Партійний рейтинг зростає лише у «Європейсько Солiдарнiсті» — соцопитування

31.01.2020

Якби парламентськi вибори відбулися найближчої неділі, то на них перемогла б партія «Слуга народу» з результатом 45,4%, ствер­джують соціологи.
 
Дослідження щодо електоральних симпатій громадян України у січні 2020 року проводила соціологічна служба Центру Разумкова. Далі 13,8% з опитуваних проголосували б за партiю «Опозиційна платформа — За життя», на третю позицію з результатом 12,3% вийшла партія «Європейська Солiдарність».
 
До речі, в електоральні настрої можуть втрутитись обставини, котрі, ймовірно, схилять у бік збільшення симпатій до «ЄС» і зменшення до «СН», після того як лідер «Солідарності» Петро Порошенко подав 14 (!) позовів про відшкодування моральної шкоди.
 
За скаргами адвокатів п’ятого президента слідчими суддями встановлено факти протиправної бездіяльності прокурорів, слідчих ДБР i Нацполіції, а також службовців НАБУ щодо Петра Порошенка.
 
Хвиля електоральних настроїв буває дуже мінливою. Цього разу вона винесла, за твердженнями соціологів, симпатії до ВО «Батьківщина» на четверту позицію з підтримкою 8% виборців.
 
За нею з показником 5,2% вірогідних голосів має партія «Сила і честь»; 2,9% виборців віддали б свої голоси за партiю «Громадянська позиція»; 2,9% — за Радикальну партiю Олега Ляшка, 2,5% — за партiю «Голос», 2,2% — за партiю «Українська стратегія Гройсмана», 1,6% — за ВО «Свобода», 0,9% — за партiю «Опозиційний блок», 0,6% — за партiю «Національний корпус», 0,5% — за «Партію Шарія», 1,1% — за інші партії.
 
У всіх макрорегіонах партія «Слуга народу» є лідером електоральних симпатій. У Західному та Центральному регіонах друге місце посідає «Європейська Солiдарність», а третє — ВО «Батьківщина». У Східному та Південному регіонах другий показник має «Опозиційна платформа — За життя».
 
Закордон нам не в поміч
 
Також соціологічний Центр Разумкова разом із Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва проводили дослідження на визначення того, як українці ставляться до важливості реформ в Україні.
 
Як ствер­джують соціологи, більшість українців (60%) вважає головним рушієм реформ в Україні президента. Цікаво, що, за результатами аналогічного дослідження 2018 року 24% респондентів також вважали, що президент є головним рушієм реформ.
 
«За результатами опитування, уряд теж зараховують до рушіїв реформ 37% респондентів, парламентську фракцію «Слуга народу» — 30%, а 27% населення вважають двигуном реформаторського процесу громадські організації, волонтерів — 23,9% опитаних», — розповіла директорка Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна. 
 
Водночас соціологи визначили, що порівняно з 2018 роком зменшилась кількість українців, котрі визнають рушіями реформ країни Заходу — з 25% до 12%, таке ж ставлення і до Міжнародного валютного фонду та Світового банку — надія щодо них впала з 24% до 12%. Тобто українці починають розуміти, що, крім нас самих, нам ніхто не допоможе. 
 
Ірина Бекешкіна також зазначила, що, на думку респондентів, найбільший опір реформам чинять олігархи та бюро­кратія. 
 
«Причому в уявленнях народу їхня гальмівна роль істотно зросла», — наголосила соціолог.
 
Понад 50% українців вважає, що жодна реформа в Україні не є успішною.
 
«Ми запитали, які з реформ є успішними. Особливих успіхів немає... 10% успішною вважають антикорупційну реформу; реформу децентралізації та реформу охорони здоров’я — близько 9 і, відповідно, 10%. Жодної успішної реформи не назвали 51%. Торік було 41%», — сказала Ірина Бекешкіна.
 
Водночас вона зауважила, що для українців уже кiлька років пріоритетною лишається антикорупційна реформа, її підтримує  майже 59% населення (у 2018 році було 58%).
 
Далі за рівнем значущості йдуть реформа сфери охорони здоров’я (54%, минулого року — 47%), пенсійна реформа та реформа системи соціального захисту (46%, а у 2018 році — 44%), реформа органів правопорядку (37%, а у 2018 році — 32%), люстрація чиновників (28%, у 2018 році — 29%), реформа армії, зміцнення обороноздатності (23%, у 2018 році — 22%).
 
Терпіти заради реформ уже нестерпно
 
Серед українців зросла усвідомлена готовність терпіти певні матеріальні труднощі заради успіху реформ в Україні, хоч це неможливо для тих, хто на межі виживання. У 2018 році таких було 32%, зараз майже 50%», — сказала Ірина Бекешкіна.
 
Так, за результатом опитування, лише 14% готові терпіти стільки, скільки треба буде (у 2018 році таких було 9%), натомість 35% готові потерпіти, але не більше року (24% — у 2018 році.).
Проте, згідно з результатами опитування, 25% респондентів не готові терпіти труднощі, бо не вірять у реформи, а 21% не готові терпіти, бо їхнє матеріальне становище вже зараз нестерпне.
 
Патріотизм — це любов
 
Основною складовою патріотизму більшість українців вважає любов до своєї країни. «Очевидні три фактори, які входять до складових патріотизму у свідомості всіх регіонів України — це, перш за все, любов до своєї країни — 80%, готовність захищати свою країну, якщо треба — зі зброєю — 64%. Бачимо, що принаймні у свідомості це виражено досить чітко. Виховання у дітей любові та поваги до своєї країни — 58%, дотримання всіх законів країни — 56%, знання історії своєї країни, її культури — 51%», — зазначила Ірина Бекешкіна. За словами соціолога, регіональних відмінностей щодо основних ознак патріотизму немає.
 
Проте у західному регіоні до пріоритетів патріотизму було віднесено спілкування державною мовою — 60%, а в інших регіонах ця складова мала меншу частку — 32%, у центральному регіоні — 25%, у південному та східному 24%.
 
Татьяна ГОДОВАНЕЦЬ