Катастрофа українського «Боїнга» в Ірані: чи завадять розслідуванню трагедії політичні мотивації

Учорашній день в Україні пройшов у жалобі у зв’язку з катастрофою «Боїнга 737-800NG» авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України».

 

 

Нагадаємо, літак рейсу PS752 із Тегерана до Києва зазнав катастрофи невдовзі після злету з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня.

 

 

Загинули всі 176 людей, які були в літаку, — 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих — 11 громадян України (всі 9 членів екіпажу і 2 пасажири), а також 82 громадянина Ірану, 63 — Канади, 10 — Швеції, 4 — Афганістану та по 3 — Великої Британії і Німеччини, повідомив у день катастрофи глава МЗС України Вадим Пристайко. 

 

 

Катастрофа сталася через дві хвилини після злету о 6:10 за місцевим часом. Коли машина вже встигла набрати висоту 2400 метрів, її охопило полум’я, зв’язок iз землею обірвався.

 

За свідченнями очевидців, пілот намагався розвернути літак для повернення до аеропорту, однак iз проханням по допомогу не звертався через радіозв’язок.

 

А коли усвідомив, що це не вдасться, то зробив усе можливе, щоб уникнути падіння на житлові квартали. Машина впала і вибухнула в передмісті Тегерана, за 20 кілометрів від злітної смуги, на полі поблизу стадіону та водного каналу.

 

Удар по іміджу України

 

Катастрофа літака МАУ обернулася для України не лише людською трагедією, а й іміджевим ударом. Президент України Володимир Зеленський перервав відпочинок в Омані, повернувся до України та записав звернення у зв’язку з катастрофою, яке було оприлюднене в четвер, 9 січня. Він висловив співчуття родинам 11 загиблих українців та повідомив, що держава надасть їм допомогу.

 

«Я також висловлюю співчуття родинам інших загиблих. Відомо, що це громадяни Ірану, Канади, Швеції, Афганістану, Німеччини та Великої Британії», — сказав Зеленський.

 

Президент наголосив, що пріоритетом для України є встановлення причин авіакатастрофи.

 

«Розслідування здійснить комісія, створена Організацією цивільної авіації Ісламської Республіки Іран. До Ірану в складі пошуково-рятувальної групи о 3:30 (9 січня — Ред.) уже прибули 45 наших фахівців, зокрема з Державної авіаційної служби, Національного бюро розслідувань авіаційних подій та інцидентів iз цивільними повітряними суднами та представники МАУ. Через 2 години вони вирушать до місця катастрофи. Ми очікуємо, що всі вони будуть включені до роботи комісії, зокрема до розшифровки записів «чорних скриньок», — заявив глава держави. Зазначимо, що «чорні скриньки» були знайдені ще в день катастрофи.

 

Володимир Зеленський також доручив генеральному прокурору Руслану Рябошапці розпочати кримінальне провадження стосовно аварії літака в Ірані. Він також виступив за перевірку льотної придатності всього цивільного флоту в Україні, написавши про це у «Фейсбуці».

 

Зеленський має намір провести телефонну розмову з президентом Ірану щодо посилення співпраці з українською стороною для розслідування причин катастрофи.

 

«Закликаю й міжнародну спільноту, зокрема Канаду (її громадян загинуло найбільше. — Ред.), долучитися до розслідування обставин авіакатастрофи українського «Боїнга-737», — сказав президент.

 

У МАУ повідомили, що компанія тісно співпрацює з авіаційною владою Ірану та «вживає всіх заходів для з’ясування причин катастрофи». 

 

Перші версії 

 

Посольство України в Ірані  вранці у середу, 8 січня, повідомило на своєму сайті, що за попередньою інформацією, Boeing-737 української авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» розбився внаслідок аварії двигуна, повторивши тим самим попередню версію іранської сторони. «Зараз версія теракту виключається», — йшлося у повідомленні.

 

Дещо пізніше того ж дня повідомлення на сайті посольства було змінено, а інформацію про попередню ймовірну причину катастрофи було прибрано. 

 

Державні ЗМІ Ірану в день катастрофи активно просували версію, що причиною аварії могла стати технічна несправність повітряного лайнера. У МАУ, зі свого боку, повідомили, що рейс iз Тегерана до Борисполя виконував літак Boeing 737-800 NG, випущений у 2016 році й отриманий авіакомпанією безпосередньо iз заводу концерну «Боїнг», тобто до цього судно в експлуатації не було.

 

«Це був один із найкращих наших літаків iз прекрасним професійним екіпажем», — зауважив президент МАУ.

 

Технічний директор авіакампанії МАУ Олександр Шапієв додає, що останній раз повну технічну перевірку літак пройшов 6 січня і жодних нарікань на несправність авіасудна від екіпажу ні після прильоту в Тегеран, ні безпосередньо перед вильотом не було.

 

Віцепрезидент МАУ з польотної роботи Ігор Сосновський повідомив, що в літаку, який зазнав катастрофи, перебував посилений екіпаж. Це пов’язано зі складністю рейсу і його тривалістю. За його словами, командир повітряного судна Володимир Гапоненко мав 11,6 тисячi годин польо­тів, більшість iз них на Boeing 737, пілот-інструктор Олексій Наумкін — 12 тисяч годин польотів, пілот Сергій Хоменко — 7,6 тисячi годин польотів.

 

Хто буде проводити розслідування

 

Розслідування причин катастрофи поблизу Тегерана мали б проводити спільно авіафахівці 4 країн: Ірану бо там сталася трагедія, США як країни-виробника повітряної машини, України як країни-власника літака та Канади як країни, чиїх громадян катастрофа забрала найбільше. Іран уже відмовився віддавати «чорні скриньки» компанії «Боїнг», про що заявив глава Організації цивільної авіації Ірану Алі Абедазаде. 

 

Розслідування падіння українського літака 8 січня проводитиме Іран, оскільки авіакатастрофа відбулася над його територією, однак до процесу долучаться Україна, США та інші держави, пояснив у розмові з «Радіо «Свобода» експерт iз міжнародного авіаційного права Андрій Козлов.

 

Він прогнозує, що розслідування буде тривалим і непростим, оскільки «в ньому зійдуться іранці й американці». Також він вказує на один iз фактів трагедії, що привертає увагу і пояснює, хто і як саме заплатить компенсації родинам загиблих пасажирів.

 

Передбачений міжнародними угодами порядок розслідування авіакатастрофи українського пасажирського літака віддає всі важелі країні, над територією якої сталася трагедія, зазначив Андрій Козлов. Він наголошує, що єдиною офіційною метою таких розслідувань є уникнення подібних катастроф у майбутньому.

 

«На практиці в конфліктних ситуаціях іноді буває так, що держава, яка проводить розслідування, намагається применшити свій внесок у катастрофу. У цьому разі Іран проводитиме розслідування, Україна як держава реєстрації повітряного судна має право відрядити свого уповноваженого представника, таке ж право мають Сполучені Штати як виробник літака», — зазначив Козлов.

 

Він додав, що своїх уповноважених представників зможуть направити також держави, громадяни яких загинули, якщо вони надаватимуть слідству інформацію. Тобто вимальовується вже вказаний «квартет»: Іран, США, Україна та Канада. 

 

«Але остаточний звіт про катастрофу робитиме держава, яка проводить розслідування. Так, проєкт цього звіту надішлють решті держав, і вони матимуть до 60 днів на свої заперечення або пропозиції», — пояснює експерт.

 

Андрій Козлов додає, що іранський звіт про катастрофу може й не бути крапкою у розслідуванні, оскільки суди мають право частково або повністю заперечити його. Експерт з авіаційного права відкидає можливість швидкого розслідування катастрофи українського літака. На його думку, слідство триватиме не тиждень чи місяць, а рік і більше.

 

Також фахівець не виключає можливості передачі права на розслідування авіакатастрофи третій країні, як це зробила Україна, передавши право на розслідування катастрофи MH17 Нідерландам.

 

Але у випадку Ірану це малоймовірно. Тегеран уже тепер скеровує слідство у напрямку висновку про технічну несправність, бо версія про теракт на борту літака йому невигідна в усіх відношеннях.

 

Те, що літак МАУ вранці 8 січня в небі над Іраном перестав передавати дані про своє розташування не в момент падіння, а за деякий час до цього, Андрій Козлов вважає нетиповим для авіакатастроф фактом.

 

«Найбільш імовірним є те, що раптово вимкнулася вся електрика на борту літака», — говорить він. — Теоретично це може означати імовірний одномоментний вплив якогось фактору», — але відмовляється висунути припущення, яке найбільш напрошується, що це міг бути вибух.

 

Андрій Козлов зауважує, що для озвучення більш чи менш вірогідних версій подій у небі над Іраном критично мало інформації.

 

І невідомо, чи буде її більше у майбутньому, бо в четвер, 9 січня, іранські слідчі зазначили, що обидві знайдені «чорні скриньки» зазнали ушкоджень, тому частина записів на них втрачена.