Україні, як заявляє наша влада, вдалося-таки домовитися з Міжнародним валютним фондом про нову програму фінансування.
Заявив про це офіс президента України Володимира Зеленського за підсумками розмови глави держави з директором-розпорядником Міжнародного валютного фонду Крісталіною Георгієвою.
Оптимізм у грудні
Як заявила сама Георгієва, вона запевнила українського президента у своїй підтримці. «А також у готовності МВФ підтримати політичний план влади для макроекономічної стабільності та підняття економіки на рівень вищого, стійкого та всеосяжного зростання, серед іншого — з новою підтримкою МВФ, — заявила фінансист. — Співробітники МВФ досягли згоди з владою щодо політики підтримки нової трирічної домовленості в розмірі 4 мільярди спеціальних прав запозичення (SDR) у рамках розширеного фонду МВФ». У перерахунку на американську валюту ця сума становить близько 5,52 млрд доларів.
Команда Володимира Зеленського вважає цю домовленість своєю персональною і великою перемогою. «Наша розмова була дуже конструктивною. Втішений, що ми знайшли повне порозуміння і наш турборежим отримав високу оцінку з боку МВФ, — сказав президент. — Нова програма співпраці з МВФ має на меті прискорити економічне зростання, активно викорінювати корупцію та підвищити добробут кожного українця. Нас не влаштовують поточні темпи економічного зростання, і тому для прискорення зростання економіки ми спільно з нашими міжнародними партнерами продовжуватимемо реформи, щоб наздоганяти наших сусідів за рівнем економічного розвитку та добробуту».
Переповнений оптимізмом і прем’єр-міністр Олексій Гончарук, який заявив, що завдяки новій програмі співпраці з МВФ в Україні з’явиться більше робочих місць і відбудеться зростання зарплат.
«Символічно, що Staff-Level Agreement за новою програмою підтримки з МВФ ми отримали саме в 100 днів уряду. Підтримка з боку таких великих системних інституцій — маркер довіри до країни. А отже, для нас будуть дешевші ресурси: для всього бізнесу і всіх українців це означає, що економіка зростатиме швидше, буде більше робочих місць, вищі
зарплати», — прокоментував Гончарук.
Не менш щаслива і член його команди міністр фінансів Оксана Маркарова: вона публічно висловила переконання, що нова програма співпраці з МВФ є сигналом для українського та міжнародного бізнесу, що наша країна на базі макроекономічної стабільності прискорить економічне зростання. «На цьому шляху ми маємо повну підтримку наших офіційних фінансових партнерів», — додала вона. Також, за словами міністра, завдяки досягненню угоди з Міжнародним валютним фондом щодо нової програми, Україна може отримати 500 мільйонів євро допомоги від Євросоюзу. Кошти від ЄС, за її словами, можуть надійти на «дуже вигідних умовах». Планується, що Україна отримає допомогу в найближчі місяці.
Можливість отримання додаткової допомоги з Європи — одразу після надходження коштів від МВФ — підтвердив і посол ЄС в України Матті Маасікас.
«Таке потрібне і своєчасне укладення угоди на технічному рівні, міжнародне визнання поточних реформ в Україні. Разом із нещодавнім прийняттям закону про боротьбу з відмиванням грошей, остаточний аналіз якого ще триває, має відкрити шлях також до макрофінансової допомоги ЄС», — написав посол.
Транш, якого не було?
Але тут уже починається найцікавіше. Адже невідомо, коли саме Україна може отримати обіцяний транш. І чи отримає взагалі... Адже програму ще має затвердити Рада директорів МВФ. Яка відстежуватиме, чи виконує Україна низку невідкладних своїх завдань — так званих prior actions.
Джерела в українській владі зазначають: наша держава, ймовірно, не встигне отримати транш до кінця нинішнього року. Але може ще у грудні підписати меморандум про подальшу співпрацю. Якщо це трапиться, то наступна можливість отримати кошти від Фонду у нас буде в лютому 2020 року.
Але й це далеко не факт. Адже, за даними ЗМІ, ми досі не встигли виконати prior actions, які раніше обговорювали з Фондом. Для того, щоб потрапити на грудневе засідання Ради МВФ, потрібно, щоби необхідні закони до поточного моменту вже були проголосовані в парламенті. А часу для цього є обмаль.
Насамперед iдеться про зміни в Закон «Про систему гарантування вкладів». Тобто щодо позицій, які непрямо стосуються можливої ренаціоналізації ПриватБанку, а також стягнення боргів власників інших банків-банкрутів. Законопроєкт мав потрапити в Раду ще наприкінці листопада.
Законопроєкт підсилює певні повноваження НБУ, змінює правила, що регулюють судові рішення при прийнятті рішень щодо неплатоспроможних банкiв, і вводить нові правила щодо засобів правового захисту, які можуть ухвалювати суди. Під його дію, до речі, потрапляє не лише ПриватБанк, а й інші банки, які свого часу були визнані неплатоспроможними, а потім через суд скасували цей статус: «Укрінбанк», «Хрещатик», «Златобанк». Суть законопроєкту полягає в тому, що незалежно від рішень судів Фонд продовжує ліквідацію банків, а «скривджені» акціонери можуть iти й доводити своє право на компенсацію в НБУ.
Проблема виглядає серйозною: НБУ, наприклад, твердо стоїть на тому, що виведений iз ринку банк, який перебуває в процесі ліквідації, повернути на ринок неможливо. За статистикою, сьогодні суди ухвалили рішення щодо 10 банків про відновлення їх діяльності або незаконність виведення з ринку. Але виконати ці рішення судів, на думку юристів Національного банку, неможливо: всі вони вже зайшли у процес ліквідації. З деякими вже було створено нові юридичні особи, які мають іншу назву та інший правовий статус. Повернути назад цю ситуацію без ризику для ринку неможливо, бо якась частина зобов’язань погашена державою, якась частина активів продана. Тому зміни в закон, які врегулюють цю ситуацію, обов’язкові.
Якщо таких змін не буде і колишній власник ПриватБанку Ігор Коломойський, як він і обіцяв, «забере» собі банк назад, то у випадку скасування націоналізації держава буде змушена забрати влиті 155 млрд грн для його порятунку від банкрутства. В такому випадку «Приват» автоматично стає неплатоспроможним, що знову вимагатиме втручання держави і банк буде повторно націоналізований. Якщо ж Верховна Рада ухвалить обіцяний владою МВФ пакет законів, то колишні власники вже не зможуть через суди повернути собі фінустанову. Навіть попри величезне своє бажання.
Хоча би просто домовитися
«Ми погодилися з президентом, що економічний успіх України залежить від дотримання законності в країні, скорочення впливу інтересів певних осіб, захисту тих досягнень, які були отримані після очистки банківського сектору України, і повернення коштів платників податків, витрачених внаслідок банкрутства банків», — м’яко прокоментувала ситуацію директор-розпорядник фонду Крісталіна Георгієва.
Утім інші джерела стверджують: меморандум буде підписано найближчим часом і Україна отримає SLA (Staff Level Agreement — принципову згоду Фонду кредитувати країну) ще в 2019 році. «Ми наближаємо меморандум як можемо — це важливіше, ніж безпосередньо гроші», — стверджують вони.
Усього ж, як відомо, Фонд висуває до України 10 головних вимог, від виконання яких залежить отримання Україною фінансування Міжнародного валютного фонду, а також, як ми бачимо, й від інших фінансових донорів. Іноземні ЗМІ, зокрема The Wall Street Journal, повідомляють, що Міжнародний валютний фонд уже одного разу відкладав надання макрофінансової допомоги Україні: на їхню думку, через стурбованість тим, що президент України Володимир Зеленський не відшкодовує мільярди доларів, незаконно виведені з банків, «у тому числі з того, що колись контролювався близьким соратником».
...Попередня програма співпраці з Фондом, як відомо, припинилася у травні цього року, коли на президентських виборах вже переміг Володимир Зеленський і місія МВФ поїхала, так і не давши рекомендацій щодо виділення чергового траншу. Однією з офіційно озвучених причин було оголошення дострокових парламентських виборів. Нова монобільшість, як відомо, виконала низку вимог Фонду, серед яких — лібералізація ринку землі, продовження антикорупційних реформ та активізація приватизації. Однак зi змінами у банківській сфері наразі виходить невелика затримка.
А ТИМ ЧАСОМ...
Дешева гривня — потужні резерви
У листопаді нинішнього року міжнародні резерви України зросли на 2,5%, — станом на 1 грудня 2019 року вони становили 21,9 мільярда доларів. За повідомленням пресслужби Національного банку України, зростання обсягу міжнародних резервів зумовлене насамперед збереженням сприятливої ситуації на валютному ринку.
«Попри суттєве уповільнення припливу іноземного капіталу в державні облігації, порівняно з попередніми місяцями, пропозиція валюти на ринку залишалася значно більшою, ніж попит, за рахунок суттєвих продажів валюти експортерами. Це дозволило Національному банку поповнити міжнародні резерви на 897,8 млн дол. США (чиста купівля)», — зазначили в НБУ, уточнивши, що на обслуговування та погашення держборгу в іноземній валюті вони спрямували 644,7 млн доларів. Ці витрати частково покрили новими валютними запозиченнями уряду.
Водночас подорожчання гривні грає і проти наших золотовалютних запасів. Так, через високу вартість нашої грошової одиниці щодо «американця» наші резерви зменшилися на 29,6 мільйона доларів. Утім Нацбанк не вбачає у такій тенденції жодних проблем і наголошує: такий обсяг міжнародних резервів покриває 3,4 місяця майбутнього імпорту, що є достатнім для виконання зобов’язань України та поточних операцій уряду і Національного банку.
ТІЛЬКИ ЦИФРИ
Війна і економіка
Міністр економіки Тимофій Милованов оприлюднив статистику щодо втрат української економіки від агресії РФ та оцінку залишкової вартості об’єктів нерухомого держмайна на непідконтрольних територіях Донбасу та в анексованому Криму. На своїй сторінці у «Фейсбуці» він написав: «Прямі втрати в 2014-2015 роках — 15-20% ВВП. За оцінками, загальні втрати становлять від 50 до 150 млрд доларів. Наприклад, Андерс Аслунд дає оцінку близько 100 млрд доларів. Оцінка залишкової вартості об’єктів нерухомого державного майна на непідконтрольних територіях (Крим+Донбас) становить близько 85 млрд грн.
За словами Милованова, на території АР Крим та Севастополя зареєстровано 57,7 тисячi об’єктів нерухомого
держмайна залишковою вартістю 46 млрд грн, на території Донецької області — майже 120 тис об’єктів нерухомого держмайна залишковою вартістю 33 млрд грн, на території Луганської області — майже 70 тис об’єктів нерухомого держмайна залишковою вартістю 23 млрд грн. При цьому, за даними Фонду державного майна, близько 70% державних активів на території Донецької та Луганської областей розташовані на непідконтрольних територіях.
ДО РЕЧІ
Кошти на самозахист
У вересні 2019 року Збройні сили України отримали від США технічне спорядження на загальну суму понад 97 мільйонів гривень, а адміністрація Держприкордонслужби отримала від США та країн ЄС комунікаційне обладнання на загальну суму 30,4 млн грн.
За даними звіту міністерства розвитку економіки США, допомога від їхньої країни включає в себе надання Збройним силам України мобільних систем освітлення, батарей для роботів розмінування, наборів першої невідкладної медичної допомоги, медичного обладнання. А також гуманітарну допомогу: металошукачі, комплекти засобів для розмінування, рукавиці захисні для саперів, зарядні пристрої та акумуляторні батареї.
За даними адміністрації Держприкордонслужби, у вересні 2019 року за підтримки уряду США та ЄС було отримано SPF-модулі, IP-телефони, комутатори, маршрутизатори, патч-корди оптичні, вимірювачі-сигналізатори пошукові, ноутбуки, антени, персональні радіаційні детектори, мобільні радіостанції, поясні кріплення для радіостанцій тощо.
