У Київському університеті імені Бориса Грінченка відбувся майстер-клас для викладачів «tEXTREME. Екстремальні тексти та ігри з ними» від кафедри української літератури та компаративістики з нагоди щорічної Грінченківської декади.
«Текст» і «тканина» — слова, знайомі кожному з нас. Обидві лексеми дуже часто фігурують у наших розмовах, але в різних контекстах. А чи замислювалися ви над тим, що між цими значеннями можна провести паралелі? Мабуть, що ні. Скажемо більше: між ними вільно ставити знак рівності. Виявляється, «текст» походить від латинського textus — тканина, textere — плести. Першим це виявив Марк Фабій Квінтиліан у своїй праці «Повчання оратору». Дійсно, якби раніше ми були трішечки уважнішими, то помітили би спільний корінь у таких словах, як: текст, текстиль, текстура, текстоліт.
Викладачі жваво обговорювали походження «тексту» та його можливості.
«Тексти бувають різними, так само як і тканини. Десь мішковина, прямолінійна з дірками, десь вишукана тонка тканина — батист, або взагалі штучний нейлон», — провів паралелі організатор заходу професор кафедри Роман Анатолійович Козлов. Дещо метафорично висловила свою думку інша викладачка: «Мені здається, тексти — це в’язь слів або певних мовних одиниць. От як ти їх пов’яжеш, така тканина і вийде».
Роман Анатолійович на прикладах зобразив схожість тканини з певним видом тексту: мережка — мінус прийом, гладь — візуальна поезія, нейлон — морфологічна заум, клаптики — інтертекст.
Неозброєним оком на обличчях викладачів можна було помітити зацікавленість та блискітки в очах.
А як вони заворушилися, коли Роман Анатолійович запропонував погратися з формами тексту, перетворивши його у щось нове. Коли довелося відповідати, деякі навіть соромилися, неначе ті студенти на парах. Кожен iз присутніх дізнався для себе щось нове, за що були дуже вдячними організатору. Для викладачів цей захід — справжня знахідка.
«Я дуже задоволена, що сьогодні прийшла саме до вас на майстер-клас», — висловила свої емоції одна з гостей.
