Вальс квітів посеред зими: якими виставами радуватиме Національна опера у цьому лютому

Не відкладайте на потім те, що можна незабутнього побачити і почути уже тепер.

 

 

Найкращий засіб для підняття настрою в лютневий вечір — піти в театр, у Національну оперу України: почути серед зими «Вальс квітів» Петра Чайковського чи «Голос красуні» Верді; пережити пристрасті чистого кохання Ромео і Джульєтти та спостерігати за пригодами осучасненого Фігаро. Партію Невідомого принца Калафа на київській сцені у лютому виконає запрошений соліст — австрійський тенор Томас Пауль.

 

Щонайменше три вистави місяця вестимуть у світ прекрасного справжнього мистецтва юних глядачів. 

Для тих, хто хоче продовжити собі новорічно-різдвяну казку або просто не встиг загадати новорічне бажання, в Національній опері України 1 лютого дають позаплановий «Лускунчик»!

 

Традиція мріяти про найпотаємніше і прекрасне, коли звучить чаруюча музика Петра Чайковського, у Києві існує вже понад 30 років. Під час дійства на сцені виростає гігантська ялинка — саме у цей момент і заведено думати про найзаповітніше. 

 

На київській сцені балет ставився неодноразово. Донині на сцені Національної опери у художньому оформленні народного художника України Марії Левитської йде постановка «Лускунчика», яку в 1986 році, дебютуючи як хореограф, здійснив народний артист ще СРСР Валерій Ковтун.

 

Він створив лірико-романтичну виставу про красиву і чисту душу юної героїні, про велику всеперемагаючу любов та світлі мрії, які допомагають сприймати світ, де завжди є місце торжеству добра та щастя. Поціновувачам класичного балету задоволення гарантовано.

 

До речі, саме з «Лускунчиком» минулої зими відбулися тріумфальні гастролі балетної трупи Національної опери України в одній зі світових балетних столиць — Парижі. 16 разів вони показували французькій публіці дивовижну казку «Лускунчик», і всі 16 разів глядачі Театру Єлисейських полів (Théâtre des Champs Elysées) влаштовували овації.

1 лютого головні партії виконають Анна Муромцева (Клара) та Ян Ваня (Принц Лускунчик).

Мелодії з опери «Ріголетто» Дж. Верді відомі багатьом навіть не театралам: La donna е mobile («Серце красуні»), Bella, figlia dell’amore («О, красуня молода»). І сучасному глядачеві важко уявити, що колись їх вважали занадто вільними і навіть небезпечними з огляду на мораль.

 

Перші цензори визнали лібрето настільки непристойним, що наполягли на низці змін. В його основі була п’єса Віктора Гюго «Король розважається», яку заборонили ставити в Парижі як таку, що підриває авторитет королівського двору. В результаті дію перенесли з Франції до Італії, а статус короля «понизили» до незнаного герцога. Зате публіка полюбила оперу з першого разу.

 

Не пропустіть «Ріголетто» на київській сцені в постановці легендарної Ірини Молостової! Її вистави високо цінував Дмитро Шостакович. Режисер робила постановки в Італії, Ізраїлі, Росії, Польщі. Прем’єра в Національній опері України відбулася в 1998 році і з того часу вистава незмінно проходить при аншлагах. 

 

На глядачів чекає зоряний склад виконавців: Олександр Мельничук, Анжеліна Швачка, Лілія Гревцова, Сергій Магера, Дмитро Іванченко, Дмитро Агєєв та інші.

9 лютого (ранок)

 

Сценарій Вітольда Борковського і Станіслава Петровського за мотивами казок братів Грімм — це балетна історія Білосніжки, яку переслідує зла мачуха і яка знайшла прихисток у будиночку сімох симпатичних гномів. Це воістину класика Національної опери — прем’єра балету відбулася в далекому 1975 році, і на ній виросло вже не одне покоління дітей. 

14 і 15 лютого

 

До дня Святого Валентина Національна опера України приготувала ще один легендарний балет. В історії балету було кілька спроб перекласти трагедію Шекспіра «Ромео і Джульєтта» на мову танцю.

 

Але тільки Прокоф’єву вдалося досягти справжньої шекспірівської глибини. У балеті збережено послідовність сцен, сюжетну тканину, проте сутність конфлікту передана більш сконцентровано, коротко і лаконічно, посилені драматичні контрасти. 

 

«Ромео і Джульєтта» став одним із найпопулярніших балетів двадцятого століття. Ще до прем’єри, в 1936 році, на основі музики балету Прокоф’єв написав дві оркестрові сюїти, до яких у 1946 році додав третю. І ці оркестрові сюїти, які носять однакову назву — «Ромео і Джульєтта», відносяться до найпопулярніших творів композитора.

 

Прем’єра балету на київській сцені відбулася в 1971 році, а через двадцять років — у 1991 році, в ювілейний рік С. Прокоф’єва — ця постановка легендарного Анатолія Шекери рішенням ЮНЕСКО була визнана кращою інтерпретацією цього твору і нагороджена медаллю.

21 лютого

 

Якщо ви ще не подивилися нову постановку опери «Севільський цирульник» на київській сцені, обов’язково сходіть. Якщо вже бачили, не пропустіть можливості ще раз насолодитися чудовою музикою Россіні і ще раз переконатись у тому, наскільки сучасні персонажі, створені понад два століття тому генієм Бомарше. 

 

Режисер-постановник вистави Анатолій Солов’яненко переніс дію опери в наші дні. Герої на сцені знімаються у відеокліпах, фехтують на мечах джедаїв, лякають поліцейських «червоними корочками», дивляться футбольний матч по телевізору і їздять на електросамокатах.

 

Постановникам вдалося зробити феєричний і водночас дуже веселий спектакль, який здатний закохати в оперну сцену навіть людей, які вважають, ніби опера — це не сучасно і нудно.

 

«З музикою «Севільського цирульника» я знайомий з дитинства, — розповів Анатолій Солов’яненко. — Як режисер я ставив цей твір у 2005 році в Донецькій опері. Але зараз відчув необхідність і бажання подивитися на цю історію під новим кутом зору, піти на своєрідний експеримент. Саме тому ми зі сценографом вистави Андрієм Злобіним і художником костюмів Ганною Іпатьєвою перенесли дію в якийсь модерновий простір, позбавлений будь-яких певних ознак часу і місця. Ніякої конкретики! Хіба що це точно не минуле. Але може трапитися в майбутньому. І не просто «може», а трапиться обов’язково».

23 лютого

 

Ця опера, яка стала лебединою піснею великого італійського композитора Дж. Пуччіні, по праву увійшла до золотої оперної скарбниці світу.  Попри свій поважний вік (майже століття) вона залишається такою ж близькою і жаданою як співакам, так і глядачам як один із невмирущих шедеврів світового музичного мистецтва.

 

Цього разу партію Невідомого принца (Калафа) виконає запрошений соліст — австрійський тенор Томас Пауль. 

29 лютого (ранок)

 

Колись композитору Карену Хачатуряну запропонували написати музику до мультфільму за казкою Джанні Родарі «Чиполліно».

 

Напевно, багато хто його хоч раз бачив в дитинстві: сміливого головного героя, синьйора Помідора, графинь Вишень, пришелепкуватого принца Лимона. Сюжет так зацікавив композитора, що навіть після виходу на екрани мультика казкові герої його не відпускали. І тоді він вирішив написати балет, в якому мовою звуків змалював характер кожного персонажа. Ідею підтримав хореограф Генріх Майоров, який придумав для кожного героя тільки йому притаманні рухи.