Путін заявив, що Росія може самостійно добудувати «Північний потік-2»

Російський президент Володимир Путін заявляє, що у РФ «є трубоукладач», який дозволить завершити будівництво газопроводу «Північний потік-2».

 

 

Про це з посиланням на власні неназвані джерела написала російська газета «Коммєрсант».

 

 

Згідно з даними видання, Путін під час зустрічі з російськими бізнесменами цього тижня також зазначив, що в запровадженні американських санкцій проти «Північного потоку-2» немає нічого критичного — це лише затримає завершення проєкту на «кілька місяців».

 

Кремль вдає спокій

 

Водночас у інтерв’ю російському виданню РБК голова міністерства енергетики РФ Олександр Новак заявив, що газопровід буде добудовано попри санкції США.

 

«Залишилось укласти трохи менше 160 кілометрів труби», — пояснив він. Також, за словами міністра, поки що рано говорити про те, ніби швейцарська компанія Allseas не повернеться до роботи після того, як вона припинила укладати труби для «Північного потоку-2» унаслідок ухвали 20 грудня американських обмежувальних заходів. Новак зазначив, що в Allseas поки що чекають на роз’яснення щодо санкцій від міністерства фінансів США.

 

«Німецька хвиля» повідомляє з посиланням на інформацію агенції «Рейтер», що в 2016 році «Газпром» при­дбав спеціальний трубоукладач «Академік Черський», аби перестрахуватися на випадок санкцій. Але, за деякими даними, він зараз базується в порту Находки, тобто потребує переправки з Далекого Сходу в Балтійське море.  Але проблема не лише в цьому.

 

24 грудня керівник російської «Об’єднаної суднобудівної корпорації» Олексій Рахманов заявив, що зараз у розпорядженні Росії немає суден-трубоукладачів, за допомогою яких можна було б добудувати «Північний потік-2».

 

«Таких суден, які просто сьогодні могли б приступити до роботи, немає», — заявив він в ефірі телеканалу «Россия 24».

 

За його словами, такі кораблі зазвичай будують під конкретний проєкт. Рахманов упевнений, що Росія зможе побудувати власний трубоукладач, утім, за його оцінками, для цього знадобиться в цілому до шести років: від півтора до двох років — на проєктування та три-чотири роки — на саме будівництво.

 

Інші фахівці вказують, що на відповідне переобладнання трубоукладача «Академік Черський», який, до того ж, перебуває в Находці, може знадобитися до трьох років.

 

Тож Росія залишається абсолютно залежною від Європи. Саме тому напередодні бравурних запевнень Путіна російський віцепрем’єр Дмитро Козак сказав, що Москва чекає на підтримку ЄС для добудови «Північного потоку-2», назвавши можливості для тиску на проєкт «не безмежними», цитує агенція новин «Інтерфакс». Козак стверджує, що «Північний потік-2» є винятково економічним проєктом.

 

За його словами, «економічний інтерес проб’є дорогу», тому що російський газ на 30 відсотків дешевший, ніж скраплений природний газ, який пропонують США.

 

«Впевнені в тому, що в співпраці з європейськими країнами, Євросоюзом ми вирішимо цю проблему і знайдемо компроміс. Точно таким же чином, як, здавалося б (був. — Ред.) нерозв’язний конфлікт з Україною, а він розв’язаний. Таким же чином рішення і тут», — запевнив Козак.

 

Невідомо, звідки у нього така впевненість, що ЄС піде на настільки невигідні домовленості, як це зробив Київ. Адже європейські уряди ведуть оцінку на далеку перспективу, не купуючись на миттєві сьогоденні вигоди, та враховують громадську думку.

 

Геноссе «Артур»

 

Найбільшим лобістом «Північного потоку-2» залишається Німеччина. Але навіть у цій країні є великі сумніви в кремлівських запевненнях, що «Північний потік-2» є винятково економічним проєктом.

 

Черговим доказом таких сумнівів є поширена австрійською щоденною газетою «Дер Стандарт» інформація, що генеральним директором компанії Nord Stream 2 AG, оператора газогону «Північний потік-2», є Маттіас Варніг, який шпигував на східнонімецьку таємну поліцію Штазі з 1974 року та через свого особистого друга, офіцера КДБ Володимира Путіна, — на Радянський Союз. 

 

Австрійське видання зазначає, що Варніг має кодове ім’я «Артур». Він нібито доставляв інформацію про західнонімецькі компанії до Східного Берліна.

 

«Дер Стандарт» пише, що з 1981 до 1990 року Маттіас Варніг обіймав різні посади в уряді НДР, зокрема в міністерстві зовнішньої торгівлі та кабінеті міністрів.

 

У 1990 році Варніг перейшов до Дрезденського банку, у 1991 році відкрив своє представництво в Санкт-Петербурзі. У той час нинішній президент РФ Путін був там чиновником і відповідав за зовнішні відносини.

 

Два ексагенти — Путін очолював у Дрездені резидентуру КДБ — стали друзями, йдеться у матеріалі. Варніг також допомагав Путіну приватно, повідомляє німецька газета «Ді Вельт». Коли його дружина Людмила тяжко постраждала в ДТП у 1993 році, операцію зробили за кошти Дрезденського банку в Німеччині.

 

Варніг також є членом наглядових рад оператора трубопроводу «Транснєфть», державного російського банку ВТБ та російського нафтового гіганта «Роснєфть», а також є членом ради директорів Gazprom Schweiz AG.

 

З 2006 року Варніг очолив компанію Nord Stream 2 AG. У 2012 році Путін нагородив його орденом Пошани. У Варніга також є квартира в Москві.

 

От вам і «жодної політики, а лише бізнес»...