«Балетна мозаїка» — під такою назвою на сцені Національної опери України, за сприяння департаменту культури Київміськдержадміністрації відбувся гала-концерт студентів та учнів Київської муніципальної академії танцю імені Сержа Лифаря.
З-поміж масштабних хореографічних робіт талановитого творчого колективу академії слід попервах виокремити балет на одну дію «Зимова казка» І. Іващенка, Є. Досенка у постановці заслуженого артиста України Олександра Нестерова та Лілії Мельніченок, за мотивами хореографії П. Вірського (сценографія Т. Соловей, костюми В. Чижової). Це народне зимове дійство в якому юні виконавці продемонстрували глядачеві вишуканий професіоналізм, прозвучало, як гімн незрадливому коханню, що уособила на сцені Снігова Дівчина (Валерія Гавришевська).
Доповнив масштабне хореографічне дійство фрагмент із балету «Лускунчик» П. Чайковського (хореографія В. Ковтуна) роботи викладачів академії: лауреата міжнародного конкурсу артистів балету Наталії Хоменко, заслуженого артиста України Владислава Солдатенка, Галини Зарицької та заслуженого артиста України, лауреата Державної премії України імені А. Шекери, Дмитра Клявіна. Виконавці — студенти І—IV курсів спеціалізації «класична хореографія» (солісти Олександра Бородіна, Олег Бондар).
Мальовничу мозаїку гала-концерту урізноманітнили й оригінальні номери відділення класичної хореографії: варіація з балету «Дон Кіхот» Л. Мінкуса (хореографія О. Горського), па де труа з балету «Лускунчик» і варіація з балету «Спляча красуня» П. Чайковського (хореографія В. Вайнонена, М. Петіпа), фрагмент із балету «Пер Гюнт» Е. Гріга (хореографія Е. Клюга), адажіо з балету «Сюїта в білому» Е. Лало (хореографія С. Лифаря), інші сценічні номери.
Щодо народних композицій, то варто виокремити «Козачок з бубнами» І. Іващенка (хореографія О. Гомона), «Вербиченька» Л. Мухи (хореографія О. Сегаля), «Київські парубки» В. Рождєственського (хореографія П. Вірського) та «Чарівні дзвіночки» А. Гелуна (хореографія Л. Гелун).
Уже вкотре спостерігаючи за творчою еволюцією Київської муніципальної академії танцю (близько двох десятиліть), мені хотілося б підкреслити наступне: на нинішньому етапі стрімкого професійного росту академія танцю виокремилась в один із найпомітніших в Україні вищих спеціалізованих навчальних хореографічних закладів, який виробив свій власний постановочно-балетмейстерський стиль, своє неповторне творче обличчя, що позначене технічною досконалістю, чіткою характерністю й артистичністю художніх образів. І все це — талановито втілюють на сцені Національної опери України (і не тільки!) обдаровані виконавці відділень класичної і народної хореографії.
Коли це стосується, зокрема, постановок відділення народної хореографії, то їм притаманні гармонійні композиції з народного побуту, що позначені оригінальністю творчого задуму, котрі зачаровують глядача своїми бадьорими ритмами, соковитим народним гумором, запальним виконанням і сценічним артистизмом.
Коли ж рецензувати сучасну модернову пластику, то вона характеризується філігранно відточеними «па», неочікуваною стилістикою, неординарною інтерпретацією образів, як і самою композицією танцю, яка вражає вдячного глядача до глибини душі і супроводжує ці виступи зливою овацій та вигуками «браво!».
Тож не дивно, що виконавці Київської академії танцю щороку поповнюють балетний склад Національної опери України, Заслуженого академічного ансамблю танцю імені Павла Вірського та інші хореографічні колективи нашої держави. Загалом, українська виконавська хореографічна школа високо цінується в усьому світі.
Володимир КОРНІЙЧУК
