У просторих залах «Мистецького арсеналу» в Києві з минулої осені гостює гуцульський світ у масштабній виставці «Параска Плитка-Горицвіт. Подолання гравітації». Фотографії, малюнки, рукописні книжки, листи — усе це, понад тисячу експонатів із Гуцульщини, наближає до Карпат й ілюструє там життя практично з народження творчої натури у 1927 році. У її долі були виїзд до Німеччини з бажанням там навчатися, яке так і не справдилося; псевдонім зв’язкової Ластівка, яка носила повстанцям УПА до лісу харчі; потім 10 років таборів... У 27 повернулася Параска з гірким досвідом до Криворівні, але зуміла вистояти і створити свій світ, яким захопила спочатку односельців, а згодом і поціновувачів народної самобутності далеко за межами краю Чорного Черемоша.
Художниця, фольклористка, етнографка, філософиня та фотографка — це сьогодні такі титули має Параска Плитка-Горицвіт. Вона жила досить усамітнено в карпатському селі Криворівня. З багатьма листувалася. Особливою симпатією прониклися до неї краяни, коли почала фотографувати. Реабілітували її через відсутність складу злочину лише у 1992 році. На своєму шляху жінці вдалося не втратити віри в людей, сповідувати любов до ближніх і навчитися мандрувати, не виїжджаючи з села, завдяки своїй літературній творчості і малярським здібностям. Напевно, все те — і від батьків: Штефан (Степан) Плитка, був відомим у Косівському повіті ковалем, який знав кілька мов; мати Ганна майстерно займалася ткацтвом і вишиванням. Народилася Параска в селі Бистрець, а вже зовсім скоро родина перебралася у Криворівню.
Жінка в 1970-х роках водила експедиції по Карпатах, показуючи студентам гори. На знак подяки кияни подарували їй друкарську машинку, яка стала в нагоді для оформлення власноруч авторських книг у єдиному екземплярі. До речі, робила для них і паперові футляри. Великого обсягу книжок — понад півсотні, малих ще більше.
Параска написані ікони дарувала людям. Фотографувала художниця довколишні краєвиди, церковні обряди, сільські будні та односельчан. Світлини роздавала героям зйомок, тому майже у кожній хаті у Криворівні можна побачити зроблені нею світлини. Вона була захоплена визвольною боротьбою індійського народу, філософією миру Махатми Ганді, писала листи до Індіри Ганді. Написала «Пригоди в індійських джунглях і власноруч їх ілюструвала.
Уже по смерті Параски Плитки-Горицвіт у 1988 році її творчість набула самостійного життя. У селі, де пройшла більша частина життя мисткині, в її хаті було створено громадський музей Параски Плитки-Горицвіт. Унікальний архів її фото кілька років тому знайшли практично випадково кияни художниця Інга Леві, кінооператор Максим Руденко і Катерина Бучацька. Утім саме це дало новий поштовх досліджувати та зберігати творчість Параски Плитки-Горицвіт.
Нагадаємо, що Криворівня — уславлене село Верховинського району Івано-Франківської області. Там літував у господарів Іван Франко з сім’єю, тепер у тому будинку музей письменника; власну дачу мав тут Михайло Грушевський, у присілку з назвою Грушівка тепер діє новозбудований музей; надихали ці місця Михайла Коцюбинського і Сергія Параджанова, які створили кожен свій шедевр «Тіні забутих предків», у Криворівні стоять ґражда, де знімали Івана Миколайчука, та церква Богородиці. Частина творчого спадку, зокрема її саморобні книжки, експонуються в місцевих музеях iз давнішою історією.
«Із першого погляду роботи Параски видаються наївними та простими, — каже кураторка експозиції в «Мистецькому арсеналі» Катерина Радченко. — Але коли розкладаєш весь її творчий доробок, то бачиш його багатогранність, глибокі ідейні зв’язки між сюжетами і реальністю та сформовану, самобутню авторку. Саме такий підхід ми спробували реалізувати на виставці — показати цілісність архіву та авторки».
«Ідея проєкту народилася зі світлини Параски, — констатує Юлія Ваганова, заступниця генеральної директорки «Мистецького арсеналу» з музейної та виставкової діяльності. — Стало зрозуміло, що зображена людина не вписується у звичні рамки і традиційну уяву про художницю з Карпат. Переплетення реального та міфічного, живопису й текстів, графіки й фотографій у її творчості захопило команду, водночас викликавши багато дискусій — як описати «явище» Параски? Напевно, це можна назвати концептуальним примітивізмом, хоча це все одно не дасть вичерпного визначення».
Керівниця відділу музейної справи «Мистецького арсеналу» Ольга Мельник каже: «Актуальний сюжет про збереження її спадщини — оповідь про диваків, які, не очікуючи схвалення чи офіційної підтримки, збирали докупи її твори, ремонтували хату, організовували виставки. Але вимальовується реальна перспектива фізичної втрати окремих робіт і розпорошення цілісної мистецької колекції. Врятувати ситуацію могла б негайна комплексна музеєфікація спадщини Параски Плитки-Горицвіт. Важливо, що це має бути здійснено в Криворівні — так визначила сама мисткиня, яка воліла, аби її творчий доробок завжди залишався в рідному селі».
Виставка у Києві «Параска Плитка-Горицвіт. Подолання гравітації» діє до 19 сiчня.
