Дуда вдруге балотуватиметься на посаду президента Польщі

 

Польські політичні еліти довго і нетерпляче чекали оголошення дати запланованих на цей рік президентських виборів. Маршал (спікер) Сейму Ельжбєта Вітек оприлюднила дату виборів лише в середу, 5 лютого, в останній відведений для цього день.

 

«Президентські вибори відбудуться 10 травня, — повідомила вона. — Можливий другий тур буде проведено ще через два тижні, 24 травня».

 

Виборча кампанія над Віслою розпочалася таким чином у четвер, 6 лютого, після опублікування постанови маршала Сейму в офіційному друкованому виданні кабінету міністрів «Монітор Польські».

 

Ще до офіційного старту кампанії про власну участь у президентських виборах заявили віце-спікерка Сейму Малґожата Кідава-Блонська з «Громадянської коаліції», президент Польської селянської партії Владислав Косіняк-Камиш, Роберт Бєдронь iз «Нової лівиці», Кшиштоф Босак iз «Конфедерації» та журналіст Кшиштоф Головня.

 

Чинний президент Польщі утримувався з заявою про те, чи буде боротися за другий п’ятирічний термін при владі, але зробив це буквально через дві години після оголошення спікеркою Сейму дати виборів.

 

Своє рішення він оприлюднив під час зустрічі з мешканцями міста Любартів у Люблінському воєводстві. І там же фактично розпочав виборчу кампанію, наголосивши на своїх досягненнях попередніх п’яти років. Польський лідер серед іншого зауважив, що однією з важливих держав, котрі зацікавлені співпрацею з Польщею, є Сполучені Штати. І зазначив, що Польща є також одним з авторів проєкту Трьох морів (Тримор’я). Нагадав також, що саме на теренах Люблінського воєводства будують автостраду S19, яка має сполучити литовський та словацький кордони.

 

Окрім того, у Польщі невдовзі побудують Центральний комунікаційний порт, а нині розбудовують газопорт у Свіноусті, а також триває побудова газогону Baltic Pipe, що сполучить Норвегію, Данію та Польщу.

 

Чинний президент сказав, що якщо його перевиберуть, він продовжить свою попередню енергетичну політику. І наголосив, що одним iз найважливіших питань для країни є енергетична незалежність.

 

«Вже сьогодні до нашого газопорту надходить газ зі Сполучених Штатів, Катару. Ми вибираємо, в кого купуємо газ. Це наше суверенне рішення, яке ми можемо самі приймати саме тому, що важливі інвестиції реалізуються і будуть реалізовані. Саме тому я хочу балотуватися, аби процес розвитку Польщі тривав», — заявив чинний президент.

 

Анджей Дуда висловив велике задоволення, що сьогодні у Польщі присутні війська НАТО. «Передусім це наші американські союзники, — найсильніша, найпотужніша та найефективніша армія світу. Завдяки цьому наша безпека є реальною», — сказав він. Президент також нагадав про нещодавнє підписання контракту на придбання Польщею 32 винищувачів п’ятого покоління F-35. За його словами, до цієї купівлі привела необхідність глибокої модернізації польської армії для того, аби різні види військ адаптувалися до сучасних систем.

 

За найновішими опитуваннями, найбільші шанси перемогти на виборах президента Польщі 10 травня має саме чинний очільник держави Анджей Дуда. Але — якщо зможе набрати 50% голосів уже в першому турі. Якщо ж йому таке не вдасться, то у другому турі на нього може очікувати поразка. Бо тоді наразі розрізнені опозиційні сили згуртуються навколо найсерйознішого з суперників Дуди.

 

Таким суперником вважають віце-спікерку Сейму, представницю головної опозиційної сили «Громадянська коаліція» Малґожату Кідава-Блонську. І вона, і всі інші представники опозиції, які постануть на виборах проти Дуди, зосереджують свою виборчу риторику не на економіці, бо з нею в Польщі все в порядку, не на соціальних питаннях, бо з ними справи також непогані, не на місці та значення Польщі в Євросоюзі, а на об’єднанні надзвичайно роз’єднаної на цей час нації. 

 

Якщо польське суспільство під проводом «Солідарності» повалило комунізм і розпочало будувати нову Польщу, будучи ідейно монолітним і згуртованим, то за роки перебування при владі правлячої партії «Право і справедливість» воно поділилося на два роз’єднані, навіть ворогуючі табори. Такий стан справ навіть охрестили «польсько-польська війна». Опозиція прагне знову об’єднати націю, відсторонивши від влади «роз’єднувачів» iз «ПіС».

 

Але проблеми опозиції розпочалися ще до початку виборчої кампанії. Її чільна представниця Малґожата Кідава-Блонська вже встигла «наламати дров», зробивши кілька невдалих чи навіть недолугих заяв.

 

Їй бракує харизми, чіткості формулювань та послідовності дій, якими вирізнявся колишній лідер «Громадянської платформи», а тепер «Громадянської коаліції» Дональд Туск. В опозиції вже тепер панує паніка стосовно адекватності пані Кідави-Блонської та її здатності провести ефективну виборчу кампанію. Навіть лунають голоси, щоб, поки не пізно, замінити її більш дієвим та відповідальним кандидатом.