Сучасні війни потребують і сучасних технологій, адже розвиток науки й техніки не стоїть на місці. Не є винятком і російсько-українська війна на сході наших рубежів.
Широкого застосування з обох сторін набули безпілотники, як розвідувальні, так і бойові. Нині проблема боротьби з бойовими безпілотними літальними апаратами (БПП) виходить на перші позиції для будь-яких збройних сил і навіть держав.
Тож як боротися сучасними методами з ворожими БПЛА, коли за рахунок малих розмірів, висоти польоту, швидкості та маневреності в повітрі уразливість безпілотників звичайною зброєю зводиться практично до нуля? Однак такі БПЛА мають слабку сторону — бортову електронну апаратуру.
Цим і скористалися українські науковці, які вирішили енергію згоряння порохового заряду звичайної зброї зібрати і перетворити на корисну електроенергію без погіршення тактико-технічних характеристик вогнепальної зброї.
Як повідомляє АрміяInform, українські дослідники розробили інноваційні насадки для штатної вогнепальної та артилерійської зброї, що будуть здатні накопичувати електричну енергію та за допомогою ЕМП-імпульсу збивати безпілотні апарати.
«Можемо направити у вигляді стисненого в часі, тобто дуже короткого, а отже, й дуже потужного імпульсу, спрямованого на безпілотник. Цей імпульс призведе до виведення з ладу чутливої електроніки БПЛА і втрати її функціональних можливостей», — пояснює завкафедри Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Юрій Шабатура. Тепер лишається втілити ці ідеї, теоретичні розрахунки і макетні зразки в метал і конкретний виріб, який нині вкрай потрібен на бойових позиціях.
Не стоять на місці й науковці столичного Національного авіаційного університету. Але вони пішли дещо іншим шляхом. Вони створили унікальну систему «АнтиЛЛА», яка здатна в автоматичному режимі виявляти і знищувати як безпілотники, так і наземні цілі, в тому числі снайперів ворога.
Ця система оснащена надчуттєвими акустичними мікрофонами, які засікають безпілотні літальні апарати, коли вони перебувають за кілька кілометрів від українських позицій. Також за звуком пострілів може з точністю до сантиметрів визначити місцезнаходження снайпера, вогневих точок, «побачити» наближення диверсійно-розвідувальних груп, послухати, про що російські найманці розмовляють у своїх окопах і на блокпостах.
«АнтиЛЛА» складається з двох основних компонентів — акустичної стереосистеми «Трембiта-БICC» і автоматичного стрілецького осердя, — пояснює доцент НАУ України Олексій Олефір. — Акустика фіксує безпілотник ворога і наводить на нього стрілецьке осердя. Автоматика націлює зброю з більшою точністю, ніж досвідчений снайпер із гвинтівкою з оптичним прицілом. Система знищує літальний апарат, коли він наближається на відстань 1 тис. 200 метрів.
Важливо, що система здатна виокремлювати потрібні звуки серед великої кількості інших. Наприклад, поблизу від «АнтиЛЛА» реве своїм двигуном танк, на віддалі гуркоче канонада, а в цей час російський снайпер зробив постріл. Незважаючи на акустичні перешкоди, система вирахує його і тут же знищить — ворог не вбережеться від справедливої відплати».
Наприклад, якщо російські окупанти водночас ведуть вогонь із декількох гармат, мінометів і кулеметів, то «АнтиЛЛА» ідентифікує все це озброєння, визначає, де кожне з них розташоване, підрахує постріли, дасть оцінку боєприпасів і навіть стану стволів зброї, з якої вівся вогонь. І все це — лише за звуками пострілів.
Також «АнтиЛЛА» вчасно попередить солдатів, що гріються у бліндажі, що до окопів наближається ДРГ, і відкриє по ній вогонь. На жаль, поки що ця система існує лише в одиничних екземплярах.
А ось переносних систем «Трембіта-М», які були створені в 2015 році, вже виготовлено та направлено на фронт близько 250 штук. «Робимо їх за народні гроші, без допомоги держави на (ви не повірите) Вінницькій кондитерській фабриці, — додає Олексій Олефір. — «Трембіта М» чує найменші звуки (навіть коли впав на землю сірник) на відстані до 800 метрів. Вона полюбилася розвідникам, і вони беруть її з собою на завдання.
Бійці одного з підрозділів розповідали, що завдяки «Трембіті М» чують усе, про що говорять на найближчому блокпосту ворога. Спочатку записувати ці розмови доручили двом солдатам (вони повинні були працювати позмінно), але в хлопців не вистачило посидючості.
Тоді роботу довірили двом військовослужбовцям-дівчатам. І тепер мало не кожен «чих» у таборі російських найманців фіксується на папері й передається на ознайомлення командиру.
А ще ми створили індивідуальну акустичну систему з навушниками, яка кріпиться на касці бійця».
