У цей саме день йому мало б виповнитися 75 років.
Риска, яка поєднує дату народження, а це 1945 рік, село Ялта Донецької області, з датою смерті — 20 січня 2002 р., увібрала у себе цілий космос таланту, новаторства, творчої праці та організаторської роботи як одного з фундаторів міжнародних музичних фестивалів та заходів, таких, зокрема, як «Київ Мюзик Фест», Міжнародний конкурс молодих піаністів пам’яті Володимира Горовиця та інших.
Іван Карабиць — сучасник «школи київського авангарду». Він був одним із найталановитіших і найулюбленіших учнів Бориса Лятошинського, а після його смерті продовжив навчання у Мирослава Скорика.
У музичну культуру Карабиць буквально увірвався на початку 70-х років минулого століття експресивними творами, пошуком індивідуального стилю з використанням авангардних методів композиції — зокрема, додекафонії.
Цей метод композиції, що базується на основі дванадцяти тонів, які співвідносяться лише між собою, в колишньому СРСР нещадно переслідувався. В українській музиці першими його стали використовувати в 60-ті роки композитори-авангардисти Валентин Сильвестров, Віталій Годзярський та Леонід Грабовський.
Самобутній творчості Івана Карабиця упродовж всього життя були властиві сміливі експерименти, поєднання різних елементів сучасних композиторських технік та різних стильових тенденцій — від неокласицизму до джазу. Грек за походженням, Іван Карабиць тонко відчував стилістику українського фольклору, що знайшло своє відображення в багатьох симфонічних та інструментальних творах.
У його творчому доробку — симфонії, опера-ораторія «Київські фрески», хорові, камерно-інструментальні та камерно-вокальні твори, естрадні пісні, музика до кінофільмів та театральних вистав.
Сьогодні у Національній філармонії звучатимуть твори Івана Карабиця у виконанні Національного ансамблю солістів «Київська камерата» (художній керівник і диригент — Валерій Матюхін).
У програмі концерту — Елегія для фортепіано, Музика для скрипки соло, Сім прелюдій для струнних, Серенада для струнних, Концертино для дев’яти виконавців, вокальний цикл «Пастелі» на вірші П. Тичини для сопрано з оркестром (оркестрування Т. Бачул), вокальний цикл «Мати» на вірші Б. Олійника (оркестрування О. Маринченка) та інші.
Світлана БОЖКО,
спеціально для «України молодої»
