Комплекс «Кєдр»: ГУР про нову балістику, якою терористична росія атакувала Дніпро
Держава-агресор росія 21 листопада завдала удару по території України, застосувавши балістичну ракету ймовірно зі складу ракетного комплексу “Кєдр”. >>
Перед «кроком у невідоме»: хто і чого очікував від зустрічі в нормандському форматі
10.12.2019
Ветерани АТО виступили проти Росії у Парижі. (Фото з сайта obozrevatel.com.)
У понеділок, 9 грудня, вперше за три роки мали зустрітися лідери «нормандської четвірки».
Президент України Володимир Зеленський, президент Франції Емманюель Макрон, канцлер Німеччини Ангела Меркель i президент Росії Володимир Путін зібралися на переговори в столиці Франції Парижі.
Востаннє переговори лідерів «нормандської четвірки» відбулися 19 жовтня 2016 року в столиці Німеччини Берліні.
Тодішній президент України Петро Порошенко, президент Франції Франсуа Олланд, президент Росії Володимир Путін та канцлер Німеччини Ангела Меркель домовилися, зокрема, про відведення військ у районі Станиці Луганської і Золотого в Луганській області й Петрівського на Донеччині. Ці завдання реалізовані впродовж літа — осені 2019 року.
Оскільки засідання «нормандської четвірки» було заплановане на вечір, коли цей номер «УМ» уже перебував у верстці, то розглянемо лише стартові позиції учасників зустрічі, а її результат буде відомий лише сьогодні, 10 грудня.
«Міцний горішок»: Володя чи Владімір
Відомо, що президент Зеленський на зустріч у «форматі чотирьох» покладав дуже великі очікування. Наприкінці листопада він повідомив, що лідери країн нормандського формату обговорюватимуть «повернення всіх українських полонених», припинення вогню, контроль над українсько-російським кордоном та місцеві вибори на непідконтрольній українській владі території Донецької та Луганської областей.
Водночас очікування Росії перед зустріччю 9 грудня були обережним. Якщо Зеленський виявиться «міцним горішком» і не піде на бажані Кремлю поступки, то зустріч у Парижі оголосять «ознайомчою», а якщо ж оступиться і висловить згоду на російські «хотєлки», то Путін повернеться додому таким же переможцем, яким він був після анексії Криму.
За інформацією ЗМІ, загальна тривалість «саміту чотирьох» мала становити не більше трьох годин. Джерело з числа російських організаторів зустрічі повідомило агенції «Інтерфакс», що перед самітом Володимир Путін зустрінеться з канцлером Німеччини Ангелою Меркель та президентом Франції Емманюелем Макроном. Потім відбудеться чотиристороння зустріч у нормандському форматі, а вже після неї — двостороння зустріч Путіна і Зеленського.
Помічник президента Росії Юрій Ушаков підтвердив, що Володимир Путін та його український колега Володимир Зеленський переговорять уже після завершення зустрічі в нормандському форматі.
Він також додав, що тривалість двосторонньої зустрічі не обмежена у часі — це залежатиме від бажання глав двох держав та «від того формату, який запропонують організатори саміту — французи». Але все ж висловив припущення, що зустріч Путіна і Зеленського буде короткою.
Якщо Путін приїхав, значить, готовий розмовляти
Стосовно організаторів зустрічі, то в Парижі вітають дотримання сторонами режиму припинення вогню (про його порушення воліють не чути) та переконані, що саме Мінські угоди дозволили зупинити російський наступ та уникнути велетенських жертв, нагадують у Єлисейському палаці.
І на підтвердження наводять дані про те, що за роки війни на Донбасі загинули понад 13 тисяч осіб, але три чверті всіх жертв прийшлося на першi півроку війни — до лютого 2015 року, коли за посередництва Франції та Німеччини були підписані угоди в Мінську.
Про конкретні очікування від цієї зустрічі в Єлисейському палаці говорять з обережністю. Незалежно від результатів переговорів у Парижі вважають успіхом сам факт першої за останні три роки зустрічі «четвірки» на вищому рівні.
«Є багато протиріч, але для цього і потрібен саміт. Якби сторони були згідні в усьому, то не було б і цього конфлікту. Якщо Путін погодився приїхати, значить, готовий розмовляти. Глави держав просто так не зустрічаються», — натякають в оточенні президента Макрона.
І вважають, що оптимальний шлях до виконання Мінських угод містить «формула Штайнмайєра», але точного календаря її реалізації наразі немає. І, ймовірно, французька сторона буде наполягати на переговорах випрацювати такий календар, за яким наступного дня після виборів український кордон повинен перейти під контроль української влади.
Тобто адміністрація Макрона не бачить нічого ненормального і небезпечного в тому, що вибори будуть відбуватися непідконтрольно українській владі. Щоправда, в Єлисейському палаці зазначають, що «до виборів ще належить багато чого зробити». А самі вибори на території, контрольованій терористами і сепаратистами, можна провести одночасно з місцевими виборами в Україні, які призначені на осінь 2020 року.
Російська газета «Комерсант» у номері за 9 грудня зазначає, що Росія займає жорстку позицію перед «нормандським самітом» і не має наміру адаптувати чи редагувати Мінські домовленості. Газета зазначає, що російська сторона згодна на розвиток відносин з Україною за грузинською моделлю, тобто на розвиток двосторонніх зв’язків за відсутності вирішення конфлікту.
Кремль розраховує, що подібну позицію займуть і Франція з Німеччиною, які також наполягатимуть на безальтернативності «Мінська». Позиція української сторони стосовно того, що домовленості з Мінська застаріли і їх потрібно підкоригувати, не знайде, певне, підтримки з боку інших трьох учасників переговорів.
Ще однією умовою Москви для її участі у саміті в Парижі було узгодження документа, який опублікують за результатами зустрічі глав чотирьох країн. Це робиться для того, щоб Україна не порушувала в Парижі інші теми, наприклад, повернення Криму.
Ще до самої зустрічі стало відомо, що сторони затвердили проєкт такої угоди, але її зміст не розголошують до офіційної публікації. Однак директор російського Центру політичної кон’юнктури Олексій Чеснаков дав зрозуміти, що він повністю лежить у руслі Мінських домовленостей.
Про проєкт заключного положення висловилась і українська сторона. Віцепрем’єр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Дмитро Кулеба зазначив, що «комюніке є дуже дипломатичним» і «не містить якихось суперпроривних ідей». Натомість глава українського МЗС Вадим Пристайко зазначив, що документ складений «дуже обережно». «Це не буде Мінськ-3», — додав він.
