Історія з розслідуванням резонансного вбивства журналіста Павла Шеремета — приклад того, наскільки неефективною є правоохоронна система в Україні. Про те, чому генпрокурор Руслан Рябошапка та інші силовики можуть постраждати через провал цієї справи, читайте в матеріалі «Апострофа».
Коли недостатньо доказів
Останні два місяці пройшли під знаком скандалів, пов’язаних із розслідуванням убивства журналіста Павла Шеремета. 12 грудня на спеціальному брифінгу генпрокурор Руслан Рябошапка в присутності президента Володимира Зеленського та міністра внутрішніх справ Арсена Авакова заявляв, що «встановлено особи, які планували та вчинили вбивство». При цьому учасники брифінгу відзначили, що питання ініціатора і замовника ще має бути вирішено. Підозра у вбивстві Шеремета була висунута військовій медсестрі Яні Дугарь, волонтеру і дитячому судинному кардіохірургу Юлії Кузьменко, а також музиканту і ветерану АТО Андрію Антоненку. Всі вони були затримані. Кузьменко та Антоненко досі перебувають під вартою, а Дугарь — під домашнім арештом. Але на початку лютого генпрокурор раптом переглянув свою позицію. В інтерв’ю інформаційному агентству «Інтерфакс-Україна» він прямо заявив, що у «справі Шеремета» необхідно зібрати додаткові докази, щоб справа могла бути передана до суду, оскільки зібраного обсягу матеріалів недостатньо.
Після цього, 3 лютого, він продовжив досудове розслідування в кримінальному провадженні щодо вбивства Шеремета на термін до чотирьох місяців. Таким чином збір доказів та інших процедурних моментів триватиме до початку червня. В офісі генпрокурора заявили, що продовження терміну необхідно «для виконання слідчими органами досудового розслідування письмових вказівок прокурорів від 28 січня 2020 року щодо проведення додаткових слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин злочину, в тому числі ретельної перевірки висунутих захистом підозрюваних аргументів».
Колишній заступник генерального прокурора Олексій Баганець пояснює «Апострофу», що у зв’язку із завершенням терміну досудового розслідування прокуратура повинна була передати справу до суду або закрити провадження. Тому терміни були продовжені.
«Генпрокурор щонайменше повинен знати поняття досудового слідства та процесуального керівництва. Перед тим, як виходити на брифінг і розповідати про нечуваний рівень співпраці і взаєморозуміння зі слідством, потрібно було перевірити, чи достатньо доказів для обґрунтованої підозри», — пояснює він. Іншими словами, Рябошапка в грудні міг просто не виходити на брифінг, знаючи про те, що в нього не вистачає доказів, а не ганьбитися зараз...
У свою чергу адвокат Валентина Теличенко зазначає, що прокурори і слідчі були зобов’язані заново оцінити необхідність застосування запобіжних заходів за підозрою у відношенні до Кузьменка, Антоненка та Дугарь.
«На момент обрання їм запобіжного заходу у слідства не було переконливих доказів причетності цих осіб до вбивства Павла Шеремета. Схоже на те, що у слідства і зараз немає таких доказів. А це означає, що навіть якщо слідство ще не готове визнати нинішніх підозрюваних непричетними, тобто наполягає на раніше пред’явлених підозрах, то слід змінити запобіжний захід. Він повинен бути мінімальним, досить особистого зобов’язання з’явитися за викликом і повідомити слідчому про місце фактичного постійного проживання», — розповіла «Апострофу» Теличенко.
Вона уточнює, що в даному випадку можна констатувати факт порушення прав підозрюваних, за яке будуть відповідати не прокурори, слідчі та судді, а держава. За її словами, прецедентів, щоб посадові особи понесли кримінальну відповідальність за незаконне утримання під вартою підозрюваного на стадії досудового слідства в Україні, досі не було.
«У цій справі і прокурори, і судді підтвердили свою фактичну підпорядкованість Банковій. Відповідальність за порушення прав підозрюваних повинна лягти не тільки на них, а й на генерального прокурора, який, як ми чули, зі слів президента, «повністю його людина». Тому він відповідальний так само», — вважає Теличенко.
Той, хто «освятив» справу Шеремета
Уся ця історія серйозно б’є по реноме не тільки керівників силових відомств — тим не звикати до постійних звинувачень у некомпетентності та заангажованості. Головний удар у ситуації з напіврозваленою справою вбивства Шеремета завдано по Володимиру Зеленському, який присутністю на тому злощасному брифінгу, по суті, «освятив» дії правоохоронців.
Це не могло сподобатися керівникові держави. Як повідомили «Апострофу» джерела в офісі президента, Володимир Зеленський незабаром може звільнити генерального прокурора Руслана Рябошапку через крайнє невдоволення ходом розслідування вбивства Шеремета.
Наприкінці січня на Банковій відбулася зустріч Зеленського і Рябошапки. Розмова проходила на підвищених тонах. «З моменту того самого брифінгу, в грудні 2019 року, все більше фактів необґрунтованості доказів проти підозрюваних. Справа розсипається. Президент дуже незадоволений, що його залучили до того брифінгу, виставивши тим самим у поганому світлі. На це вказали Рябошапці, але він критику не сприйняв, почав сперечатися. Сторони обіцяли зробити висновки. Ви ж пам’ятаєте фразу про те, що у президента лежать заяви всієї команди? Внести подання до Ради — це лише справа часу», — говорить співрозмовник.
Це не означає, що у Зеленського немає претензій до інших правоохоронних органів, які займаються розслідуванням убивства. Варто нагадати, що слідство у «справі Шеремета» веде Національна поліція, але процесуальне керівництво над слідством здійснює прокуратура. У свою чергу, прокуратура підписувала та погоджувала висунуті підозри, як того вимагає Кримінальний процесуальний кодекс. Але якщо прокурор бачить, що доказів не вистачає, він має повне право не давати справі хід.
Тут слід враховувати, що у високих кабінетах багато політичних гравців із самого початку критично ставилися до керівника офісу генерального прокурора. За словами одного з високопоставлених співрозмовників, у Рябошапки вже досить давно спостерігаються складні взаємини з деякими з представників офісу президента. Сам генпрокурор ще в листопаді минулого року в інтерв’ю «Лівому берегу» розповідав про те, що люди, які наближені до бізнесмена Ігоря Коломойського, хочуть його звільнити.
«Я це також помічаю. Мабуть, я незручний для цих людей. Я не просив Богдана (глава офісу президента. — Ред.), щоб він просив Коломойського, аби його люди заспокоїлися», — прозоро натякнув генпрокурор.
Примітно, що наприкінці січня заступник генпрокурора Віктор Трепак також повідомив, що проти нового керівництва прокуратури України примітивними засобами ведеться інформаційна атака.
За словами Баганця, складається враження, що основне завдання генерального прокурора — під час реформи розігнати з органів прокуратури професійні кадри. Далі за принципом патрульної поліції, набрати непідготовлених людей, щоб потім нарікати на їх молодість і недосвідченість.
«Я дивився статистику розслідування кримінальних справ. За 2019 рік за умисними вбивствами до суду було доведено тільки 19% виробництв. Це тільки з одного виду злочину. Такої ситуації не було навіть у 90-х. Так, потрібен час для реформ і досвіду, але злочинність чекати не буде», — підкреслює Баганець.
Чого чекають від Зеленського
Є і ще одна — суто політична — проблема: річ у тім, що Володимир Зеленський, ще будучи кандидатом у президенти, почав рекламну кампанію зі слоганом «Весна прийде — садити будемо». Посадку корупціонерів від колишньої влади виборці чекали, напевно, більше, ніж «кінця епохи бідності». Однак доводиться визнати, що гучні арешти топ-чиновників виявилися вельми нечисленними (можна згадати хіба що екснардепів Сергія Пашинського та Юрія Гримчака), а кримінальні виробництва, відкриті проти них, не дали ніякого результату. Шансом показати ефективність була й історія зі справою Шеремета. Але і тут, схоже, Банкова потрапила в халепу.
У купі зі зниженням економічної ситуації, скандалами з зарплатами міністрів і платіжками за комунальні послуги, нездатність «навести порядок» уже потроху починає позначатися на рейтингу Зеленського. Наприкінці січня 2020 року рівень довіри українців до глави держави вперше знизився нижче 50%. Такі цифри були озвучені Центром соціального моніторингу та Українським інститутом соціальних досліджень ім. Яременка. З огляду на те, що рейтинг пропрезидентської партії «Слуга народу» тримається на персональному рейтингу президента, втрачати позиції перед всеукраїнськими місцевими виборами і можливими позачерговими до Верховної Ради Зеленський навряд чи планує.
Виходячи з цього, експерти прогнозують, що вже найближчим часом почнеться робота на двох напрямах. По-перше, варто очікувати низку кадрових рішень, які повинні будуть показати готовність Зеленського пожертвувати своїми людьми заради результату. По-друге, цілком очевидно, що не обійдеться без нових «посадок». Інакше рейтинг президента не врятувати. І в «Зе»-команді це прекрасно розуміють...
Максим МУХІН
