки Земної кулі. І буде великий Бада-бум».

Експерти ж наразі радять владі терміново проводити «пожежні» заходи, аби врятуватися від ймовірного колапсу. Наприклад, проводити пом’якшення фіскальної політики, розвивати індустріальні парки, створити Кредитно-експортне агентство, яке могло б допомогти нашим експортерам. 

 

Олексій Кущ додає, що держава має не тільки запускати програму промислової політики, а й змінювати монетарну і фіскальну політику. Зокрема, відмовитися від «піраміди ОВДП» і штучного зміцнення гривні.

 

Але цього поки що не відбувається. У підсумку, на думку експерта, в першому кварталі цього року ВВП може також показати не найкращі результати і вирости на 1-1,5%, — вважає експерт.

 

До того ж, у цей час ситуація на світовому ринку може погіршитися. Через карантин не функціонує близько 80% всієї економіки Китаю, зруйновано ланцюжок поставок: через відсутність комплектуючих iз Китаю заводам доводиться скорочувати активність. На цьому тлі впали ціни на всі основні сировинні товари... 

 

Влада тим часом наполягає, що її план зростання у 3,5% упродовж нинішнього року — цілком реальний. Хоча експерти вже вважають, що про такі цифри можна забути. І тому показник у 2,5% може виявитися ще дуже хорошим показником... Із усіма наслідками, що звідси випливають.