Президент Азербайджану переобрав собі новий і цілком лояльний парламент

У неділю, 9 лютого, в Азербайджані відбулися позачергові парламентські вибори, які були ініційовані правлячою партією «Ені Азербайджан» («Новий Азербайджан»), яку очолює президент країни Ільхам Алієв.

 

Представники правлячої партії пояснили потребу в проведенні дострокових виборів тим, що чинний парламент не відповідає політиці, яку проводить президент, і залишається обабіч реформ, які реалізуються в країні. Виходить, що сам Алієв помилився в доборі парламентаріїв, які тепер стоять «обабіч». 

 

Може видатися дивним, що правляча президентська партія, яка й так має всю повноту влади, у грудні минулого року вирішила провести дострокові вибори до Міллі Меджліс (парламенту). Але пояснення надзвичайно просте і лежить на видимій всім поверхні.

 

Змін в азербайджанській політиці не уникнути, впевнені експерти: в суспільстві зростає невдоволення рівнем життя та відсутністю свобод, а керманичі більше не можуть спиратися винятково на властиві їм репресії як засіб гарантування собі безмежної влади. Тому чим раніше, не очікуючи великого соціального вибуху, вони проведуть вибори, тим більше проведуть до складу парламенту своїх заздалегідь узгоджених кандидатів. А заодно й усунуть тих, хто не довів свою абсолютну лояльність президенту Алієву, провівши хоча б косметичну зміну поколінь у владі. 

 

Формально для участі у виборах Центральний виборчий комітет країни зареєстрував рекордну кількість кандидатів: 1тис.560 претендентів на 125 депутатських місць. Вибори в Азербайджані відбуваються за мажоритарною системою в один тур.

 

Переможцем стає кандидат, який отримав найбільшу кількість голосів, навіть якщо вона мізерна. Азербайджанський опозиціонер правозихисник, глава неурядового Центру моніторингу виборів та навчання демократії Анар Мамедлі пояснив ситуацію у розмові з Міжнародним французьким радіо: «Політичної чи юридичної потреби в проведенні дострокових виборів не було.

 

Але ми можемо припустити, що є інші причини, просто суспільство про них мало знає. Тепер легше провести вибори за «традиційним сценарієм» -— фальсифікація результатів, обмеження для кандидатів, обмеження свободи слова, жодної передвиборчої кампанії. В Азербайджані впродовж останніх 30 років, відколи ми стали незалежними, жодного разу не було вільних, демократичних та справедливих парламентських виборів. Тому і цього разу ніхто не очікує що вибори будуть демократичними та справедливими». 

 

Експерт-соціолог із Берлінського університету імені Гумбольдта Сергій Румянцев пояснює мету дострокових виборів наступним чином: «Йде чергова зачистка влади. Правлячий родинний клан Алієвих—Пашаєвих прибирає тих великих чиновників, які залишились йому у спадщину ще від Гейдара Алієва, деякі з них мали свій власний ресурс та незалежність. Тепер їх усіх позбудуться». Але при цьому до реальної реформи політичної системи азербайджанська влада не готова, вважає експерт. «Усе закінчиться косметичним ремонтом влади», — переконаний Румянцев. 

 

Опозиція розділилася щодо участі у виборах. Менші політичні партії вирішили взяти в них участь задля самопопуляризиії. Але провідна опозиційна партія «Народний фронт Азербайджану» та її союзники з Національної ради демократичних сил вибори бойкотували.

 

Показово, що «Народний фронт» брав участь у всіх виборах до 2013 року і завжди залишався при цьому провідною опозиційною силою. Але тепер його представники вирішили не надавати авторитарній владі такого подарунка, як легітимізація виборів за рахунок участі в них опозиції. 

 

Опозиція не має можливості донести свою точку зору до народу у виступах на телебаченні чи на мітингах. За законом, право на таке мають лише партії, які зареєстрували своїх кандидатів у понад 60 зі 125 виборчих округів. Але таку кількість кандидатів дозволено висунути лише президентській партії «Новий Азербайджан». Можливості проведення платної рекламної кампанії на телебаченні також немає.

 

Влада виставила опозиції тариф: 77 манатів (майже 40 євро) за секунду ефірного часу, або ж 4 тисячі 600 манатів за хвилину. При цьому звичайна комерційна реклама йде на телебаченні за тарифом 22 манати за хвилину. При таких «розцінках», опозиційний кандидат повинен заплатити за донесення до виборців своєї виборчої програми на телебаченні впродовж кількох хвилин свою зарплату за п’ять років.

 

Як і азербайджанська влада, так і опозиція не можуть розраховувати на суттєве втручання у внутрішню політичну ситуацію  Росії чи Заходу. В цьому сенсі Азербайджан є своєрідним винятком на пострадянському просторі. В Азербайджані ні влада, ні опозиція, ні суспільство не мають відверто проросійських чи прозахідних симпатій. Усі разом схиляються в той бік, куди вигідніший вітер віє. І Захід, з огляду на таку позицію, особливо не втручається.

 

В західних столицях приємно округлюють очі від усвідомлення запасів азербайджанської нафти та можливих прибутків від неї. А якщо хтось згадає про утиски демократії, то його мовчання азербайджанська влада купить за солідні хабарі. Як вона кілька років тому купила депутатів ПАРЄ, щоб там не було оприлюднено вже підготовлений звіт про утиски демократії в цій країні.

 

Азербайджанська влада утримує за свої гроші потужні лобістські групи в Брюсселі, Лондоні, Парижі та Вашингтоні. Москва також мириться з певною політичною незалежністю Баку, бо поважає той самий нафтовий потенціал країни та її стратегічно-геополітичні позиції з огляду на географічне розташування. 

 

А що ж із результатами парламентських виборів? Та жодних несподіванок. Згідно з оприлюдненими в понеділок, 10 лютого, попередніми результатами, президентська партія «Новий Азербайджан» отримала найбільшу кількість місць у парламенті: 69 із 125.

 

А решта — 41 мандат — за «незалежними кандидатами», які не висувалися від «Нового Азербайджану», але ще палкіше підтримували мудру політику вождя нації Алієва. Остаточні результати виборів мають бути встановлені впродовж 20 днів. Представники опозиції вже заявили про масові порушення під час голосування.