Дива батьківської любові: історія боротьби за життя 5-річного Ромчика Роїка

Ромчик — друга дитина в сім’ї. Народився без будь-яких неврологічних проблем, але мав важку патологію — у його печінці не було жовчних протоків. Із таким діагнозом зараз народжується багато діток. 10 місяців мама з немовлям провела в лікарні, поки хлопчикові у Польщі не провели трансплантацію печінки. Донором стала мама. Гроші на цю операцію, а це 120 тисяч доларів, збирали всією країною. Здавалося, все найстрашніше вже позаду. Та, виявилося, радіти було рано... 

Через два тижні після операції дитина почала плакати. Але особливої уваги цьому не надали, думали, просто болить животик. Цілу добу хлопчик кричав, поки не зупинилося серце. Поки лікарів покликали, поки вони прийшли, поки підключили — пройшло хвилин десять. Тобто серце не працювало цілих десять хвилин, а вважається, що мозок людини відмирає на шостій хвилині після зупинки серця. Батьки припускають, що їхньому синові дали завелику дозу імуносупресанту, препарату, який приймають пожиттєво всі з пересадженими органами. Хоча лікарі цього не визнали. Вони вважають, що це так відреагував організм дитини й що всім діткам вони дають таку дозу. Батькам сказали, що Ромчик не жилець і проживе від сили кілька днів.

— Коли через рік ми подзвонили в Польщу, щоб здати аналізи, там були шоковані: «А що, ця дитина ще жива?». Жива, і навіть без трубок дихає. Нам зробили МРТ і сказали: «Не надійтеся, що він встане». На що я відповіла, що нам багато чого прогнозували. Нам казали, що він не витримає багатогодинний переліт до Китаю, а він витримав. Мій хлопчик уже чотири роки бореться. З печінкою все нормально. На маленьких дозах імуносупресантів справляємося, бо як тільки збільшуємо дозу, починається алергія. Він узагалі сам не їв, не дихав. А після першого курсу лікування в китайській клініці в Хуа Джоу, звідки ми повернулися нещодавно, уже їсть iз ложечки, став набагато активнішим, — не приховує радості від успіхів синочка мама Оля. — Сидіти навіть хоче, голову піднімає, хоча йому це важко дається. Як кажуть китайці, мозок включається в роботу.

— Як китайські лікарі пояснюють цей феномен? 

— Дитина маленька, і її мозок ще росте. Тому здорові клітини можуть перейняти функцію тих, що пошкоджені. Але треба працювати й працювати, щоб були результати. У китайській клініці нам проводили не лише реабілітацію, а й медикаментозне лікування. Для відновлення зорового нерва, наприклад, кололи препарати у скронi. В Україні взагалі такого немає. Око в нього розвинене, сигнал iз мозку йде, а нерви пошкодилися, коли дитина не дихала. І їх можна відновити препаратами. Вперше таке диво я побачила в Китаї. Також кололи спеціальні препарати по точках на ногах, шиї для відновлення діяльності мозку. Зараз закупили ліків на тисячу доларів, щоб удома колоти. Бо припиняти лікування не можна. У лютому їдемо на другий курс, і тоді вже буде задіяна голкотерапія, бо не можна було відразу давати велике навантаження. Лікар сказав, що є реальні шанси поставити дитину на ноги. Але з допомогою палички. Я відповіла йому: «Ми станемо на ноги і без допомоги палички». Ромчик — дивовижна дитина. Результати обстежень показують одне, а він робить протилежне. І навіть китайські спеціалісти не можуть цього пояснити. Шкода тільки, що все впирається в кляті гроші...

Один курс лікування в китайській клініці коштує 15 тисяч доларів. А Роїкам мінімум треба шість курсів з інтервалом через три місяці. Плюс ще різні обстеження у Львові та Польщі, де вони здають постійно всі аналізи, медикаменти. Все це виливається у космічні суми. Заробити самим такі гроші нереально. Чоловік постійно на заробітках за кордоном. Старша донечка Софійка ходить у другий клас, вона переважно з бабусею. А мама — в постійних поїздках iз Ромчиком. Не встигли приїхати, як знову треба їхати.

— Дехто вважає, що голкотерапію можна в Україні робити, нащо їхати в Китай? 

— Для досконалого оволодіння рефлексотерапією треба вчитися роками. Такого досвіду в наших фахівців немає. Мене багато чим подивували тамтешні спеціалісти, — каже мама хлопчика. — Якось син захлюпав носиком, і я попросила виписати рецепт на якусь «пшикавку». Лікарка засміялася тільки. Це, мовляв, ви, європейці, звикли бігти відразу в аптеку навіть при нежиті, а у нас трохи по-іншому. Помасажувала біля носика йому трохи — наступного дня нежитю не було.

Оля бідкається, що тепер за них навіть волонтери не хочуть братися, бо йдеться про великі суми. Вона навіть звернулася у відчаї до команди Володимира Зеленського. Але звідти надійшла відповідь, що не можуть допомогти, бо це буде вважатися... підкупом і корупцією. 

— Врятувати дитину — це корупція? Я чогось, напевне, не розумію в цьому житті. Я ж не прошу грошей на будинок новий чи щось таке. Мені на руки кошти не потрібні. Перерахуйте на клініку. Написала на сторінку Зеленського. Ніхто не відповів. Ігнорують...

Але здаватися ця мужня мініатюрна жінка не збирається. Надто тепер, коли її Ромчик отримав реальний шанс на життя. Бо переконана: треба робити все, що в твоїх силах, і навіть більше. Щоб потім не шкодувати за тим, чого не зробив. Єдина надія Роїків — знову на милосердних людей. Допоможімо їм разом. Номер банківської картки 5168757394873857, ПриватБанк, Роїк Ольга.