В Андрушівській школі мистецтв на Житомирщині відкрили картинну галерею мистецьких творів народного художника України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка, почесного академіка Національної академії мистецтв України Миколи Максименка. Всього представлено 12 картин.
Ці полотна з творчого спадку художника, а також натюрморт «Соняхи» подарувала його землякам вдова митця, заслужена журналістка України, житомирянка Валентина Забродська. Вона була присутньою і на вечорі «Талант, подарований долею», присвяченому 95-річчю від дня народження живописця.
Директорка школи мистецтв Ольга Яремчук висловила впевненість, що відкриття картинної галереї дасть новий потужний імпульс для творчого розвитку дітей. Вона повідомила про те, що відтепер у закладі започатковуються «Максимівські уроки».
Вечір «Талант, подаровний долею» зібрав у залі школи мистецтв не лише багато дітей, а й дорослих містян. З автопортрета на великому мольберті, розташованого на авансцені, вдумливо дивився Микола Максименко. А повсюди у святково прикрашеній залі: на сцені на мольбертах, перед сценою, на стінах, — картини художника. На чільному місці — зображення Замкової гори, яку художник написав у рідному селі Яроповичі, де він народився 31 грудня 1924 року. Розпочався вечір із демонстрації кадрів телепрограми минулих років — присутні побачили Миколу Максименка та почули його мудрі слова.
95-річчя від дня народження Миколи Максименка почали святкувати у 2019-му, у травні, виставкою картин митця в галереї сучасного мистецтва Tauvers Gallery International у Києві. Із грудня вернісаж проходить в Житомирському обласному краєзнавчому музеї.
У Житомирі митець жив і творив 65 років. В Андрушівці, на малій батьківщині художника, завершуються ювілейні заходи.
Звідки ж народився такий непересічний талант? Виявляється, один з його дідів гарно розмальовував печі в хатах, а інший був відомим різьбярем по дереву. Ще десятирічним хлопчиком Микола, зачарований красою мальовничого Поліського краю, захотів намалювати це диво природи. Він малював повсюди: на піску, на сухих дерев’ячках, замерзлих від морозу шибках, на всьому білому, що траплялося.
А в 16 Микола Максименко добровольцем пішов на фронт. У 1943-му на підступах до Дніпра дістав важке поранення, через яке назавжди втратив ліве око. З голови загалом видалили 32 осколки, а більше десяти так і не змогли дістати. Тоді митець пообіцяв собі: якщо виживе і бачитиме, оспівуватиме лише красу і радість життя. І надалі все своє довге творче життя до останнього подиху 10 вересня 2016 року виконував обіцяне.
Усе, що б не зображував Микола Максименко, а митець створив понад три тисячі картин, дихає життям і щирістю. Художник є маститим маестро натюрморту та майстром пейзажу, а також віртуозом портретного жанру. Самобутнім і впізнаваним є «максимівський натюрморт» на фоні пейзажу.
Начальник відділу культури райдержадміністрації Галина Білецька повідомила, що у перспективі біля входу до школи мистецтв планується встановити погруддя славетного земляка художника Миколи Максименка.
Надія ПЕТРИНА
