Заросини для російського ТБ: топові українські канали відтепер мовитимуть лише за гроші

«Так, українські телеканали «вимкнули», — повідомила в середу, 29 січня, «УМ» мешканка Попільні на Житомирщині Інна, яка не захотіла називати своє прізвище. — Що робитиму далі? А нічого! Дивитимусь російські телеканали. Бо, аби придбати й налаштувати новий тюнер, потрібно 1400 гривень, плюс щомісяця вносити 109 гривень абонентської плати. А за що сплачувати? На українських телеканалах давно дивитися нічого. «1+1» — це суцільний «95-й квартал», лише в січні на один з їхніх концертів я разів чотири натрапляла. А «Величне століття» на моїй пам’яті вже раз п’ятий чи шостий показують. ICTV демонструє безкінечні повтори «Дизель-шоу» ще з Мариною Поплавською, якої більше року в живих нема! На «Україні», «СТБ» — та ж сама картина: раз по раз крутять одне і те ж саме. І я маю за це платити?» 

 

Жінка каже, що переходити на безкоштовне цифрове телебачення (Т2) заради українських телеканалів теж не планує, бо «його неможливо дивитися». «Власне, ми й супутникову «тарілку» свого часу поставили саме тому, що якість сигналу Т2 була просто жахливою. То трансляція «зависала», то сигнал узагалі зникав, особливо в сиру погоду, — каже жінка. — А коли ж у селі той телевізор ще подивишся, як не в дощ? Сусіди й знайомі так само скаржаться на якість Т2, тому його навіть не розглядаю як варіант. Та й цифрове, кажуть, безплатним буде лише до червня, а далі вже й за нього доведеться платити». 

 

Більшість власників супутникових антен і справді зайняли вичікувальну позицію. Адже спочатку датою блокування каналів називали 1 січня 2020 року, потім 20 січня, а згодом відтермінували до 28 січня. Відтак багато хто сподівався: а раптом і ця дата не є остаточною або ж рішення про кодування взагалі скасують? У будь-якому випадку люди не поспішають купувати дорогі нові тюнери та сплачувати абонплату. Бо  для когось це дійсно задорого, а когось не влаштовує доволі посереднє «меню», яке пропонують українські телеканали. 

Та якщо в українців материкової України є принаймні ви­бір — підключити безкоштовне цифрове телебачення Т2 (утім спеціальний тюнер усе ж доведеться купити), кабельне або теж таки супутникове, але вже за фіксовану плату, то такі дії стосовно анексованого Криму та непідконтрольних Україні територій Донбасу є уже справжньою диверсією на інформаційному фронті. Адже наших громадян там позбавляють можливості «чути і бачити» Україну. І хоча нас запевняють: не всі українські телеканали «зникнуть на супутнику», є один нюанс. Оті 23 ресурси, сигнал яких буде закодовано, входять до Топ-25 найрейтинговіших каналів України. Ви вірите, що телеаудиторія «України» або «Плюсів» раптом стане масово дивитися «Прямий» або «UA: Перший»? І чи зможе канал «Культура» серйозно конкурувати з усім цим російським «останкіним»? Особисто я — ні! Та й особливого захоплення від того, що новини України по «той бік» нестимуть, зокрема, «опоблоківські» NewsOne, «112 Україна» чи ZIK зовсім немає. 

 

Щоб продовжувати дивитися в Криму українські телеканали, треба придбати тюнер, зареєструвати його на території материкової України, а потім вносити щомісячну абонентську плату. Якщо заради тюнера найбільш відчайдушні кримчани таки зважаться поїхати на підконтрольну Україну і територію, то як потім бути з абонентською платою? Кататися щомісяця на материк тільки заради цього — сумнівне задоволення (онлайн-платежі з Криму не проходять). Звісно, можна внести плату наперед або ж просити родичів-знайомих в Україні, які це робитимуть. Але погодьтеся: треба бути ду-у-у-уже великим шанувальником українського ТБ, щоб зважитися на таку мороку. 

 

«Подивився щойно «ящик». «Плюсів», ІСТV, «України», «Нового» дійсно немає, — сказав «УМ» під час розмови 29 січня мешканець Сімферополя Василь Драголюк. — У Криму й так російська пропаганда на кожному кроці, а тепер півострів позбавляють ще й можливості чути думку України та робити об’єктивні висновки щодо тих чи інших подій. У мого знайомого, до речі, проукраїнськи налаштованого, теща дивилась серіали винятково на українських каналах. Тепер вона в розпачі». 

 

Сімферополець додає, що незабаром «на півострові збираються запускати українську газету і передачу на місцевому ТБ під орудою головної «українки» Криму Анастасії Гридчиної» (очільниці російської громадської організації «Українська община Криму», цілком проросійської організації, яка показово демонструє, ніби українське життя на анексованому півострові б’є ключем. — Авт.). «А тим часом наші, навпаки, самі ж відрізають свою аудиторію від материкової Батьківщини, — обурюється мій співрозмовник. — Вважаю, що це кодування — недалекоглядність і велика тупість нашої влади та банальне жлобство власників медіагруп».

Аналогічна ситуація й на непідконтрольних територіях Донбасу. «Уточнила в своїх батьків, які дивилися українські канали через «тарілку»: припинили трансляцію «1+1», «Інтер», «Україна» і ще з десяток, каже мешканка непідконтрольного Україні Довжанська Анна Іванова (щоправда, в «ЛНР» місто продовжують називати Свердловськом). — Але залишилися «5-й», «1+1 Інтернешнл», ZIK, 112 ну й ще ціла купа.

 

Так що наразі, думаю, некритично. Для своєї ж родини я вирішила це питання так: ми підключилися до Megogo (міжнародний сервіс iз надання послуг VOD (відео за запитом) та послуг трансляції телевізійних каналів онлайн. — Авт.), Це як інтернет-приставка до телевізора. І через цей сервіс маємо змогу дивитися практично всі канали. Так само до нього підключилися і мої друзі.

 

Тобто проблеми з кодуванням якихось каналів у мене особисто нема. Але люди, особливо старшого віку, які про такі сервіси не знають і не користуються ними, навіть не уявляю, як будуть виходити з ситуації. Швидше за все, дивитимуться те, що є доступним. А це — російське телебачення та пропагандистське місцеве, так званої «ЛНР». 

 

Додам, що свого часу я переглядала телебачення «ЛНР» і «ДНР», аби мати уявлення, чим «годують» місцевого глядача ті канали. Українських військових там називають «украінскімі каратєлямі», «бойовиками і терористами», а глядача переконують, що війну розпочала Україна і саме через неї всі біди Донбасу. Якщо місцеві й надалі «їстимуть» таке «вариво», кого ми отримаємо у своєму домі, коли повернемо Донбас? Чи розуміють це у владній верхівці? 

 

Більше того, рішення про кодування каналів зачепило навіть українців, які мешкають за кордоном. Мешканка італійського міста Салерно Наталія Стукаліна розповіла «УМ», що досі мала змогу дивитися через супутникову «тарілку» як італійські канали, так і провідні українські. Проте від середи, 29 січня, більшість iз них зникли «з ефіру». На уточнювальне питання «УМ» про абонплату пані Наталя відповіла, що свого часу заплатила тільки за антену та її встановлення і налаштування майстром. Ніяких щомісячних внесків ні за перегляд італійських каналів, ні українських вона не робить! От вам і «світова практика»! 

 

Додам, що ідея кодування сигналів не нова і медіамагнати виношували її вже давно. Проте в попередні роки думку експертів про можливі ризики все ж вдавалося доносити до владних кабінетів і необачних рішень уникали. Але «зелена» команда, зрощена тим же таки телебаченням, мало дослухається до здорового глузду. А тому «зробила їх», тобто всіх нас, іще раз!