Президент Росії Володимир Путін вніс до Держдуми законопроєкт про поправки до Конституції.
Про це повідомила з посиланням на прессекретаря президента Дмитра Пєскова у понеділок агенція ТАСС.
Як засвідчив Пєсков, представниками Володимира Путіна при розгляді законопроєкту стануть співголови конституційної комісії Андрій Клішас, Павло Крашенінніков та Талія Хабрієва. У Держдумі заявили, що проєкт закону розглянуть 23 січня.
Нагадаємо, що Путін у посланні до Федеральних зборів запронував внести в Конституцію низку програмних поправок. Зокрема, російський лідер запропонував Держдумі право затвер-
джувати кандидатуру прем’єр-міністра без надання можливості для президента (не Путіна, а того, який буде обраний 2024 року) відхиляти цю кандидатуру.
Він також запропонував змінити процедуру призначення керівників силових структур та призначати їх після консультації з Радою Федерації. Але найголовніше те, що Володимир Путін має намір обмежити пріоритет міжнародного права над російським.
Якщо перефразувати відоме прислів’я, що «дурням закон не писаний», то вийде, що, за путінською пропозицією, для Росії не писані всі міжнародні закони та правила міжнародного співіснування. Власне, як воно фактично й зараз.
Після озвучення пропозицій Путіна одразу ж було створену робочу групу з підготовки поправок до Конституції. До неї, зокрема, увійшли такі «знавці конституційного права», як олімпійська чемпіонка Олена Ісамбаєва, директор Ермітажу Михайло Піотровський, письменник Захар Прілєпін та космонавтка Валентина Терешкова. Всього в групу потрапили 75 осіб. Смішно було б вірити, що вони запозичили у декого режим «скаженого принтера» і за кілька днів підготували подані тепер до Держдуми пропозиції поправок. Зрозуміло, що поправки ретельно розробили в нетрях адміністрації президента під його особистим наглядом.
Як повідомило в понеділок видання РБК iз посиланням на джерела, близькі до адміністрації президента, загальноросійське голосування з поправок до Конституції попередньо заплановане на 12 квітня.
Воно буде мати консультативний характер, тобто необов’язковий для впровадження. Речник Путіна Дмитро Пєсков відхилив будь-яку можливість проведення замість консультативного голосування референдуму, результати якого будуть обов’язковими для імплементації.
Поправки до Конституції, запропоновані Володимиром Путіним, закріплять його роль як політика, наділеного максимальною владою, а також дозволять йому згуртувати еліту, продемонструвавши, що Рада Федерації та Держдума не «нікчемні органи», як вважають тепер. Принаймні такої точки зору дотримуються російські політологи.
Наразі не зрозуміло, в якій саме формі Путін збереже за собою абсолютну владу та яку посаду вибере для себе після 2024 року, але зрозуміло що він є і має намір бути й надалі безальтернативною фігурою в російській політиці. Лишатиметься головною особою в країні, навіть не займаючи посади президента.