У Конотопі, що на Сумщині, відбувся перший фестиваль колядок та щедрівок «Різдво з зіркою» за участі дитячих творчих колективів та народного артиста України Тараса Петриненка.
Захід проходив під егідою собору Різдва Пресвятої Богородиці Православної церкви України та за підтримки української діаспори парафії святого апостола Андрія Первозванного (місто Чикаго, США).
«Щоб звучали у кожній родині»
Конотоп. Я вперше ступила на цю землю, вперше приїхала у місто козацької слави, у місто, яке відділяє від країни-агресора всього сімдесят кілометрів. Щирі й привітні конотопці живуть своїм насиченим життям. З привокзальної площі Конотопа курсують трамваї. Не кожен навіть обласний центр має такий вид транспорту. Навіть у Сумах трамваїв немає. Місцеві жителі вже як легенду розповідають історію про хлопчика, який приїхав із Сум на екскурсію. Він відстав від групи: просто сів у трамвай і вирішив прокататися, бо коли ще випаде така нагода? Справді, дитячі мрії мають здійснюватися. А здійснюватимуться вони тоді, коли їх підтримуватимуть дорослі. Саме так, як зробили цього року в Конотопі: вирішили провести перший фестиваль колядок та щедрівок — і провели.
«Наше місто багате на національні традиції, — розповідає Олена Шинкаренко, начальник відділу культури і туризму Конотопської міської ради. — Навіть незважаючи на те, що ми
зовсім близько від Росії, патріотизм в усьому: звучить українська пісня, не стихає українське слово. Ми свято зберігаємо культурну спадщину, охоче підтримуємо добрі й благодійні починання. На даний час співпрацюємо з парафією собору Різдва Пресвятої Богородиці Православної церкви України.
Саме вони ініціювали проведення фестивалю «Різдво з зіркою». Чому саме така назва? Все просто: задум такий, що зірка — традиційний атрибут різдвяного обряду колядування, і гість у нас зірковий — народний артист України Тарас Петриненко. Шість дитячих колективів показують майстерність у виконанні колядок. До речі, колядки — це надбання тільки українського народу. Ніде у світі подібного мистецтва не має. Ми охоче підтримуємо такі ініціативи. Я за фахом музикант, люблю подібні заходи, і мене тішить, що саме цей фестиваль проходять у нашому місті. Підтримує цю добру ініціативу і вся команда міського Будинку культури «Зоряний».
Серед почесних і особливих гостей кавер-гурт DAGGER військового оркестру 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського, яка базується в Конотопі. Приємно тішить і те, що фестиваль підтримує меценат, уродженець Конотопа Євген Сур.
Від Заходу до Сходу в радості жити
Учасників фестивалю вітає колядками кавер-гурт DAGGER військового оркестру 58-ї окремої мотопіхотної бригади імені гетьмана Івана Виговського. Керівник — військовий диригент, капітан Євген Батура.
«Нехай у ці величні святкові дні не порушить таку жадану тишу зброя, не здригнеться повітря від ворожих пострілів, — говорить Анна Кривунь, працівник Збройних сил України, автор сценарію фестивалю і ведуча. — Нехай усі серця проймуться теплою любов’ю до ближнього, а біди і нещастя ніколи не прийдуть у наші домівки. Нехай Оленки і Миколки, Петрики й Тетянки дочекаються своїх батьків живими. Нехай велична коляда дарує божественну силу, натхнення та невичерпну енергію для творчості і мирних справ». Під виконання колядки залою проходять янголята й роздають пряники дітям, юним артистам, захисникам. Гості й учасники фестивалю хвилиною мовчання вшановують пам’ять загиблих в авіакатастрофі в Ірані.
Учасників фестивалю колядок і щедрівок благословляє настоятель собору Різдва Пресвятої Богородиці Православної церкви України отець Павло.
«Ми хочемо, щоб колядки були не тільки фестивальні, а й звучали у кожній родині, — говорить отець Павло». Він колядує разом з усіма учасниками фестивалю. По завершенні фестивалю отець Павло як і вже багато разів вирушає з подарунками до захисників на передову.
Поки зорить Чумацький Шлях...
І справді, дороги іншої нам не треба. У нас свій шлях, своє життя й свої традиції. Коляда приходить у наші оселі й душі величним неповторним святом.
«Це хороша справа, що дітей долучають до справжньої народної культури, — говорить народний артист України Тарас Петриненко. Сьогодні йдеться про колядки. Причому не ті колядки, які діти часом вигадують на ходу: «дайте, дядьку, долар». Треба те коріння, якщо воно ще не до кінця замерзло, розігріти. Треба підтримувати молодь в добрих починаннях без нав’язувань. Власне, цей фестиваль для цього й покликаний. Я особисто підтримую багато споріднених мені фестивалів, яскравих дітей України. Це дуже благородна справа. Саме тому я і тут».
Члени журі уважно слухають виступи дитячих колективів, підспівують, аплодують, не стримують емоцій і гучно кричать «браво!». Бо й справді, велична коляда душу звеселяє.
А ще — коли на сцені наймолодші виконавці, які охоче тягнуться до мікрофона: недільна школа собору Різдва Пресвятої Богородиці Православної церкви України (керівники Лідія Рябченко та Олена Матвійчук), зразковий аматорський дитячий фольклорний колектив «Писанка» Великосамбірського сільського будинку культури (керівник Ірина Нечипуренко), ансамбль «Різдвяники» Конотопської дитячої музичної школи №1 (керівники Тетяна Цимбал та Надія Карпенко-Вергуляс), народний театральний колектив «Смайл» Конотопської дитячої школи мистецтв (керівник Тетяна Новикова та Юлія Яценко-Мех), ансамбль «Імпровіз» Конотопської дитячої музичної школи №2 (керівник Тетяна Паренаго й Вікторія Онашко), колектив «Елегія» політехнічного технікуму Конотопського інституту Сумського державного університету (керівник Лілія Бібик).
Тетяна Паренаго, керівник колективу «Імпровіз» не просто підтримує своїх учасників, а й виступає разом з ними на сцені, грає на гітарі. Вона так і говорить: «Діти комфортніше почуваються, коли я поруч. Ми представили вокал і гру на гітарі — ось такий синтез жанрів. Читець Андрій Черненко, виступив зі святковими різдвяними віншуваннями. А ще для нас велика честь виступати на одній сцені разом із народним артистом України Тарасом Петриненком».
Нелегка робота у членів журі. Виступи такі колоритні, різні за жанрами, щедрі щирі. Захоплює й розчулює все: виконавська майстерність, приваблюють костюми, захоплює артистизм, сценічна культура.
Голова журі фестивалю Тарас Петриненко підходить до цього лаконічно. Дійсно, фестиваль не конкурс, тому переможцями стають усі учасники. Вони отримують дипломи в різних номінаціях, сертифікати (дві тисячі гривень) на придбання речей, пов’язаних із їхньою діяльністю: костюмів, музичних інструментів. І, звісно ж, усі отримують солодкі подарунки.
«Така красива й багата наша земля, — говорить гостя фестивалю Наталія Реброва, генеральний директор Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», — хочеться й справді, щоб небо і земля торжествували. Допоки зорить Чумацький Шлях».
