В Україні знову погіршується торговельний баланс: ми суттєво більше купуємо, ніж продаємо.
Але, як би парадоксально це не звучало, на курс національної валюти така важка для економіки ситуація не вплинула.
Гривня продовжує дорожчати попри всі негаразди в економіці, хоча, за логікою, мала би, навпаки, дешевшати.
При цьому експерти наголошують: так тривати довго не може і вже з наступного року «зелений» в Україні відновить свої позиції. Щонайменше до позначки 25 гривень за долар. А якщо падіння гривні буде обвальним, то розглядають і апокаліптичний сценарій: до 50 грн. за долар.
До Нового року буде ще дешевше
Від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-жовтні 2019 року зросло на 5,75% у порівнянні з аналогічним періодом 2018 року. У грошах маємо нарощування мінуса — від 8 млрд доларів до 8,46 млрд доларів.
За даними Державної служби статистики, експорт товарів з України за звітний період виріс на 7,4% — до 41,65 млрд доларів, тоді як імпорт — на 7,1%, до 50,11 млрд доларів.
Держстат уточнює: коефіцієнт покриття експортом імпорту, як і за січень-жовтень 2018 року, склав 0,83.
Водночас за минулий тиждень, як констатують аналітики, курс долара до гривні значно знизився на всіх сегментах валютного ринку: на 1,0-1,1%.
«З минулого понеділка офіційний курс долара США, що його встановлює НБУ, знизився з 23,72 грн до 23,50 грн, — каже аналітик компанії «Альпарі» Вадим Іосуб. — Попит/пропозиція долара на міжбанку, за даними компанії «Укрділінг», за цей же час знизилися з 23,71/23,73 до 23,47/23,49... Тренд на стійке зниження долара на міжбанку триває з 25 жовтня. За цей час долар знизився з 25,27 грн до 23,48 грн, або на 7%. Упродовж цього часу долар втрачав близько відсотка щотижня. Це свідчить про стійкість поточної динаміки і доводить, що зміцнення гривні може бути продовжено».
Нинішнього тижня експерт очікує подальше зниження курсу долара до гривні. Долар на міжбанку можуть продавати за 23,2-23,3 грн, а готівковий долар у банках — 23,1/23,3 грн.
Аналітики визначають три основні причини такої ситуації.
З одного боку, це наближення періоду бюджетних платежів: бізнесу треба буде розрахуватися з державою податками. Це призведе до зростання потреби у гривні та активізації для цього продажу валюти на міжбанку. Тим більше що тенденція просідання курсу тільки стимулює оперативне розставання з валютною виручкою в експортерів.
З другого боку, не припиняються аукціони з розміщення ОВДП. Міністерство фінансів України продаватиме облігації на загальну суму 6,5 млрд гривень, у тому числі на 4 млрд гривень цінних паперів, які користуються підвищеним попитом: із терміном погашення чотири роки.
Також продадуть валютні облігації на 100 млн євро. Величезний інтерес нерезидентів до гривневих облігацій здатний наситити Міжбанк достатньою кількістю валюти: на останньому аукціоні попит на українські ОВДП майже в 4 рази перевищував пропозицію. При цьому весь надлишок долара буде викуповувати Нацбанк і його цінники практично диктуватимуть ринку щоденний курс.
До речі, за даними Мінфіну, за перше півріччя 2019 року уряд залучив від розміщення ОВДП на фінансування держбюджету 185,6 млрд грн. Для порівняння, за аналогічний період минулого року — всього 84,1 млрд грн. Назагал, обсяг вкладень нерезидентів в облігації внутрішньої державної позики України перевищив 106 мільярдів гривень із початку року.
Третій аспект — передноворічний цейтнот у компаній і поведінка готівкового ринку. До початку різдвяних свят у США і Європі залишається дуже мало часу і клієнти оперативно закривають свої зовнішньоекономічні зобов’язання до банківських канікул.
При цьому готівковий ринок, як і раніше, залишається союзником для гривні і зберігає спред (різницю між курсом купівлі і продажу. — Ред.) у межах 15-20 копійок із поступовим зниженням.
30 гривень за долар. Або 50
А от надалі прогнози для нашої валюти не такі блискучі. Щоправда, точки зору різних експертів суттєво відрізняються. Курс гривні на кінець 2020 року перебуватиме в діапазоні 25-25,5 гривні за долар.
Аналітик Олександр Мартиненко прогнозує, що до кінця нинішнього року курс гривні трохи ослабне і повернеться до позначки 24 гривні. За його словами, це може бути пов’язано зі зниженням інтересу нерезидентів до українських державних цінних паперів.
Але вже в першій половині наступного року, на думку аналітика, гривня може зміцнитися до 22-23 грн за долар. Це може бути пов’язано з відновленням інвестування нерезидентів у цінні папери.
Однак із другої половини 2020 року процес знову може піти у зворотному напрямку, і курс гривні знизиться до діапазону 25-25,5 гривень за долар.
Щоправда, і цей показник є суттєво меншим за прогнозні дані, за якими верстали Держбюджет-2020. Він, як відомо, розрахований на середньорічному прогнозному курсі 27 гривень за долар, попередній прогноз — 28,2 гривні. За оцінками Кабміну, саме стільки в середньому буде коштувати американський долар. Прогнозний курс на кінець 2020 року становить 27,5 гривні, попередній варіант — 29,4 гривні.
Інші експерти налаштовані песимістичніше і вважають, що у ситуації з гривнею щось і справді може піти не так. За словами експерта Олександра Хмелевського, в 2020 році треба бути готовим до падіння гривні. На ймовірність того, що курси долара і євро перейдуть на зростання вказують кілька моментів.
Одним із факторів, на думку Хмелевського, є дефіцит торгового балансу у понад 11 мільярдів доларів. Також експерт прогнозує відтік інвестицій з України. Крім того, на курс гривні негативно вплине те, що в 2020 році держава має повернути кредиторам близько 5 мільярдів доларів. Також, за його словами, у наступному році може початися світова фінансова криза, а ще політична криза в Україні.
Додатковим ризиком, на думку його колег, є можлива відсутність транзиту газу через територію України, що неодмінно позначиться на обмінному курсі гривні. А також відновлення трендів зростання цін на енергоносії на світовому ринку на тлі існуючих геополітичних конфліктів на Близькому Сході.
«Є велика ймовірність, що курс на кінець 2020 року буде понад 30 гривень за долар. А при негативному сценарії — понад 50 гривень за долар», — підсумував економіст.
Плюси і мінуси дорогої гривні
Тим часом позавчора уряд та Національний банк України провели першу спільну зустріч для посилення координації монетарної та економічної політик. У розмові взяли участь прем’єрміністр України Олексій Гончарук, голова Національного банку України Яків Смолій, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов, міністр фінансів України Оксана Маркарова, члени правління центробанку, заступники міністрів фінансового та економічного блоку уряду.
«Уряд, як і НБУ, незалежні один від одного, мають однакову мету: стабільна економіка, сильна фінансова система та, як результат, добробут українських громадян», — прокоментував зустріч Олексій Гончарук, наголосивши, що на зустрічі йшлося переважно про зміцнення курсу гривні та його вплив на інфляцію та економічне зростання.
Зокрема, представники Національного банку відзначили, що це є позитивним для економіки в цілому, хоча в короткостроковій перспективі може мати певний негативний вплив на окремі сегменти.
«Завдяки зміцненню курсу гривні інфляція знизилася до 5,1% у листопаді та буде у проміжку 5% плюс-мінус один відсоток за підсумками року, тобто ціль з інфляції ми цього року виконали», — наголосив Яків Смолій, додаючи інші переваги. Міцніший курс, на його думку, водночас формує економію в частині витрат на валютних запозиченнях та обслуговуванні валютного боргу, а також на державних закупівлях імпортованих товарів, наприклад, медикаментів. Крім того, сильна гривня сприяє здешевленню енергоносіїв та зменшенню темпів трудової міграції.
Плюси від зміцнення курсу, на думку членів правління НБУ, є і для компаній-експортерів. По-перше, це частково знижує собівартість продукції, яка буде спрямована на експорт, адже до 50% витрат українських експортерів прямо чи опосередковано здійснюються в іноземній валюті: сировина, обладнання, паливо тощо. По-друге, укріплення обмінного курсу збільшує конкурентоздатність українських компаній у залученні робочої сили.
Натомість спад виробництва у металургії, який спостерігається в останні місяці, на думку фінансистів, зумовлений не зміцненням курсу, а насамперед падінням цін на метали на світових ринках.
Так, у вересні-жовтні 2019 року світові ціни на сталеву продукцію були на 20% нижчі, ніж рік тому. Як наслідок, падіння обсягів виробництва чорних металів спостерігається не лише в Україні, а й Німеччині, Франції, Іспанії.
При цьому за несприятливих зовнішніх цінових умов українські металургійні заводи намагалися максимально корисно використати час та провести заплановані раніше ремонти, що і позначилося на показниках виробництва галузі.
Для того, аби менше залежати від цінових коливань на зовнішніх ринках, від яких найбільше страждають експортери сировини, Україні важливо розвивати експорт товарів із більшою доданою вартістю. Таким чином зменшується наша залежність від зовнішніх ринків.
«Це дозволить зменшити вразливість української промисловості до світових тенденцій і забезпечити більш стійке економічне зростання», — резюмували в уряді та НБУ, не повідомивши, щоправда, яким шляхом вони збираються виконати це завдання.
ДО РЕЧІ
Закон проти Коломойського
Якщо Верховна Рада ухвалить закон про функціонування банківської системи, який напередодні зареєстрував Кабмін, Ігор Коломойський не зможе повернути собі ПриватБанк. Така ж доля чекає власників або учасників інших банків, які оскаржують рішення НБУ чи Фонду гарантування вкладів, Мінфіну та Кабміну.
У Кодексі України адміністративного судочинства мають з’явитися дві нові статті — 266.1 і 266.2. Остання з них передбачає, що тепер усі справи щодо виведення банків із ринку, які стосуються оскарження рішень НБУ, Фонду гарантування вкладів, Мінфіну та рішень Кабміну будуть розглядати інакше — тобто в таких випадках справи не будуть розглядати в класичній трирівневій судовій системі. Натомість існуватимуть два рівні: адміністративні справи розглядатиме Верховний Суд, а апеляційним розглядом займатиметься Велика палата Верховного Суду.
Позовну заяву можна буде подати тільки протягом трьох місяців з моменту оприлюднення оскаржуваного рішення. Суд за наслідками розгляду зможе задовольнити позов повністю або частково, або відмовити в його задоволенні повністю або частково.
А ТИМ ЧАСОМ...
Гривня і українці
Більшість наших із вами співвітчизників, незважаючи на всі об’єктивні обставини, аргументи та підрахунки фахівців, і досі вважає гривню недооціненою валютою. Восени нинішнього року 33% опитаних українців вважали, що поточний курс гривні щодо долара і євро занижений або істотно занижений (так думали 16%), або трохи занижений (17%).
Протилежної точки зору, на думку організаторів опитування компанії Research&Branding Group, дотримувалися 14% жителів країни. Вони вважали, що курс гривні або трохи (9%), або значно (5%) завищений.