Вітчизняна економіка хоча й черепашачими темпами, але таки прискорює своє зростання.
Тим часом експерти переконані: нинішні показники — це лише перший крок, адже потенціал української економіки дозволяє їй демонструвати значно більші темпи. Якщо ми не зійдемо зі шляху економічних реформ.
Наразі ми рухаємося швидше за інших
У Світовому банку очікують, що економіка України за підсумками 2020 року зросте на 3,7%. У минулому році, як відомо, за даними цих же прогнозів, український ВВП мав зрости на 3,6%.
За останніми даними Державної служби статистики, в третьому кварталі 2019 року українська економіка зросла на 4,1% в річному вимірі. У другому кварталі економічне зростання становило 4,6%, в першому кварталі — 2,5%.
На думку міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Тимофія Милованова, у наступні роки економіка України має прискорити темпи свого зростання. «Відповідно до оцінок Світового банку, прогноз на 2020 рік становить 3,7%, на 2021-2022 роки — 4,2%», — сказав міністр.
На тлі загальної ситуації у світовій економіці, цифра не така вже й погана. Для порівняння, світова економіка, за оцінками Світового банку, в 2019 році зросла на 2,4%, а в 2020 році зросте на 2,5%.
Тим часом, на думку економіста, старшого наукового співробітника Atlantic Council Андерса Аслунда, в Україні створені всі макроекономічні основи, щоб економіка країни зросла на 5% у 2020 році, як того хоче прем’єр-міністр України Олексій Гончарук. Адже значні досягнення України в 2019 році, на його думку, погано вивчені як в Україні, так і за кордоном.
«Ймовірно, цей факт не дивує нікого, оскільки українці зазвичай очікують від свого уряду гіршого, а іноземні ЗМІ зрідка достовірно висвітлюють українські реформи. Проте не можна недооцінювати прогрес, досягнутий Україною за останні дванадцять місяців, і він проклав шлях до подальшого значного прогресу в 2020 році», — стверджує Аслунд.
На думку експерта, в 2016—2019 роках адміністрація Петра Порошенка провела вражаючу макроекономічну стабілізацію після серйозної кризи 2014—2015 років, викликаної грабунком представниками уряду Януковича і початком військової агресії Росії на Донбасі.
«Багато в чому завдяки заходам, вжитим при експрезиденті Порошенку, дефіцит бюджету скоротився до близько 2% ВВП, а інфляція знизилася до 4,1%. Тим часом державний борг скоротився з 80% ВВП в 2016 році до 52% ВВП», — каже експерт.
Також Аслунд нагадує: торік гривня була найефективнішою валютою у світі, — її курс щодо долара США зріс на 19%. Середньомісячна українська заробітна плата в доларах зросла з 200 доларів у 2016 році до нинішнього рівня близько 450 доларів. При цьому прибутковість облігацій і відсоткові ставки впали.
«Дійсно, на сьогоднішній день основна проблема полягає в тому, що гривня зростає занадто швидко. Це змушує Національний банк купувати більше доларів і знижувати облікову ставку», — зазначає аналітик.
7% — це цілком можливо
Серед проблем, які треба вирішувати, на думку експерта, — подолання олігархічного впливу на державу.
«Звинувачувати олігархів у корупції в Україні, не називаючи нікого конкретного, — це поширене явище в країні. Я вважаю, що грабіжницька держава фактично являє собою головну загрозу для економіки і добробуту України. На практиці люди, яких вважають олігархами, — ті, хто достатньо сильний, щоб захистити свою власність від «державних грабіжників». Насамперед від правоохоронних органів, що займаються корпоративним рейдерством. Щоб поширити права власності на більш широке ділове співтовариство, Україна мусить реформувати всі правоохоронні органи, судову систему та СБУ», — сказав Аслунд.
«Також 2020 має стати роком, коли Українська держава зробить рішучий стрибок від бюрократії в радянському стилі до цифрового уряду. Незважаючи на випадкові спроби модернізувати державну адміністрацію України, велика частина адміністрацій залишаються за своїм характером бюрократичними. Багато документів вимагають тридцяти ручних підписів, при цьому ніхто не несе за них відповідальності. Ділові зустрічі присвячені збору підписів, а не серйозним аналітичним дискусіям. Все це повинно змінитися, — написав Аслунд.
— Україні потрібна сучасна комп’ютеризована державна адміністрація. Естонія, в свою чергу, подала дуже цінний приклад. Будемо сподіватися, що нещодавно створене Міністерство цифрової трансформації отримає необхідні повноваження для того, щоб модернізувати роботу уряду України».
Нарешті, на думку експерта, ринки в Україні мають бути відкриті.
«Україна має відмінний інструмент для цієї мети, адже Угода про асоціацію з Європейським Союзом містить сотні правил відкриття безлічі ринків. В Українї вже багато законодавчих актів, але в багатьох випадках формальні правила ще не перейшли в повноцінну реалізацію, яка змусила б європейських конкурентів прагнути увійти в Україну в більш широкому масштабі, — резюмував він.
— Були ухвалені закони про ринки електроенергії та газу. Так, ринок електроенергії офіційно діє з липня 2019 року. У другому і третьому кварталах 2019 року ВВП України досяг темпів зростання понад 4%. Прем’єр прагне до 5% в 2020 році і 7%— у наступні роки. Це розумні і реалістичні цілі. Той, хто сумнівається в цьому, повинен пам’ятати, що в середньому по Україні зростання ВВП становило 7,5% на рік із 2000-го по 2007 рік. Макроекономічні основи в даний час створені, щоб дозволити повторити цей результат. Багато чого буде залежати від того, чи зможе Україна відкрити економіку, створивши при цьому прозоре і відкрите ігрове поле».
