Депутати вирішили нічого не змінювати у законі зразка 2014 року і більшістю голосів продовжили його дію.
Чому зараз вирішили продовжити старий та коли можна очікувати на новий законопроєкт?
Заради Донбасу — на позачергове засідання
Досить несподівано минулого тижня депутати зібралися на позачергове засідання Верховної Ради. На порядку денному першим питанням поставили продовження закону про особливий статус Донбасу. Ініціатором були депутати від «Слуги народу» Давид Арахамія та Олександр Корнієнко. Закон про «Особливий статус Донбасу» зразка 2014 року свого часу викликав безліч дискусій. У ньому прописані амністія бойовикам, створення народної поліції, спеціальний економічний режим для цих територій та статус російської мови на окупованих територіях. Таким чином, принаймні до весни 2020 року країні доведеться жити саме з документом зразка 2014 року, адже в команді Зеленського пообіцяли написати новий закон після зустрічі в нормандському форматі.
Старий-новий закон: про що він?
У законі сьогоднішнього зразка 10 статей. Перш за все, це амністія, яка свого часу викликала безліч дискусій: проте чітких пояснень щодо цього пункту в законі і досі немає. Адже в третій статті закону йдеться про те, що «держава гарантує недопущення кримінального переслідування, притягнення до кримінальної відповідальності та покарання осіб — учасників подій на території Донецької, Луганської областей». Проте виникає надто багато запитань: що робити з бойовиками, які стріляли по-українських позиціях, що робити з тими, хто і досі тримає українців у полоні, чи застосовуватиметься амністія щодо тих, хто шість років веде війну проти України? Йдеться лише про те, що переслідування і притягнення до кримінальної відповідальності учасників подій на Донбасі заборонено.
Статус російської мови — ще один із пунктів закону. У ньому сказано, що жителі мають право самі визначати, якою мовою говорити, а російську варто підтримувати на рівні з іншими мовами. Окрім цього, в законі йдеться про те, що на території Донецької та Луганської областей буде особливий порядок призначення суддів і прокурорів, а виконавчі органи влади можуть підписувати з відповідними органами місцевої влади угоди щодо економічного, соціального та культурного розвитку. Врешті, окуповані території не зважають на українське законодавство, тому продовження цього закону необхідне більше як формальність, аніж реальне вирішення конфлікту окупованих територій.
Як голосували депутати?
У день голосування депутати від «Батьківщини» та «Голосу» були категорично проти продовження цього закону. Але і свій, новий, поки не внесли. «Будь-яка пропозиція, яка надходить від Путіна, є небезпечною сама собою. І будь-яка притомна людина має про це пам’ятати, маючи зустріч із Путіним. Він недарма наполягає на тому, щоб подальший шлях урегулювання конфлікту на сході України відбувався саме за Мінськими угодами і саме спираючись на закон про особливий статус», — заявив Сергій Рахманін. За його словами, політсила вважає цей документ украй небезпечним із трьох причин. «Перша причина — очевидна: не забуваймо, що цей закон — окрім того, що був проголосований з грубими порушеннями регламенту Верховної Ради, чинного законодавства і Конституції України, — напряму суперечить Конституції за змістом. Він надає окремим територіям особливий статус де-факто і де-юре та, фактично, є першим кроком до дезінтеграції держави», — наголосив парламентарій.
Незважаючи на позицію «проти» деяких депутатів, 320 голосів «за» таки назбиралося. Підтримати продовження закону вирішили депутати від «ЄС», «Опозиційної платформи «За життя» та «Слуги народу». У президентській партії запевнили — закон про особливий статус Донбасу є необхідністю для продовження мирного процесу. «Усі маніпуляції, які ширяться в соцмережах, про те, що це зрада, що це знову начебто капітуляція, не відповідають дійсності. Місцеві вибори ним не встановлюються. Це — крок до миру», — зазначив депутат від «Слуги народу» Олександр Качура.
В «ЄС» устигли зазначити: зараз проголосували, але надалі вимагають розробити новий закон. П’ятий президент Петро Порошенко з трибуни парламенту зазначив, що Зеленський за час своєї роботи не запропонував нічого нового. За словами Порошенка, замість змінювати Мінські угоди, Зеленський погодився імплементувати в законодавство «формулу Штайнмаєра». А це означає, що після проведення місцевих виборів на Донбасі особливий статус закріплять на постійній основі. «Путін мріє про відхилення цього закону. Голосування «за» допомагає нашій армії і нашій державі тримати оборону з меншими втратами. Голосування «за» дає можливість українським дипломатам працювати надалі за збереження коаліції», — зазначив Порошенко.
І от хто вирішив, як «мед так і ложкою», так це «Опозиційна платформа за життя». Її лідер Віктор Медведчук із трибуни парламенту заявив: одного закону недостатньо і найближчим часом необхідно імплементувати «формулу Штайнмаєра» у новий закон, а також закріпити особливий статус Донбасу в Конституції. «Чому не погодилися розглянути наш законопроєкт, де імплементується «формула Штайнмаєра» і де безпосередньо йдеться про те, що мовиться про особливий статус, який повинен мати постійний характер? У пана Зеленського і його команди немає політичної волі», — заявив Медведчук.
Нагадаємо, в 2014 році закон про особливий статус Донбасу приймали на закритому засіданні. Тодішній спікер Олександр Турчинов навіть вимкнув систему «Рада», а депутати голосували підняттям карток. Згодом, у серпні, статус Донбасу хотіли закріпити в Конституції, але в результаті документ викликав шквал обурення і в день голосування під Радою загинули четверо нацгвардійців. Але «Слуги народу» встигли заспокоїти. Новий закон буде. Обіцяють: почнуть над ним працювати вже після чергової зустрічі у нормандському форматі. Попередньо вона запланована на весну 2020 року.