У Мінкультури, молоді та спорту презентували стратегію розвитку спорту на 10 років

03.01.2020
У Мінкультури, молоді та спорту презентували стратегію розвитку спорту на 10 років

У Міністерстві культури, молоді та спорту сподіваються, що в найближчі роки в кожному регіоні України з’являться сучасні мультифункціональні спортивні арени та стадіони. (Фото з сайта nsc-olimpiyskiy.com.ua.)

У новоствореному за нової владної команди Міністерстві культури, молоді та спорту обіцяли, що всі реорганізаційні процеси, пов’язані зі злиттям двох великих, у минулому незалежних, підрозділів уряду України — «культурного» та «спортивного», — до початку 2020-го року будуть завершені.

 

І, аби продемонструвати свою готовність до роботи в новому форматі, напередодні 2020-го представники МКМС, котрим випало курирувати спортивний напрям, вийшли на широкий загал із ґрунтовною стратегією розвитку вітчизняного спорту на найближче десятиліття.

 

За словами одного із заступників керівника МКМС Володимира Бородянського — Володимира Шуміліна, стратегія розвитку спорту і фізичної активності в Україні до 2032 року передбачає серйозний розвиток спортивної інфраструктури та будівництво нових об’єктів, значне збільшення фінансування, визначення пріоритетних видів спорту та провідних спортсменів в Україні, а також автономізацію і самодостатність спортивних федерацій.

Кожній області — сучасний палац спорту
 
Як розповів пан Шумілін, котрий раніше обіймав посаду першого віце-президента Федерації плавання України, а в період 2012-13 років виконував обов’язки радника міністра молоді та спорту зі спортивної інфраструктури, у середньостроковій перспективі, до 2024 року, в Україні повинні з’явитися Міжнародний олімпійський центр на базі центру олімпійської підготовки в Конча-Заспі та «Місто спорту», яке включатиме дві арени й п’ять спеціальних спортивних об’єктів світового рівня, а також 100 мультифункціональних стадіонів, 24 мультиспортивні центри і 24 спортивні парки, в кожній області України.
 
Заступник міністра наголошує, що для інтенсифікації процесу переходу від радянської системи забезпечення спортивної індустрії до автономізації спорту, яку сповідує весь цивілізований світ, необхідно прийняти кілька важливих законів — про меценатство та гральний бізнес — інакше темпи реалізації плану-стратегії будуть відверто повільними.
 
«Спорт і фізична культура повинні фінансуватися з податків і відрахувань, які платять ті галузі, що шкодять фізичному і ментальному здоров’ю українців», — каже Шумілін, додаючи, що в плані МКМС на найближчі чотири роки — збільшення кількості людей, які займаються спортом, з 6 до 14 мільйонів.
 
Вочевидь, що ключовим кроком на цьому шляху буде зведення в кожному обласному центрі сучасної мультифункціональної арени — з басейном та багатопрофільним спортивним майданчиком.
 
При цьому важливим драйвером у запропонованій реформі має стати надання спортивним федераціям автономії, яка, згідно з міністерським планом, починаючи з 2021 року, дозволить забезпечити їм свою повну самодостатність.
 
Як уточнює Володимир Шумілін, наразі в Україні спортом фактично керує профільне міністерство, натомість в МКМС хочуть, аби управлінські важелі перебрали на себе федерації, залишивши вищій інстанції лише регулюючі повноваження. Щоправда, для цього будуть потрібні певні зміни в національному законодавстві.
 
Також передбачається, що стратегічний план розвитку українського спорту зробить професіональні клуби повноцінними суб’єктами економічної діяльності, котрі будуть сплачувати податки.
До слова, в останні роки в Україні уряд проводить експеримент, з огляду на який окремі національні спортивні федерації з окремих олімпійських видів спорту (легка атлетика, регбі, стрибки у воду, баскетбол, хокей з шайбою, бокс) отримали право самостійно займатися організацією спортивних заходів, виходячи з необхідності покриття всіх ризиків власним коштом, а також несуть особисту відповідальність за всі свої витрати та зобов’язання. 
 
Олімпійська мрія
 
Водночас у Державному бюджеті-2020 на український спорт передбачено 5,4 мільярда гривень, що, за повідомленням міністерства фінансів, — на 50% більше, ніж у 2019 році. Окреслена бюджетна «надбавка» майже повністю буде спрямована на підготовку вітчизняних спортсменів до Олімпіади в Токіо. Загалом, за словами заступника міністра, до 2032 року індустрія спорту повинна складати 3% ВПП України, а бюджети клубів, федерацій та спортсменів наполовину наповнюватимуться спонсорськими та меценатськими коштами.
 
Шумілін пояснює: «Державне фінансування спорту й надалі проводитиметься за рейтинговою, пріоритетною системою. Перед розподілом бюджету державні чиновники будуть вивчати великий масив даних, який до 2022 року планують звести до єдиної цифрової «екосистеми».
 
Також передбачається, що з 2021 року розпочне своє функціонування програма індивідуальної підтримки ста кращих спортсменів країни. Для власної підготовки вони отримуватимуть пряму фінансову допомогу».
 
Водночас у МКМС розраховують, що на Олімпіаду-2024 Україна нарешті зможе відправити представників командного виду спорту. Найбільше Володимир Шумілін вірить в олімпійські перспективи українського баскетболу.
 
Так само у міністерстві не приховують своїх амбіцій і щодо можливості проведення в Україні Олімпіади.
 
«У нас є такі заготовки. І коли буде поставлена така мета, то ми її досягнемо. Однак у короткостроковій перспективі хочемо приймати змагання з ігрових видів спорту, які будуть проводитися в нових збудованих залах», — каже Шумілін.
 
Примітно, що одразу після цієї заяви Шуміліна про своє бажання виступити господарем зимової Олімпіади-2030 заявили у Львові. Мер міста Андрій Садовий нагадав, що у 2010-му році у місті Лева почали готуватися до амбітної мети: Львів — місто-господар «білої» Олімпіади-2022. Однак через війну цей процес призупинили.
 
«Нещодавно, коли ми зустрілися з колегами з Національного олімпійського комітету, ми вирішили: а давайте візьмемо цю мету і зробимо все, щоб Львів у 2030 році був містом-господарем зимової Олімпіади. Будуть дві великі локації. Одна — це Тисовець у Карпатах. Це територія під опікою військових. Там будуть лижі, біатлон. Інша — територія біля стадіону «Арена Львів». Її розбудує місто», — Садовий озвучив олімпійські плани Львова.
 
Із нульовою толерантністю до допінгу
 
Щоправда, для прийому найбільших змагань планетарного масштабу лише інфраструктурної готовності Україні буде замало. Аби бути повноправним членом клубу країн, здатних на організацію та проведення мега­змагань під егідою Міжнародного олімпійського комітету, Україні необхідно мати зразкову антидопінгову лабораторію міжнародного рівня. У Міністерстві культури, молоді та спорту сподіваються, що до 2023 року в нашій країні нарешті з’явиться ліцензована Всесвітньою антидопінговою агенцією лабораторія.
 
«Україна займає невтішне місце в рейтингу позитивних допінгових проб, тому завдання держави наразі достеменно змінити це і сформувати в суспільстві в цілому та серед спортивної громади нульову толерантність до допінгу», — відзначив Володимир Шумілін.
 
За його словами, на найближчі чотири роки розроблений план поетапного отримання Національною антидопінговою лабораторією акредитації ВАДА — прийняття Верховною Радою України Закону «Про антидопінгову діяльність у спорті», який юридично роз’єднає Національний антидопінговий центр України та Національну антидопінгову лабораторію; виділення необхідного приміщення для майбутньої лабораторії та оновлення парку її аналітичного обладнання; розширення штату працівників та завершення процесу доукомплектування лабораторії обладнанням. 
 
Зрештою, розповідаючи про майбутнє вітчизняної спортивної індустрії, в МКМС кажуть, що спорт має стати частиною економіки країни, а спортивний бізнес повинен функціонувати за принципом «гроші ходять за послугою». При цьому сама стратегія розвитку українського спорту буде наслідувати британську модель, де держава та приватний бізнес порівну фінансують спорт.